Виборів не буде? Над чим чаклує Конституційний суд
Скасування виборів у липні буде вигідне багатьом, Зеленському попри усі його заяви також?
Вже всі учасники виборчого процесу провели свої з’їзди, на яких висунули кандидатів для участі в парламентських виборах за списками та на мажоритарці. Але тепер нема впевненості, що вибори відбудуться саме 21 липня. На цю дату їх призначила ЦВК. Одразу після останнього дня, коли можна проводити зїзди, з вівторка, Конституційний суд візьметься за розгляд справи про конституційність указу президента про припинення повноважень парламенту та дострокові вибори.
«Може статися все»
Фраза про розпуск Верховної Ради стала родзинкою інавгураційного виступу Володимира Зеленського, але згодом викликала багато питань. Новообраний президент пояснив своє рішення про дострокові вибори тим, що у нинішній Раді давно відсутня коаліція. Згідно зі статтею 90 Конституції, це є підставою піти на цей крок. «Народний фронт», заздалегідь намагаючись позбавити главу держави таких аргументів, 17 травня офіційно вийшов з коаліції. З цього моменту для створення нової коаліції давався місяць, а далі вже парламент неможливо було розпустити через іншу норму – за півроку до припинення його повноважень.
Але Зеленський проігнорував всі ці «танці з бубном» та пішов в лобову атаку. По-перше, він зацікавлений провести свою партію «Слуга народу» на максимальній хвилі народної підтримки, по-друге, таке «опускання» непопулярного парламенту цієї підтримки тільки додало – варто подивитись на поточні рейтинги, вони ростуть як на дріжджах. Але «революційна доцільність» може вилізти боком – фракція «Народного фронту» зібрала 62 підписи під поданням у Конституційний суд про визнання неконституційним президентського указу. І сам факт, що КС прийняв подання, а не відмовив за формальними причинами, більш того, визнав невідкладним провадження, закручує інтригу з виборами.
«Фронтовики», які готові тягнути парламент цієї каденції до останнього, запевняють, що надали суду всі докази того, що коаліція «Європейська Україна» існувала з листопада 2014 року по травень 2019 року у складі не менше 226 голосів. Показово, що досі голова Верховної Ради Андрій Парубій приховував ці докази, адже до нього надходили численні запити і він їх вперто угнорував. Так, наприклад, є рішення Окружного адміністративного суду від лютого 2019 року, який витребував від Верховної Ради відомості щодо персонального складу коаліції, але ніякої реакції так і не отримав.
Дійсно, з юридичної точки зору, не було фіксації факту розпаду коаліції, на яку б могли посилатися юристи президентської команди. Вони просто констатують цей факт заднім числом. «Глава держави не наділений правом зупиняти повноваження парламенту з політичних мотивів, – аргументує юристка-конституціоналістка Юлія Кириченко. – Ці права щодо розпуску парламенту йому надаються для того, щоб він міг виконати роль кризового менеджера, коли парламент недієздатний. Аналіз діяльності нашого парламенту не свідчить про те, що він недієздатний. Тому указ президента містить посилання на те, що немає коаліції, але він не роз’яснює, коли вона припинилася і де ця неспроможність формувати коаліцію».
Конституційний суд відкрив відповідне провадження 29 травня. При роботі в невідкладному режимі рішення має бути оголошене до 29 червня, тобто за три тижні до дати виборів. Якщо президентський указ визнають неконституційним, у ЦВК зникають підстави проводити вибори і виборча кампанія автоматично зупиняється. Дострокові вибори не переносяться, а скасовуються, і країна чекає вже стовідсотково легітимної дати – 27 жовтня. Звісно, команда Зеленського може піти на принцип і шукати нові причини для призначення саме дострокових виборів, але місяць туди–місяць сюди вже не будуть мати значення.
