Війни олігархів: епіцентр – Хмельниччина. Хто замахнувся на мільярдера Герегу?

У середині травня 2020 року на шпальтах одного з українських інформаційних ресурсів вийшло інтерв’ю заможного подружжя Олександра і Галини Герег. Ця пара у багатьох асоціюється, у першу чергу, з мережею гіпермаркетів «Епіцентр». Бізнесмени жваво розповідали, як вони допомагають новій владі боротися з епідемією Covid-19. Поміж тим у бесіді журналісти акуратно згадали й про вплив Герег на Хмельницьку область. Зокрема, те, що у часи президентства Петра Порошенка, Хмельницьку облдержадміністрацію очолив топ-менеджер «Епіцентру» Вадим Лозовий.

Олександр Герега не побачив у цьому симбіозі влади та бізнесу нічого ганебного. Своє бачення кадрової політики він змалював так. «Я, наприклад, проти практики, коли приходить нове керівництво і всіх потрібно звільнити. Але ж «не у своїх» також є професійні люди. Якщо Кріштіану Рональду перейшов у «Ювентус», то для «Реалу» не став чужим, він – історія. Лозовий був хорошим губернатором і в таких випадках потрібно дати людям місяць два-три – якщо ти справляєшся з обов’язками, то які питання, працюй далі», – хвалив Олександр Герега свого ставленика, який на той момент вже більше року, як втратив посаду керманича області. 

З приходом до влади ЗеКоманди вплив нардепа Гереги на свою «вотчину», якою для нього є Хмельницька область, почав стрімко слабшати. Це продемонстрували й вибори до місцевих рад восени 2020 року. Регіональна політсила Гереги «За конкретні справи» (партію створили у серпні 2015 року з прицілом на тодішні місцеві вибори) взяла лише четверте місце серед семи партій, що пройшли до Хмельницької обласної ради. При цьому п’ять років тому «За конкретні справи» одержала найбільше мандатів в обласній раді, потіснивши на друге місце тодішню президентську силу БПП «Солідарність». 

Основним політичним конкурентом партії Гереги на останніх місцевих виборах став політичний проєкт «За майбутнє», у якого ростуть вуха олігарха Ігоря Коломойського. Партія з багатообіцяючою назвою, обличчям якої став близький партнер та соратник Коломойського Ігор Палиця, не шкодувала грошей на свою розкрутку. А в кожному регіоні ця сила шукала ресурсних партнерів. І ця ставка на Хмельниччині спрацювала.

В області «За майбутнє» просували народні депутати-мажоритарники Віктор Бондар і Сергій Лабазюк. Обидвоє політики – з картатою політичною біографією. Лабазюк, зокрема, має чималий вплив в області на аграрний сектор (компанія Vitagro обробляє кілька десятків тисяч гектарів сільськогосподарських земель) та дорожню галузь (близька до політика фірма останні п’ять років виграє мільйонні тендери з ремонту доріг державного та місцевого значення). У вересні 2020 року він і очолив обласний осередок «За майбутнє».

У результаті політична сила Коломойського-Палиці-Лабазюка разом із партією хмельницького мера «Команда Симчишина» розділили перше місце на виборах депутатів Хмельницької облради. Сформувати більшість в облраді їм допомогла «Європейська солідарність».

У коментарі «Главкому» керівник фракції партії «За конкретні справи» і помічниця нардепа Гереги Уляна Ткаченко підтвердила: лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця пропонував депутатам-«герегівцям» вступити до лав його партії. «Втім, «За конкретні справи» – партія з власним рейтингом та історією. Наші виборці нам довіряють через ідеали, які сповідує партія. Ми регіональна політична сила, яка робить ставку на розвиток Хмельницької області. Саме це для нас головний пріоритет. Для багатьох наших колег було важливо балотуватися саме від «За конкретних справ», – сили, з якої вони працювали п'ять років та якій вони довіряють», – зазначила вона. 

Як уже писав «Главком», у підсумку головою Хмельницької обласної ради  стала 34-річна дружина нардепа Віолета Лабазюк. У ході таємного голосування її кандидатуру підтримала мінімальна більшість: 33 із 64 депутатів. За опонентку, представницю партії Зеленського «Слуга народу» Оксану Бокчарьову проголосувало 27 обранців.

Один із бюлетенів, відданих на користь Лабазюк (фактично він – критично важливий бюлетень, адже саме 33 голоси необхідно облраді для кворуму, щоб проводити пленарні засідання – «Главком») став приводом для війни і спонукав кількох депутатів облради оскаржити в судах легітимність обрання голови ради.

Феміда – у поміч

Серед позивачів «слуга» Оксана Бочкарьова, ексголова ОДА Вадим Лозовий та двоє депутатів від ВО «Батьківщина» Олександр Розізнаний (керує агропідприємством, яке входить до групи «Епіцентр») та професійний адвокат Оксана Каденко. Кожен із них подав окремі судові позови.

Ще троє обранців подали заяви про забезпечення позову. Різниця між звичайним позовом і заявою подібна до дії стоп-крану у поїзді, який тимчасово блокує рух. Провернути цей фокус вдалося двом депутатам. 14 грудня суддя Хмельницького окружного адмінсуду Петро Салюк задовольнив заяву Вадима Лозового про забезпечення позову і зупинив дію рішення Хмельницької обласної ради від 7 грудня «Про обрання голови Хмельницької обласної ради». Цього ж дня аналогічну ухвалу винесла суддя Хмельницького окружного адмінсуду Альбіна Ковальчук за заявою депутата Олександра Розізнаного.

Голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк миттєво відреагувала на судові рішення і видала розпорядження про призупинення виконання обов’язків голови.

А далі почалися цікаві процеси. Суддя Ковальчук 18 грудня винесла ухвалу, в якій зазначила, що їй було невідомо про рішення колеги-судді Салюка. Тому за власної ініціативи вона скасувала заходи забезпечення позову.

24 грудня суддя Салюк став на бік голови обласної ради і скасував своє попереднє рішення. Він керувався тим, що начебто «існувала небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам мешканців Хмельницької області» через відсутність голови Хмельницької обласної ради під час скликання чергової сесії і затвердження обласного бюджету на 2021 рік. До слова, бюджет таки затвердили на сесії 24 грудня, але сесію вів перший заступник голови ради.

28 грудня пані Лабазюк на підставі нового рішення суду підписала розпорядження, яке дозволило їй знову стати повноцінною головою.

Та все ж таки «герегівці» попсували новорічний настрій голові облради. Адвокат і представник депутатів Лозового і Розізнаного Артур Аветян 30 грудня сповістив обласну раду про подані апеляційні скарги на рішення хмельницьких судів.

А це, за словами адвоката, означає, що пані Лабазюк не може виконувати обов’язки голови ради. Інакше –  наражається на порушення закону.

«Вона прийшла не красти…»

Переплюнула всіх позивачів депутат Оксана Каденко. У коментарі «Главкому» вона пояснила, що оскаржує легітимність обрання голови ради і, як похідне від цього, обрання двох заступників (Володимира Гончарука від  «Команди Симчишина» і Валентина Соколюка від  «Європейської солідарністі»). Друга частина її претензій стосується допущених порушень на етапі створення постійних комісій обласної ради.

«Під час підрахунку голосів лічильною комісією з обрання голови обласної ради було враховано як дійсний бюлетень, який не відповідає вимогам Регламенту… Бюлетень містив позначку не тільки за межами квадрату, а й в діаметрально протилежній частині… Відповідно не було проведено повторне голосування, а результати виборів голови Хмельницької облради встановлені не рішенням сесії (за таке рішення голосування не відбулось), а рішенням лічильної комісії», – сказано у позові пані Каденко.

Категорично не погоджується з її аргументами депутат усіх восьми скликань Хмельницької облради і голова лічильної комісії Артур Фрідман. У розмові з «Главкомом» він зауважив, що все зробив правильно.

«Один бюлетень (за Віолету Лабазюк – «Главком»), який на погляд окремих депутатів, був сумнівним я поставив на голосування. І більшість членів лічильної комісії зарахували цей бюлетень. У цьому випадку я керувався Регламентом Хмельницької облради. Далі протокол про обрання голови ради підписали всі члени лічильної комісії. А через кілька годин окремі депутати почали писати якісь зауваження. Ніхто за 30 років, відколи я депутат обласної ради, не оскаржував рішення лічильної комісії. Адже депутати нам довірили і ми порахували. Це не було в кулуарах, а публічно у сесійній залі. Хмельницька обласна рада – це не Верховна Рада. Тут ситуативна більшість існувала завжди. Якщо доповідач правильно доносить до депутатського складу суть питання, то воно обов’язково приймається. Що стосується судових позовів, то впевнений, що Віолета Олександрівна залишиться у кріслі голови ради. Якщо ж вона щось робитиме не так, збереться 2/3 обранців від усього складу і висловлять недовіру. Але я не вірю, що такий сценарій навіть теоретично можливий. Вона прийшла зовсім з іншими намірами – не красти чи дерибанити бюджет, а працювати. Її результат на місцевих виборах є найкращим серед депутатського корпусу – 9,5 тисяч голосів», – заявив Фрідман.

… Після новорічно-різдвяного затишшя політична боротьба відновиться. Остаточне слово має сказати суд. Тепер на кін у нардепа Лабазюка поставлені не лише бізнес-інтереси, а й репутація сім’ї політика. Адже, якщо скинуть його жінку з крісла голови ради через суд, то, це фактично підтвердить, що її обрання відбулося не у прозорий спосіб.

Віталій Тараненко, «Главком»