Вбивці «Шахедів». Чим українці збивають іранські дрони

Ручна система радіоелектронної боротьби коштує втричі дешевше за дрона-камікадзе Shahed-136
фото: ЗСУ

Найкращі українські та імпортні засоби проти безпілотних літальних апаратів

Застосування російськими агресорами іранських дронів-камікадзе Shahed-136 для України стало серйозною проблемою – саме ними уражаються вітчизняні об'єкти енергетичної інфраструктури та засоби ППО. Так, до 70% безпілотних літальних апаратів збиваються, але для цього, як правило, доводиться витрачати дорогі ракети, які передусім призначені для ліквідації крилатих і балістичних ракет.

За деякими даними, загальна вартість збитих у жовтні безпілотних літальних апаратів іранського виробництва становить близько $11,6 млн. А вартість витрачених на це Україною ресурсів становить приблизно $28,2 млн.

Shahed-136 («Свідок»)

Дешево та сердито: іранські дрони зроблені фактично з паперу
фото: itc.ua
Shahed-136 – баражуючий боєприпас, дрон-камікадзе. Розроблений Дослідницьким центром авіаційної промисловості Ірану. Вперше було представлено у 2020 році, цього ж року відбулося бойове застосування безпілотника в Ємені. Перше застосування в Україні – вересень 2022 року. За даними української розвідки, Росія замовила в Ірані 2400 «Шахедів», йдеться про постачання дронів у міру їхнього виробництва.

Основні тактико-технічні характеристики:

  • Маса – 200 кг
  • Габаритні розміри – довжина 3,5 м, розмах крил 2,5 м
  • Швидкість – 180 км/год
  • Висота польоту – від 60 до 4000 м
  • Дальність польоту – більше 2 тис. км
  • Маса осколково-фугасної бойової частини – 40-50 кг

Оснащення:

Для залпового пуску баражуючих боєприпасів Shahed-136 використовуються контейнери з п'ятьма дронами. Пускові установки можна поставити на вантажівки, вагони, кораблі та інші пересувні засоби.

Вартість дрона:

Близько $50 тис.

Shahed-136 оснащений двоциліндровим карбюраторним двигуном, тому дрон працює дуже голосно – за що і отримав прізвисько «мопед». Виготовляють безпілотник з гетинаксу – шаруватого пресованого матеріалу на основі паперу, просоченого епоксидною смолою. Гвинт – з дерева. Ці матеріали роблять конструкцію дешевою, і при цьому малопомітною для радарів.

Система навігації іранського безпілотника – інерційна, він йде по заданому маршруту і вражає ціль із заздалегідь заданими координатами, але на останній ділянці шляху для уточнення цiлi включається GPS-навігатор, що робить Shahed-136 помітним для радарів та засобів радіоелектронної боротьби.

Як це працює:

«Главком» вже піднімав тему, як можна недорого закрити небо від безпілотників-камікадзе. Для цього необхідно реанімувати радянські гарматні зенітні комплекси ЗУ-23-2, або терміново купувати зняті з озброєння американські зенітні крупнокаліберні кулемети М167 Vulcan. Але і на те, і на інше потрібен час.

Американська зенітна установка М167 Vulcan, встановлена на хмарочосах у Південній Кореї – практично ідеальний захист від дронів та крилатих ракет
фото з відкритих джерел

«Главком» з'ясував, які засоби ураження безпілотних літальних апаратів вже зараз використовує Україна, крім дорогих засобів протиракетної та протиповітряної оборони. Використання стрілецької зброї ми не розглядаємо – для цього необхідні неабиякі навички досвідченого мисливця.

Самохідні зенітні установки

Gepard-1A2

Старий «Гепард» здатний чудово розправлятися з сучасними безпілотними літальними апаратами
фото з відкритих джерел
Gepard-1A2 – зенітна самохідна установка. Розроблена на початку 70-х років машинобудівною компанією Krauss-Maffei на базі шасі танка Leopard-1, у розробці також брав участь концерн Siemens. Бойова машина прийнята на озброєння у 1976 році.

Країна-виробник:

Німеччина.

Основні тактико-технічні характеристики:

  • Маса – 47,3 т
  • Габаритні розміри – довжина 6,6 м, ширина 3,1 м, висота 2,5 м
  • Швидкість по шосе – 65 км/год
  • Швидкість по пересіченій місцевості – 40 км/год
  • Запас ходу – 550 км
  • Озброєння – дві 35-мм автоматичні зенітні гармати
  • Скорострільність гармати – 550 пострілів за хвилину
  • Початкова швидкість – 1175 м/с
  • Максимальна дальність стрільби – 4 км
  • Екіпаж – три особи

Вартість: 

Близько $1,1 млн.

