Вік геніальності. Чому цькують наймолодшого доктора наук в Україні

Після Нового року український інформаційний простір вибухнув сенсаційною новиною: відкриття наймолодшого в Україні доктора наук Ольги Броварець дає надію на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб. Звісно, щоб надія стала реальністю, треба провести ще багато тривалих досліджень, які потребують серйозного фінансування. Щоправда, далеко не всі колеги щиро радіють за молодого науковця...

«Деякі її колеги, не маючи і приблизно досягнень рівня Олі, з ранку до ночі і до сих пір сидять у мене в коментарях і пишуть про неї гидоту, – повідомила авторка телевізійного сюжету про життя та науковий доробок Броварець Галина Сергєєва. – До нас на канал прийшла навіть анонімка на Олю! А днями взагалі відбувся апофеоз «радянськості» – Олю викликали на загальні збори інституту. І хоча офіційно зібрання було мирним, не чим іншим, як публічним судилищем, я назвати це не можу. Люди, чий індекс Гірша (рівень цитування) приблизно 2, стверджували, що Оля з її рівнем 21 – це не так вже й круто... І відкриття не такого ж і світового масштабу, і навіщо було взагалі зустрічатися з журналістами, попіаритися захотіла дівчинка?.. А до Гройсмана навіщо ходила (з Олею Броварець зустрівся прем’єр-міністр та поспілкувався щодо планів практичного впровадження її відкриття. – «Главком»)? Покликали? Треба не погоджуватися! Скромнішою треба бути! І до чого ти, фізик, узагалі полізла у сферу хімії, га?..»

Людина, що не зробила великого внеску в науку до 30 років, уже ніколи його не зробить. Цей висновок приписують видатному фізику Альберту Ейнштейну, який відкрив свою теорію відносності у 26 років. Зараз Ользі Броварець 30 років, і їй вже є чим пишатися.

Та Ейнштейн трохи помилився із розрахунками. Подальші дослідження встановили, що пік продуктивності припадає на період 30–40 років. А от після 40 шанси зробити щось визначне різко скорочуються. Тому й не дивно, що молода українська вчена «заслужила» на цькування, адже українська наука загалом похвалитися молоддю не може.

Зокрема, станом на кінець 2016 року середній вік членів президії Національної академії наук України становив 75 років. А разом 52 академіки – члени президії, головний обов'язок яких полягає у збагаченні науки новими досягненнями, прожили вже майже 4 тисячі років.

Ситуація в керівних органах НАН України та, зокрема, в президії Академії, характеризує загальну ситуацію в українській науці. Перспективна молодь тікає, почесні академіки пенсійного віку міцно тримаються за свої посади.

Середній вік президії НАН України становить 74,5 року. Загальний вік членів президії – 3877 років.

Середній вік для президента та віце-президентів – 76,3 року.

Середній вік академіків – секретарів відділень – 71,4 року.

Середній вік голів наукових центрів – 68,7 року.

Середній вік безпосередньо членів президії – 73,9 року.

Середній вік в.о. членів президії – 64,7 року.

Середній вік радників президії – 82,9 року.

Наймолодшим членом президії є головний учений – секретар Вячеслав Богданов, якому 51 рік. Найстаршим – президент НАНУ Борис Патон. Йому 98 років.

Для порівняння: середній вік російської Академії наук – 71 рік. Середній вік для віце-президентів становить 70 років, членів президії – майже 72 роки. Наймолодшим членом президії є 46-річна Наталія Зінов'єва, член відділення сільськогосподарських наук. Найстаршим – 86-річний лауреат Нобелівської премії з фізики Жорес Алфьоров.

Президенту російської академії Володимиру Фортову – 70 років. Президенту Польської академії наук Єжи Душинському – 67 років. Новообраному президенту Французької академії наук Себастьєну Канделю – 70 років.

До речі, для того, щоб якісніше виконувати роль головної дійової особи між наукою та суспільством, Французька академія наук на початку 2000-х ухвалила новий набір законодавчих актів. Академію було адаптовано до зростаючих темпів науково-технічного прогресу за рахунок розширення членства та «омолодження» складу. Зокрема, половину місць у ній займають люди віком до 55 років, які продовжують працювати.

