Одіозний нардеп прилаштував свою другу половину на високу посаду
7 грудня, у символічний День місцевого самоврядування, у Хмельницькому пронісся політичний ураган. Тут відбувалася перша після місцевих виборів сесія обласної ради, на якій несподівано для багатьох у крісло голови сіла 34-річна Віолета Лабазюк, дружина народного депутата від депутатської групи «Партія «За майбутнє» Сергія Лабазюка (188 виборчий округ).
Мати двох дітей та голова благодійного фонду імені свого чоловіка до цього не мала досвіду роботи на подібних високих посадах. Попри це пані Лабазюк перемогла кандидатку від «Слуги народу» і керівницю Хмельницького обласного шпиталю ветеранів війни Оксану Бочкарьову.
Потім вже було фейкове замінування будівлі обласної ради та заяви переможеної «слуги» про фальсифікації виборів голови ради. Однак усе це лише яскраві деталі.
Головний висновок вчорашніх подій такий – після тотального програшу президентських ставлеників в усіх обласних центрах місцеві еліти ще більши укріпились. Вони вкотре усвідомили свій вплив, тому часто відмовляються брати участь «договорняках» із центральною владою і самостійно домовляються між собою.
Перша поразка «слуги»
Як не дивно, але причина поразки Оксани Бочкарьової, була закладена ще влітку 2019 року. Тоді її та шість інших кандидатів партія «Слуга народу» офіційно висунула до Верховної Ради в усіх округах Хмельницької області. Пані Бочкарьовій випав 188 виборчий округ, який з 2012 року «окупував» колишній «литвинівець», діючий народний депутат, одіозний Сергій Лабазюк. У маловідомої кандидатки від партії Зеленського, крім високого рейтингу молодого президента, не було іншої «зброї», щоб перемогти досвідченого місцевого політика зі зв’язками у Києві.
Лабазюк час від час потрапляв у різні скандали і набув статусу одіозного. У 2012 році він обматюкав і пригрозив розправою журналісту, а через чотири роки чинив опір силовиками, які прийшли з обшуками. Згодом Лабазюк публічно вибачався за це.
В історії протистояння Лабазюка зі слугами був ще один «збіг». В розпал минулорічної виборчої кампанії до команди новообраного президента Володимира Зеленського у Хмельницькому примкнув Сергій Мандзій, який нині є народним депутатом від партії «Слуга народу» та очолює хмельницьку обласну організацію «слуг». Він відомий в області як підприємець та місцевий політик, який протягом 2006-2015 року був депутатом Хмельницької міської ради від Народної партії та «Народного блоку Литвина». Крім цього, пан Мандзій числився помічником народного депутата VII скликання… Сергія Лабазюка. І ось це ключова деталь.
Такий пасьянс пояснює, чому на противагу «матьорому» нардепу виставили маловідому конкурентку. Підсумок прогнозований: з різницею в 11 тисяч голосів на позачергових парламентських виборах Лабазюк не залишив шансів Оксані Бочкарьовій.
«За майбутнє» + команда мера Симчишина
Cпроба реваншу «слуги» Бочкарьової була здійснена майже через півтора року. Після місцевих виборів вона спробувала обійняти посаду голови Хмельницької обласної ради.
Але прізвище Лабазюк стало для неї фатальним і цього разу. Поразка Бочкарьової має чисто математичне пояснення. Обласна рада VIII скликання нараховує 64 депутати. Щоб отримати омріяну посаду голови ради, необхідно зібрати мінімум 33 голоси.
Політичні торги тривали між чотирма фаворитами, які взяли більшість мандатів:
Це – «Команда Симчишина» (партію перейменували іменем хмельницького міського голови Олександра Симчишина на початку червня 2020 року. До цього вона називалася партію «Миру і розквіту» з пропискою у Вишгороді Київської області – «Главком»), яка завела до облради 13 депутатів;
«За майбутнє» (проєкт нардепа Ігоря Палиці та його друзів, який вистрілив на місцевих виборах-2020. У Хмельницькій облраді список кандидатів у депутати очолив нардеп і член партії «За майбутнє» Сергій Лабазюк – «Главком») – 13 депутатів;
«Слуга народу» – 10 депутатів;
«За конкретні справи» (регіональна партія нардепа і співвласника гіпермаркету «Епіцентр» – Олександра Гереги – «Главком») – 10 депутатів.
Плюс «на підхваті» залишилися партії «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Радикальна партія Олега Ляшка», які взяли меншу кількість голосів.
«Лабазюк разом із Симчишиним показали цій «зеленій» владі, де їхнє місце. Вони поділили посади голови ради і першого заступника. Другу посаду заступника віддали «Європейській солідарності». Враховуючи, що новообрана голова ради Віолета Лабазюк не має відповідного досвіду, підкеровувати буде перший заступник з «Команди Симчишина» Володимир Гончарук, який до цього п’ять років був заступником хмельницького мера», – ділиться з «Главкомом» кулуарними домовленостями депутат від партії «За конкретні справи».
До речі, тут треба зауважити, що тандем Лабазюка-Симчишина кілька останніх років активно плідно співпрацює. Мер та депутат, який має бізнес, знайшли спільні інтереси в оновленні міської інфраструктури. Зокрема, компанія зі сфери впливу нардепа ремонтує та будує дороги Хмельницького, виграючи мільйонні тендери.
Ось таким чином, для обрання головою ради Віолети Лабазюк (партія «За майбутнє») знайшлося 33 необхідних голоси.
У коментарі місцевим ЗМІ нардеп від «Європейської солідарністі» Володимир Ар’єв, який був в сесійній залі Хмельницької облради, коротко сказав: фракція ЄС категорично не голосуватиме за висуванку від «слуг», а підтримає кандидатку на голову ради від партії «За майбутнє».
Фактор Гереги
Після таких політичних розкладів партія Гереги «За конкретні справи» зайняла очікувальну позицію. За інсайдерською інформацією «Главкома», маючи в облраді минулого скликання більшість і посаду першого заступника голови ради, нині «герегівці» розраховуватимуть, щонайменше, на «жирні» депутатські комісії. Наприклад, комісію з питань бюджету.
Також у приватних бесідах деякі депутати-«герегівці» зізналися: до сесії вони не знали про висунення Віолети Лабазюк. Замість неї розглядалася кандидатура іншого «замайбутнівця», колишнього голови облради Івана Гладуняка. Тому в цій на інших конфігураціях партія «За конкретні справи» розраховувала отримати крісла першого або другого заступника голови облради.
У цій ситуації дивує те, з якою легкістю «слуги» проковтнули поразку. Адже заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко у недавньому інтерв’ю ставив конкретне завдання – більшість голів облрад мають узяти кандидати від «Слуги народу». Мовляв, це буде вигідно, як центральній владі, так і місцевій еліті. У випадку з Хмельницькою облрадою вийшло все навпаки.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0