Як це працює:

Радіолокаційні системи Gepard-1A2 дозволяють засікти літак за 15 км, але противник також зможе визначити місцезнаходження «Гепарда» з випромінювання. Тому ідеальне застосування установки – по крилатих ракетах i безпілотних літальних апаратах. На сьогоднішній день Україна вже отримала 30 бойових машин Gepard-1A2.

2С6 «Тунгуска»

Декілька років тому модернізована українська «Тунгуска» навіть йшла на експорт
фото: defence-ua.com
2С6 «Тунгуска» – зенітна гарматно-ракетна самохідна установка ближнього радіусу дії. Розроблялася Тульським конструкторським бюро приладобудування з 1970 до 1982 року. Прийнята на озброєння у 1982 році.

Країна-виробник: 

СРСР.

Основні тактико-технічні характеристики:

  • Маса – 34 т
  • Габаритні розміри – довжина 7,9 м, ширина 3,4 м, висота 3,4 м
  • Швидкість по шосе – 65 км/год
  • Швидкість по пересіченій місцевості – 40 км/год
  • Запас ходу – 500 км
  • Озброєння – дві 30-мм автоматичні зенітні гармати
  • Скорострільність гармати – 2 тис. пострілів за хвилину
  • Початкова швидкість – 960 м/с
  • Максимальна дальність стрільби – 4 км
  • Інше озброєння – вісім зенітних керованих ракет із масою бойової частини 9 кг
  • Екіпаж – чотири особи

Вартість:

Близько $800 тис.

Як це працює:

Потужний зенітний комплекс 2С6 «Тунгуска» в 2020 роцi був дуже ефективно модернізований українським підприємством «Оборонні технології»: вогонь з нової гармати може здійснюватися зі швидкістю 2,5 тис. пострілів за хвилину – цей показник на 25% вищий, ніж у базової моделі. Але ці бойові машини пішли на експорт. На початок лютого 2022 року Україна мала 75 установок «Тунгуска».

Stormer HVM

Зенітно-ракетні комплекси Stormer озброєні двадцятьма ракетами з поетичною назвою «Зоряний слід»
фото: 24tv.ua
Stormer HVM – зенітно-ракетний комплекс малої дальності. Розроблено компанією BAE Systems Land & Armaments у 90-х роках на базі британського розвідувального танку Scorpion. Прийнятий на озброєння у 1997 році.

Країна-виробник:

Велика Британія.

Основні тактико-технічні характеристики:

  • Маса – 12,7 т
  • Габаритні розміри – довжина 5,3 м, ширина 2,8 м, висота 2,5 м
  • Швидкість по шосе – 80 км/год
  • Швидкість по пересіченій місцевості – 60 км/год
  • Запас ходу – 650 км
  • Екіпаж – три особи

Оснащення:

Для України зараз постачаються Stormer HVM із зенітними керованими ракетами Starstreak («Зоряний слід»), максимальна дальність яких – до 7 км, а максимальна швидкість – 4200 км/год. Окрім восьми Starstreak, які знаходяться безпосередньо у пусковій установці, комплекс має боєзапас із 12 ракет.

Вартість:

Близько $3 млн.

Як це працює:

Головна перевага Stormer HVM у тому, що він непомітний для противника – у нього немає станції радіолокації (за виявлення цілей відповідає тепловізорна система огляду), і тому ніякі літальні апарати його роботу не зафіксують. На даний момент Велика Британія поставила Україні шість зенітно-ракетних комплексів Stormer.

Переносні зенітно-ракетні комплекси

FIM-92 Stinger («Жало»)

Україні вже передано понад 2,4 тис. комплексів Stinger
фото: dshv.mil.gov.ua
FIM-92 Stinger розроблено в 1977 роцi корпорацією General Dynamics. Прийнятий на озброєння в 1981 році, виробництвом займається військово-промислова компанія Raytheon, один з найбільших постачальників озброєння у світі.

Країна-виробник:

США.

Основні тактико-технічні характеристики:

  • Маса – 10,1 кг
  • Довжина – 1,52 м
  • Калібр зенітної ракети – 70 мм
  • Дальність стрілянини – від 200 до 4500 м
  • Максимальна висота цілі – 3800 м
  • Максимальна швидкість – 750 м/с

Оснащення:

Комплекс FIM-92 Stinger складається з пускового блоку та зенітної ракети із системою оптичного самонаведення.

Вартість:

Близько $70 тис.

