Вік геніальності. Чому цькують наймолодшого доктора наук в Україні

Ольга Броварець - Вік геніальності. Чому цькують наймолодшого доктора наук в Україні
Ольга Броварець
Фото: РБК

Середній вік президії Національної академії наук – 75 років

Після Нового року український інформаційний простір вибухнув сенсаційною новиною: відкриття наймолодшого в Україні доктора наук Ольги Броварець дає надію на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб. Звісно, щоб надія стала реальністю, треба провести ще багато тривалих досліджень, які потребують серйозного фінансування. Щоправда, далеко не всі колеги щиро радіють за молодого науковця...

«Деякі її колеги, не маючи і приблизно досягнень рівня Олі, з ранку до ночі і до сих пір сидять у мене в коментарях і пишуть про неї гидоту, – повідомила авторка телевізійного сюжету про життя та науковий доробок Броварець Галина Сергєєва. – До нас на канал прийшла навіть анонімка на Олю! А днями взагалі відбувся апофеоз «радянськості» – Олю викликали на загальні збори інституту. І хоча офіційно зібрання було мирним, не чим іншим, як публічним судилищем, я назвати це не можу. Люди, чий індекс Гірша (рівень цитування) приблизно 2, стверджували, що Оля з її рівнем 21 – це не так вже й круто... І відкриття не такого ж і світового масштабу, і навіщо було взагалі зустрічатися з журналістами, попіаритися захотіла дівчинка?.. А до Гройсмана навіщо ходила (з Олею Броварець зустрівся прем’єр-міністр та поспілкувався щодо планів практичного впровадження її відкриття. – «Главком»)? Покликали? Треба не погоджуватися! Скромнішою треба бути! І до чого ти, фізик, узагалі полізла у сферу хімії, га?..»

Ольга Броварець – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України. В 2011 році вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Фізико-хімічна природа спонтанних та індукованих мутагенами транзицій і трансверсій». У 2015-му – докторську: «Мікроструктурні механізми виникнення спонтанних точкових мутацій». На початку 2016-го, у свої 29 років, стала наймолодшим доктором фізико-математичних наук України. Також торік вона стала лауреаткою премії Scopus Awards Ukraine 2016 у номінації «Найкращий колектив учених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій» разом із доктором біологічних наук Дмитром Говоруном.

Людина, що не зробила великого внеску в науку до 30 років, уже ніколи його не зробить. Цей висновок приписують видатному фізику Альберту Ейнштейну, який відкрив свою теорію відносності у 26 років. Зараз Ользі Броварець 30 років, і їй вже є чим пишатися.

Та Ейнштейн трохи помилився із розрахунками. Подальші дослідження встановили, що пік продуктивності припадає на період 30–40 років. А от після 40 шанси зробити щось визначне різко скорочуються. Тому й не дивно, що молода українська вчена «заслужила» на цькування, адже українська наука загалом похвалитися молоддю не може.

Зокрема, станом на кінець 2016 року середній вік членів президії Національної академії наук України становив 75 років. А разом 52 академіки – члени президії, головний обов'язок яких полягає у збагаченні науки новими досягненнями, прожили вже майже 4 тисячі років.

Національна академія наук – вища наукова самоврядна організація України, яка є найбільшим центром наукових досліджень у державі. Станом на початок 2016 року в її складі діють 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працює 37,5 тисячі співробітників, зокрема 18 346 наукових працівників, серед яких 2530 докторів наук та 7603 кандидатів наук. До складу НАН України входять 197 дійсних членів (академіків), 379 членів-кореспондентів та 104 іноземних члени.
Згідно з даними офіційного сайту Академії, у президію НАН входить 52 людини: президент, два перших віце-президенти, три віце-президенти, головний учений секретар, академіки – секретарі відділень наук, голови наукових центрів, члени президії, в.о. членів президії та радники президії.

Ситуація в керівних органах НАН України та, зокрема, в президії Академії, характеризує загальну ситуацію в українській науці. Перспективна молодь тікає, почесні академіки пенсійного віку міцно тримаються за свої посади.

Середній вік президії НАН України становить 74,5 року. Загальний вік членів президії – 3877 років.

Середній вік для президента та віце-президентів – 76,3 року.

Середній вік академіків – секретарів відділень – 71,4 року.

Середній вік голів наукових центрів – 68,7 року.

Середній вік безпосередньо членів президії – 73,9 року.

Середній вік в.о. членів президії – 64,7 року.

Середній вік радників президії – 82,9 року.

Наймолодшим членом президії є головний учений – секретар Вячеслав Богданов, якому 51 рік. Найстаршим – президент НАНУ Борис Патон. Йому 98 років.


origin_l40glgzyz97
Президія НАН України

Для порівняння: середній вік російської Академії наук – 71 рік. Середній вік для віце-президентів становить 70 років, членів президії – майже 72 роки. Наймолодшим членом президії є 46-річна Наталія Зінов'єва, член відділення сільськогосподарських наук. Найстаршим – 86-річний лауреат Нобелівської премії з фізики Жорес Алфьоров.

Президенту російської академії Володимиру Фортову – 70 років. Президенту Польської академії наук Єжи Душинському – 67 років. Новообраному президенту Французької академії наук Себастьєну Канделю – 70 років.

До речі, для того, щоб якісніше виконувати роль головної дійової особи між наукою та суспільством, Французька академія наук на початку 2000-х ухвалила новий набір законодавчих актів. Академію було адаптовано до зростаючих темпів науково-технічного прогресу за рахунок розширення членства та «омолодження» складу. Зокрема, половину місць у ній займають люди віком до 55 років, які продовжують працювати.