Є думка, що скасування виборів у липні буде вигідне багатьом – і Зеленському, електорат якого влітку роз’їдеться, буде надто розслабленим і фізично не дійде до дільниць, і багатьом новим проектам, зокрема, партії Святослава Вакарчука, у яких з’явиться зайвий час на розкрутку. З іншого боку, перенос виборів виглядає не дуже вигідним експрезиденту Петру Порошенку, якому приписують вплив на багатьох суддів Конституційного суду. З часом електорат, що голосував за нього на президентських виборах як альтернативу Зе, може демобілізуватись та перетекти з «Європейської солідарності» до того ж «Голосу» Вакарчука та блоку націоналістів. Але в команді Порошенка занепокоєні попередньою соціологією, заміри проводились на мажоритарці: згідно з нею, будь-який громадянин, що балотуватиметься по округу від «Слуги народу», відразу набирає набирає 15-25%. В той же час останні партійні рейтинги показують, що «ЄС» Порошенка стагнує, і такими темпами може не дотягнути до прохідного бар’єра.
Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук запевняє, що указ Зеленського був повністю конституційним і натякає, що рішення Конституційного суду може бути неправовим. «В мене б не було таких сумнівів (щодо визнання легітимності виборів), якби ми жили в країні високого правового порядку. А коли я знаю, що робиться з чинними нормативно-правовими актами, яким чином сьогодні ухвалюються рішення судів. Я цього (мова про тиску на суддів – «Главком») не сказав, я просто висловлюю свої побоювання, що може статися все. Але ми готуємо свою конституційну правову позицію, ми будемо її обстоювати. І ми дуже сподіваємось, що Конституційний суд виконає покладені на нього зобов’язання незалежно від жодних інших обставин». Доводити суду свою правоту збирається особисто сам президент Зеленський, який анонсував свою появу на засіданні 11 червня.
Якщо суд все-таки скасує вибори, на думку координатора мережі «Опора» Ольги Айвазовської, цього буде замало. Він ще має роз’яснити, яким чином застосовувати указ у зв’язку з новоявленими обставинами – зокрема, як повертати партіям 4,6 млн грн, які вже перераховані до держбюджету. Експерт впевнена, що подібні питання не можуть регламентуватись рішенням Центрвиборчкому. «Чим ближче до дня голосування буде рішення Конституційного суду, тим більше буде правової невизначеності та прогалин, тому що ми вперше стикаємось з подібною ситуацією, – констатує Айвазовська. – Тому рішення суду мало би супроводжуватись відповідними поясненнями».
Грошове питання
Окрім юридичної колізії, яка розглядатиметься в суді, є ще одна проблема, що ставить під загрозу проведення виборів. Вона є більш прикладною – в день початку виборчого процесу ЦВК звернулась до президента, парламенту та Кабміну з проханням про необхідність прийняти зміни до закону «Про публічні закупівлі». Якщо їх не зробити, то через брак часу комісія не встигає забезпечити підготовку і проведення виборів відповідно до чинного порядку в сфері держзакупівель. Раніше Рада провалила відповідні зміни до законодавства гамузом з законопроектом про зміну виборчої системи, які подав новий президент.
Екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера стверджує: якщо законодавство не змінити, це може поставити під загрозу проведення виборів. Проведення їх всупереч порядку, визначеному законом про державні закупівлі, загрожує тим, що члени ЦВК в будь-який момент можуть бути притягнутим до кримінальної відповідальності за перевищення або зловживання повноваженнями. Поки ЦВК прийняла постанову про закупівлі для окружних комісій, яка передбачає, щоб комісії брали товари і послуги, за які розрахуються пізніше. Але тут постає питання: чи погодяться люди працювати без коштів?
«Врегулювати це якимись підзаконними актами – не вихід, – впевнений Магера. –Коли були вибори в 2014 році, діяло інше законодавство про держзакупівлі, яке передбачало особливості для виборчого процесу, а зараз законодавство винятків не бачить. А виборчий процес короткий, за строками не встигають – тож треба або зривати виборчий процес, або не витримувати строки державних закупівель. І те, і інше тягне за собою юридичну відповідальність».
Втім цей головний біль ЦВК може зняти Конституційний суд – зараз вся увага прикута саме до інтриг в цій установі. Долю виборів вирішать судді, частина яких була призначена, власне, коаліцією цього парламенту, а частина лишилася ще з часів Януковича.
Павел Вуєць, «Главком»