Як це працює:

FIM-92 Stinger – переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження низьколітаючих повітряних цілей – літаків, вертольотів i безпілотних літальних апаратів. Він знаходиться на озброєнні 28 держав, а також низки терористичних організацій та національно-визвольних рухів. На сьогоднішній день США, Німеччина, Данія, Нідерланди, Латвія та Литва передали українській армії понад 2400 одиниць комплексів Stinger.

Piorun («Перун»)

Щоб розробити свій «Перун», Польща двічі модернізувала радянську «Иглу»
фото: wp.pl
Piorun – глибока модернізація переносного зенітно-ракетного комплексу Grom, який у свою чергу був розроблений Військово-технологічним університетом Польщі та компанією Telesystem-Mesko на базі радянського комплексу «Игла». Прийнятий на озброєння у 2018 роцi.

Країна-виробник:

Польща.

Основні тактико-технічні характеристики:

- Маса – 16,5 кг

- Довжина – 1,6 м

- Калібр зенітної ракети – 72 мм

- Дальність стрілянини – від 500 до 6500 м

- Максимальна висота цілі – 4000 м

- Максимальна швидкість – 660 м/с

Оснащення:

Комплекс Piorun складається з зенітної ракети з інфрачервоною системою самонаведення в одноразовому транспортно-пусковому контейнері, пускового механізму та силового наземного блоку.

Вартість:

$172 тис.

Як це працює:

При пуску Piorun ракета наводиться на тепло, що випромінюється двигуном літального апарату, і здатна реагувати навіть на тепло від безпілотника. З початку 2022 року Польща поставила Україні близько 600 одиниць своїх новітніх переносних зенітно-ракетних комплексів, якими вже зацікавилися США – внаслідок успішного застосування «Перунів» проти російських загарбників.

Антидронні рушниці

Для того, щоб знешкодити безпілотний літальний апарат, є два шляхи. Перший – збити його зенітною гарматою або ракетою, але для цього необхідно потрапити в невелику рухому повітряну ціль на відстані в сотні метрів (або навіть у кілька кілометрів). Інший спосіб – застосування засобів радіоелектронної боротьби, створення потужних перешкод, завдяки яким блокується керування дроном, і він просто падає. Для цього застосовуються так звані антидронні рушниці.

KVSG-6

Для оператора антидронної рушниці навички снайпера не потрібні
фото: Kvertus technology
KVSG-6K – портативний комплекс придушення каналів управління безпілотними літальними апаратами. Розробник та виробник – компанія Kvertus technology. Перші випробування антидрон-рушниці відбулися у 2017 році.

Країна-виробник:

Україна.

Основні тактико-технічні характеристики:

  • Маса – 6,5 кг
  • Габаритні розміри – довжина 0,93 м, ширина 0,7 м, висота 0,28 м
  • Радіус блокування – до 3 тис. м
  • Час автономної роботи – до 30 хв
  • Кількість радіоканалів, що одночасно блокуються – 6

Вартість:

Близько $12,5 тис.

Як це працює:

У 2017 році під час випробувань на базі Національної гвардії України KVSG-6K показав високу ефективність: тоді на відстані 1,2 км оператор втрачав управління пристроєм. Для примусової посадки дрона його потрібно безперервно «глушити» протягом однієї-трьох хвилин. Кут променя випромінювача – 30 градусів, тобто для вдалого «пострілу» навички снайпера не обов'язкові. Зараз на озброєнні ЗСУ є близько 100 KVSG-6K.

EDM4S Sky Wiper

Литовська громадськість придбала для України 110 антидронових рушниць
фото з відкритих джерел
EDM4S Sky Wiper – комплекс для придушення сигналів керування, відеоапаратури та систем навігації безпілотних літальних апаратів. Розробник та виробник – компанія NT-Servise. Антидрон-рушниця прийнято на озброєння у 2020 році.

Країна-виробник:

Литва.

Основні тактико-технічні характеристики:

  • Маса – 5,5 кг
  • Габаритні розміри – довжина 0,9 м, ширина 0,25 м, висота 0,35 м
  • Радіус блокування – до 5 тыс. м
  • Час автономної роботи – до 35 хв
  • Кількість радіоканалів, що одночасно блокуються – 4

Вартість:

Близько $14 тис.

Як це працює:

У серпні 2022 року громадяни Литви придбали та відправили до України 110 комплексів EDM4S Sky Wiper. Антидронні рушниці розподілено між 35 військовими підрозділами української армії. «Ми прозвали їх Оркріст – «Вбивця орків». Толкін би зацінив» – сказав литовський громадський діяч Андрюс Тапінас.

Андрій Кузьмін, «Главком»

Читайте також: