«Війна буде тривати, допоки вона буде вигідна». Заповіт Любомира Гузара

Любомир Гузар
Фото: Станіслав Груздєв / Главком

«Коли він говорив - усі відкладали в бік свою метушню і слухали. Бо він говорив мудро і актуально. Його слова лікували»

На 85-му році життя після важкої недуги помер один з найавторитетниших українців, колишній очільник Української греко-католицької церкви, Блаженніший Любомир Гузар. 

Українці відреагували на цю сумну звістку щирою скорботою. Соцмережі переповнені дописами, згадками та цитатами Блаженнішого.

Свої співчуття висловив патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет, наголосивши, що за керівництва УГКЦ Любомира Гузара відносити українських церков значно поліпшилися.

«Завдяки його мудрому і зваженому керівництву УГКЦ відносини між нашими Церквами значно поліпшилися, а співпраця у двосторонньому та багатосторонньому форматі розширилася. Сподіваюся, що життєвий спадок спочилого, його києвоцентричне бачення майбутнього Церкви в Україні матимуть гідне продовження», ідеться в повідомленні.

Відомий російський журналіст Сакен Аймурзаєв згадує, що востаннє бачив Блаженнішого під час Великого посту в минулому році. Час від часу, пише журналіст, він збирав журналістів, щоб просто поговорити, пригостити чаєм і послухати. «…І раптом, посеред розлогих роздумів одного з колег, Блаженніший сказав: я людина незряча (в останні роки він зовсім вже не бачив), але я слухаю радіо, телебачення, мені  читають статті з газет і журналів, читають публікації з інтернету, але я так і не почув і не зрозумів до сих пір - що відбувається на сході України. Я не можу зрозуміти, що відбувається на Сході, - приблизно так сказав Блаженніший», - згадує російський журналіст.

«Блаженніший Любомир це більше, ніж кардинал Гузар, або перший українець, який свого часу претендував на папство», - пише на своїй сторінці у Facebook український журналіст Олексій Бобровников. Любомир Гузар був батьком, а відсутність можливості тепер звернеться до нього, живого, за порадою і благословенням - більше, ніж сумна реальність»..

Висловив свій сум у соцмережі і президент України Петро Порошенко. «В одному з останніх інтерв’ю Любомир Гузар пророче сказав слова, які мені запали в душу: «Мир означає любити один одного. Мир – то не є відсутність боротьби». Виконуючи його наказ за покликом серця ми маємо продовжувати боротися за Україну, за мир, за любов», - написав глава держави.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця сумуючи за смертю Гузара, називає його активним сподвижником українсько-польського поєднання.

«Настає час, коли нас покидають Великі Люди, які зробили свої великі справи.
Ми залишаємося сам-на-сам з великими викликами. Але маємо дякувати Богу за те, що вони були поруч нас», - згадує померлого Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Один із мусульманських лідерів, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов назвав Блаженнішого Любомира великим духовним лідером і тим, «кого ми можемо назвати совістю нації».

Голова правління правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак звертає увагу на всенародну скорботу, та згадує, що Блаженніший у 2011 року добровільно склав з себе обов’язки предстоятеля УГКЦ. «Гузар був чи не єдиним українським політиком (так-так, політиком) самовідхід якого з посади супроводжувалась мільйонним жалем. Вічна пам'ять!», - написав він.

Журналістка Вікторія Пашковська згадує, що лише один раз в житті бачила Любомира Гузара, у 2016 році і користуючись нагодою запитала в нього, коли закінчиться війна? «Любомир Гузар сказав: Війна буде тривати, допоки вона буде вигідна. Велика втрата великої Людини... Людина з Янголом на плечі, безперечно, буде серед Янголів», - написала Пашковська.

 

«Коли він говорив - усі відкладали в бік свою метушню і слухали. Бо він говорив мудро і актуально. Його слова лікували», - говорить нардеп Андрій Іллєнко.

Словник Любомира Гузара. Цитати з інтерв’ю Блаженнішого

  • Церква - то не є тільки священики чи єпископи. Церква - то є Божий люд. Священики і єпископи у церкві є служителями. Вони мають бути вчителями, допомагати, провадити. Але народ – то є церква.
  • Зброя - є засіб, з одного боку, агресії, з іншого - оборони. Священик повинен людей благословити на те, щоби вони обороняли себе і своїх. Я не думаю, що священик повинен в будь-який спосіб благословляти агресію.
  • Війна не ушляхетнює. Є люди, які на війні поводяться героїчно, але не тому, що то війна, а тому, що вони є добрі люди.
  • Майдан - не лише протест проти уряду і проти влади. Майдан – це диво та прояв волі у напрямі зміни, зміни на краще, на щось добре. Майдан був, щоб будувати. І люди, які були там, які переживали там, розуміли: вони там є задля добра, щоб будувати.
  • Еліта — це люди, які вміють дивитися далеко вперед… Той, хто дивиться далеко, насамперед зберігає головне — людську гідність.
  • Любити – це дуже гарна річ, але набагато важливіше є бути свідомим, що я є любленим. 
  • Свобода – це можливість робити добро. Ми люди, і ми вільні. А це значить, що ми маємо право робити добро. Звичайно, ми можемо помилятися, але основний сенс свободи – людина не має права чинити зло
  • Мир – це коли ми створюємо позитивну атмосферу, в якій починаємо свідомо шанувати інших, любити їх, бажати і робити їм добро.
  • Війна минеться, але потрясіння, яке наша держава переживає – це є початок зміни на краще. Я думаю, що це є велика Божа благодать, що дійшло до такого потрясіння.
  • Нам приписують, що в Україні йде громадянська війна. То сміх. То неправда. То не є війна. То ми виходимо з того неправдивого, нещирого нібито миру. І тепер ми стали на порозі справжнього миру, справжнього розуміння людської гідності і цілі людського життя.
  • Релігія — це не знання про Бога. Релігія — це зустріч із Богом. Така зустріч може бути лише особиста.
  • Єдність — це є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть: нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте мінятися мене…
  • Корупція - це гріх. А жоден гріх законом не поборете. Це треба виховувати.

Останній публічний виступ Блаженнішого Любомира Гузара

Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року в м. Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії. За 11 років сім'я змушена була покинути Україну. В австрійському місті Зальцбург Любомир продовжив навчання в українській гімназії, а після переїзду родини до США у 1949 році майбутній владика здобув середню освіту у Малій духовній семінарії в Стемфорді (штат Коннектикут). Потім студіював філософію в Колегії святого Василія, де в 1954 році одержав ступінь бакалавра. Богословські студії відбув у Вашингтонському католицькому університеті в Америці, ідеться в біографії Блаженнішого. Наприкінці 50-х займався викладацькою діяльністю у США.
У 1972 році вступив до монастиря Святого Теодора (монахів Студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія). А повернувся до України разом з усією спільнотою у 1993 році. 26 січня 2001 році на Надзвичайному Синоді Єпископів УГКЦ був вибраний Верховним Архиєпископом УГКЦ. 21 лютого того ж року призначений папою Іваном Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви. Очолював українську церкву до середини лютого 2011 року.

Читайте також інтерв'ю «Главкома»: Любомир Гузар: 25 грудня чи 7 січня? Переконаний, всі християни повинні святкувати Різдво разом

Також читайте: Любомир Гузар: В Украине нужно завершить второй Майдан — и третий уже не потребуется