Вибори в об’єднаних громадах. Усі подробиці голосування 11 та 18 грудня

Доки Києвом блукає привид-«шатун» дострокових парламентських виборів, на місцях готуються до виборів в об’єднані територіальні громади. 11 грудня «для розігріву» відбудуться вибори в 41 об’єднаній громаді, а 18 грудня – ще в 143. У найбільш «жнивний» день, 18 грудня, вибори відбудуться у 76 сільських, 46 селищних та 21 міській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ). Раніше, протягом року, вже проходили поодинокі вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів (їхні результати можна переглянути за посиланням). Але нині вперше вони матимуть такі масштаби. Взагалі у грудні після проведення виборів в ОТГ в Україні, за даними Асоціації міст України, ма запрацювати 368 об’єднаних територіальних громад: 205 сільських, 113 селищних та 50 міських. Бюджету проведення цих виборів обійдеться в 30 мільйонів гривень.

Процес було започатковано законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад» – це частина тієї самої децентралізації, про яку так багато розповідає нинішній прем’єр Володимир Гройсман. Згідно із законом, після об’єднання громад відбуваються перші вибори, на яких обирають раду та її голову. Але оскільки цей процес новий і ще не обкатаний, уже вилазять певні «нюанси» та законодавчі колізії. 

Наприклад, якщо до громади вже після проведення перших виборів вирішує приєднатись ще якась рада, то вибори треба проводити заново. В Раді намагаються розв’язати таку проблему ухваленням відповідного закону, але поки що його проголосовано лише в першому читанні. Також зараз є ситуація, коли деякі селищні ради досі неукомплектовано повністю, незважаючи на проведення численних повторних виборів.

Є певна неузгодженість і з питанням, в яких громадах можна проводити вибори, а в яких – ні. ЦВК не призначає вибори в тих громадах, що об’єдналися навколо міст обласного значення, а також у громадах, до складу яких увійшли місцеві ради суміжних районів. У комісії вважають, що в цих громадах парламент має внести зміни до меж відповідних районів.

Міністерство регіонального розвитку навіть зверталося до парламентського Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування з проханням надати роз’яснення, наскільки правомірно не призначати вибори у зазначених об’єднаних громадах до зміни меж районів. І комітет не погодився із ЦВК, прийнявши рішення, що є всі підстави призначати вибори в таких громадах.

«Ми писали листи до ЦВК, приймали роз’яснення з цього приводу, – говорить голова комітету нардеп Сергій Власенко. – Всі суперечки точаться довкола алгоритму: ЦВК вважає, що нову громаду створено, парламент має змінити межі районів і після цього Центрвиборчком призначить вибори. Ми ж вважаємо, що громада вважається створеною з моменту прийняття рішення останньою громадою, що входить до її складу. Потім вони звертаються до обладміністрації, яка підтверджує, що об’єднання відповідає перспективному плану. Після цього відбуваються вибори, створений орган цієї громади звертається до обладміністрації, а вона звертається до нас і Верховна Рада змінює межі районів».

Власенко зауважує, що вже проголосовано у першому читанні закон, який це врегулює, але поки що ЦВК продовжує дотримуватись власної логіки і в десятках громад вибори не призначає. Щоправда, окремі члени комісії, наприклад Андрій Магера, погоджуються з рішенням комітету в плані призначення виборів і кажуть, що ЦВК перебирає не властиві їй повноваження.

«Зазначу, що представницькі органи місцевого самоврядування обираються лише на час до проведення наступних чергових місцевих виборів у 2020 році, – пояснює Магера особливості майбутніх виборів. – Другий нюанс полягає в тому, що на час тих виборів тимчасово функціонують попередні органи місцевого самоврядування ще старих громад, доки не буде обрано і не набудуть повноваження ради нових об’єднаних громад та їхні голови. Кількість громад, у яких відбудуться вибори, не є остаточною, і наступного року їхня кількість може збільшитись. Тож у 17-му році такі вибори досить реальні, питання тільки в їхньому фінансуванні. В організаційному плані вони мало чим відрізняються від чергових місцевих виборів».

Про те, що від виборів в ОТГ не варто чекати особливих сенсацій, каже голова Комітету виборців України Олексій Кошель: «Зафіксовано кілька порушень, які стосуються демократичності виборчого процесу – наприклад, є поодинокі випадки, коли заходи із висування кандидатів відбуваються у приміщеннях навчальних закладів. Але вже зараз ми можемо говорити, що це буде звичайний, типовий процес, який не відрізнятиметься від інших виборів, що ми вже спостерігали в об’єднаних територіальних громадах. Наразі ми можемо лише припускати, що буде жорстка конкуренція в тих об’єднаних громадах, де є особливо цінним земельний ресурс».

Система виборів в ОТГ буде тією самою, що застосовувалась на останніх місцевих виборах, – так звані псевдовідкриті списки, коли виборець голосує одночасно за партію і кандидата, якого та висунула в певному окрузі, а потім у раду проходять найуспішніші з них. Якщо, звісно, партія подолає прохідний бар’єр у 5%. Така система діятиме на виборах до всіх місцевих рад, крім сільських і селищних, де досі зберігається мажоритарка.

Ну і як укотре не згадати, що ці вибори проводитиме старий склад ЦВК. Незважаючи на неодноразово анонсовані його зміни, у Верховній Раді досі немає консенсусу щодо нового складу. Тож відповідати за підрахунок голосів буде улюбленець Віктора Януковича, а згодом й Петра Порошенка – орденоносний Михайло Охендовський.

Де відбудуться вибори об’єднаних громад?

(для перегляду документа натисніть на зображення)

Павло Вуєць, «Главком»