Перше дослідження щодо віку найбільшої продуктивності було проведено ще в 1874 році, проте говорити про якісь істотні результати тоді не довелося. Лише два роки тому, в 2014-му, економісти Бенджамін Джонс з Північно-Західного університету та Брюс Вайнгберг з Університету Огайо проаналізували, на який період життєвого циклу випало найбільше винаходів та відкриттів, які було удостоєно Нобелівської премії, і вирахували «вік геніальності». Вони дослідили дані про 544 нобелівських лауреатів і 286 всесвітньо відомих винахідників 20-го сторіччя та вияснили, що 93% нобелівських та просто важливих відкриттів було здійснено вченими, старшими 26 років. Проте пік продуктивності прийшовся на період між 30 та 40 роками, а середній вік геніальності в минулому столітті становив 39 років. Після 40, згідно з дослідженням експертів, ймовірність зробити щось визначне значно скорочується.

Так, наприклад, цього року в галузі фізіології та медицини Нобелівську премію отримав 71-річний японець Йосінорі Осумі за опис процесу аутофагії, тобто позбавлення клітиною своїх частин, що стали непотрібними. Проте нагорода шукала героя практично чверть століття. Цей феномен виявили вчені ще в 60-х роках минулого століття. Однак не змогли розібратися в тонкощах механізму – в 90-х це зробив Осумі, якому було за 40.

Якщо вивчати досвід успішних компаній, висновки виявляться схожими. Приміром, перший комп'ютер Apple було випущено в 1976 році. Його творцям – Стіву Возняку та Стіву Джобсу – на той момент було 26 і 21 рік відповідно. За рік уже було презентовано спроектований комп'ютер Apple II. Саме ці комп'ютери розпочали «мікрокомп'ютерну революцію» та визначили розвиток галузі.



Фактично рік тому журнал Forbеs включив до свого списку 30 найталановитіших молодих фахівців Європи у галузі технологій (30 Under 30) українця Івана Пасічника. Він та його команда розробили проект Ecois.me, мета якого – заощадження електроенергії. Молодому керівнику на той момент було 28 років. Середній вік команди: 25–26 років.

Ользі Броварець, як уже зазначалось, було 29 років, коли вона стала наймолодшим доктором наук в Україні.

Ще одній українській вченій, Марині В’язовській, яка нещодавно отримала одну з найпрестижніших математичних премій у світі «Премію Салема – 2016» за відкриття світового рівня, 32 роки. В'язовська розв’язала задачу про пакування шарів у восьмивимірному просторі. Так звану задачу Кеплера розв’язали наприкінці минулого століття для тривимірного простору, про більшу кількість вимірів навіть боялися думати.

З іншого боку, в дослідженні, що здійснили Бенджамін Джонс та Брюс Вайнгберг, також ідеться про те, що ті, хто рано «розквітнув», найбільших успіхів досягають у більш зрілому віці. І той самий Джобс також може бути прикладом (шалений успіх до його компаній прийшов, коли йому було близько 50). Та вчені також зазначили, що відбувається і загальне «постаршання» геніальності в історичній перспективі.


1475577604_3

Звісно, применшувати роль Національної академії наук України у жодному разі не можна. Саме представники НАН лідирують за показниками з виконання робіт зі створення нових методів, теорій, видів виробів і так далі. Принаймні про такі звершення можна дізнатися зі статистичного і наукометричного аналізу ефективності наукового потенціалу, розміщеного на сайті НАН.

для перегляду - натисніть на зображення

Проте проблему відсутності молодих кадрів визнають і в самій Академії. Причини бачать у низькому фінансуванні діяльності НАНУ державою.

Зокрема, коментуючи минулорічний бюджет для Національної академії наук, проблему відсутності молоді серед академіків визнав і президент НАНУ Борис Патон. «Ухвалення бюджету значно погіршує і так непросте становище української науки. Цей закон передбачає значне скорочення фінансування нашої академії – до 2,5 мільярда гривень. Водночас наша мінімальна потреба на 2016 рік становить майже 2,8 мільярда гривень», – зазначав він. Недофінансування, за словами Патона, негативно позначається на діяльності наукових установ, що призведе до згортання наукової діяльності та відчутного скорочення чисельності співробітників академічних установ. «За таких обставин в Академії катастрофічними темпами продовжує зменшуватися кількість молодих учених, – сказав Патон. – Вони або емігрують, або змінюють сферу діяльності».

Загалом у бюджеті на 2016 рік на Національну академію наук було виділено 2,6 мільярда гривень (2 мільярди – загальний фонд, більше півмільярда – спецфонд). На наукову та організаційну діяльність президії Академії загалом пішло 70,6 мільйона гривень. На фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки – майже 2,5 мільярда. На підготовку кадрів з пріоритетних напрямів науки вищими начальними закладами – 2,9 мільйона. На здійснення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій – 34,6 мільйона. На підвищення кваліфікації з пріоритетних напрямів науки та підготовку до державної атестації наукових кадрів академії – 6,7 мільйона. На медичне обслуговування працівників НАНУ – 40 мільйонів. На оплату праці – 59 мільйонів.
У бюджеті на 2017 рік на Національну академію наук передбачено 3,3 мільярда гривень (2,63 мільярда – загальний фонд, 673 мільйони – спецфонд). На наукову та організаційну діяльність президії Академії – 81,3 мільйона. На фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки – 3,17 мільярда. На підготовку кадрів – 3,8 мільйона. На здійснення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій – 41,5 мільйона. На підвищення кваліфікації та підготовку до державної атестації наукових кадрів академії – майже 10 мільйонів. На оплату праці – 47,9 мільйона гривень.

Читайте також інтерв’ю з автором «геній-терапії» про людей, які вдосконалюють суспільство власним прикладом

Катерина Пешко, «Главком»


Теги: наука
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Вік геніальності. Чому цькують наймолодшого доктора наук в Україні