Перше дослідження щодо віку найбільшої продуктивності було проведено ще в 1874 році, проте говорити про якісь істотні результати тоді не довелося. Лише два роки тому, в 2014-му, економісти Бенджамін Джонс з Північно-Західного університету та Брюс Вайнгберг з Університету Огайо проаналізували, на який період життєвого циклу випало найбільше винаходів та відкриттів, які було удостоєно Нобелівської премії, і вирахували «вік геніальності». Вони дослідили дані про 544 нобелівських лауреатів і 286 всесвітньо відомих винахідників 20-го сторіччя та вияснили, що 93% нобелівських та просто важливих відкриттів було здійснено вченими, старшими 26 років. Проте пік продуктивності прийшовся на період між 30 та 40 роками, а середній вік геніальності в минулому столітті становив 39 років. Після 40, згідно з дослідженням експертів, ймовірність зробити щось визначне значно скорочується.

Так, наприклад, цього року в галузі фізіології та медицини Нобелівську премію отримав 71-річний японець Йосінорі Осумі за опис процесу аутофагії, тобто позбавлення клітиною своїх частин, що стали непотрібними. Проте нагорода шукала героя практично чверть століття. Цей феномен виявили вчені ще в 60-х роках минулого століття. Однак не змогли розібратися в тонкощах механізму – в 90-х це зробив Осумі, якому було за 40.

Якщо вивчати досвід успішних компаній, висновки виявляться схожими. Приміром, перший комп'ютер Apple було випущено в 1976 році. Його творцям – Стіву Возняку та Стіву Джобсу – на той момент було 26 і 21 рік відповідно. За рік уже було презентовано спроектований комп'ютер Apple II. Саме ці комп'ютери розпочали «мікрокомп'ютерну революцію» та визначили розвиток галузі.

Фактично рік тому журнал Forbеs включив до свого списку 30 найталановитіших молодих фахівців Європи у галузі технологій (30 Under 30) українця Івана Пасічника. Він та його команда розробили проект Ecois.me, мета якого – заощадження електроенергії. Молодому керівнику на той момент було 28 років. Середній вік команди: 25–26 років.

Ользі Броварець, як уже зазначалось, було 29 років, коли вона стала наймолодшим доктором наук в Україні.

Ще одній українській вченій, Марині В’язовській, яка нещодавно отримала одну з найпрестижніших математичних премій у світі «Премію Салема – 2016» за відкриття світового рівня, 32 роки. В'язовська розв’язала задачу про пакування шарів у восьмивимірному просторі. Так звану задачу Кеплера розв’язали наприкінці минулого століття для тривимірного простору, про більшу кількість вимірів навіть боялися думати.

З іншого боку, в дослідженні, що здійснили Бенджамін Джонс та Брюс Вайнгберг, також ідеться про те, що ті, хто рано «розквітнув», найбільших успіхів досягають у більш зрілому віці. І той самий Джобс також може бути прикладом (шалений успіх до його компаній прийшов, коли йому було близько 50). Та вчені також зазначили, що відбувається і загальне «постаршання» геніальності в історичній перспективі.

Звісно, применшувати роль Національної академії наук України у жодному разі не можна. Саме представники НАН лідирують за показниками з виконання робіт зі створення нових методів, теорій, видів виробів і так далі. Принаймні про такі звершення можна дізнатися зі статистичного і наукометричного аналізу ефективності наукового потенціалу, розміщеного на сайті НАН.

для перегляду - натисніть на зображення

Проте проблему відсутності молодих кадрів визнають і в самій Академії. Причини бачать у низькому фінансуванні діяльності НАНУ державою.

Зокрема, коментуючи минулорічний бюджет для Національної академії наук, проблему відсутності молоді серед академіків визнав і президент НАНУ Борис Патон. «Ухвалення бюджету значно погіршує і так непросте становище української науки. Цей закон передбачає значне скорочення фінансування нашої академії – до 2,5 мільярда гривень. Водночас наша мінімальна потреба на 2016 рік становить майже 2,8 мільярда гривень», – зазначав він. Недофінансування, за словами Патона, негативно позначається на діяльності наукових установ, що призведе до згортання наукової діяльності та відчутного скорочення чисельності співробітників академічних установ. «За таких обставин в Академії катастрофічними темпами продовжує зменшуватися кількість молодих учених, – сказав Патон. – Вони або емігрують, або змінюють сферу діяльності».

Читайте також інтерв’ю з автором «геній-терапії» про людей, які вдосконалюють суспільство власним прикладом

Катерина Пешко, «Главком»