Як Гройсман обігнав Порошенка. Скільки грошей партії вже спустили на вибори

Центральна виборча комісія оприлюднила проміжні звіти учасників парламентської кампанії, які охоплюють період з двадцятих чисел червня, коли партії вже не могли висувати кандидатів, по 10 липня. Більшість партій пішли на хитрість, яка дозволяє не показувати походження залучених в кампанію коштів, – вони відмічають у звітах, що переказували на виборчій рахунок власні кошти партії. А от звідки вони з’явились у партії, ми побачимо вже після виборів, коли партії здадуть свій квартальний звіт до НАЗК. «Частково це буде відображено у звітах, які партії подадуть в середині серпня, а частково – аж у листопадових», – каже аналітик по партійним фінансам руху «Чесно» Ігор Фещенко. Втім учасники процесу принаймні засвітили свої витрати, а дехто – і своїх спонсорів.

Лідери витрат

Найбільший виборчий фонд на 10 липня був у одного з аутсайдерів перегонів Радикальної партії Олега Ляшка – 98,2 млн грн (все – партійні гроші), щоправда, з них було витрачено лише 73. Структура витрат у великих гравців приблизно однакова – гроші йдуть на телевізійну рекламу (найбільша стаття), оплату ефірів, агітаційну продукцію та рекламні площини. Ляшко активно засівав як центральні телеканали (в звіті зафіксовано багато траншів по 5–7 млн грн на користь ТРК Україна, «1+1» та інших «каналів олігархів», з якими головний «радикал» вже не перший десяток років обіцяє активно боротись), так і купу різноманітних регіональних «вісників», де ціною питання є кілька тисяч гривень. Взагалі, за моніторингом руху «Чесно», «радикали» є безперечними лідерами за витратами на телевізійну рекламу.

Якщо ж казати про лідера за дороговизною кампанії, то це – президентська партія «Слуга народу», вона накопичила на своєму виборчому рахунку трошки менше «ляшківців» - 97,5 млн, з яких майже всі вже спустила на агітацію. Все це оформлено як власні кошти партії, тож про Зе-меценатів, які вклались в партію влади, ми дізнаємось тільки після виборів. Хоча «Слуга» позиціонує себе як партія нового типу з упором на «діджиталізацію», вона за старою традицією левову частку коштів вбухала в телерекламу на всеукраїнських телеканалах – одному традиційно лояльному до нового президента холдингу «1+1» дісталось біля 20 млн грн. Враховуючи близькість Зеленського та його оточення до власника «плюсів» Ігоря Коломойського, мова може йти про перекладання грошей між одними й тими ж кишенями. Також «Слуга народу» заплатила 9 млн грн за розміщення агітації на білбордах, вочевидь, близькій до себе компанії «Зе медіа», основним напрямком діяльності якої значиться виробництво кіно- та телефільмів та відеопрограм.

Також в трійці лідерів за витратами «Голос» Святослава Вакарчука, який, за різними соцопитуваннями, «трясе» від потрапляння в трійку переможців виборів до неподолання прохідного бар’єру. «Голос» демонстрував публіці кількох своїх спонсорів (відомі бізнесмени Томаш Фіала, Петро Чернишов), але їхній внесок у звіті не показаний через ті ж причини, що й у вищезгаданих партій – задекларований лише партійний фонд у 78 млн (витрачено 71,5 млн). Цікаво, що виплати за ефір на телеканалах «Україна» та «1+1» помітно вищі, ніж на каналах холдингу «Старлайт медіа» Віктора Пінчука, де Славко регулярно з’являється. За даними Facebook, «Голос» найактивніше просуває себе в цій соцмережі – в рекламу сторінки «Голосу» вже було вкладено більше $88 тис.

Канонічний Опозиційний блок (Мураєв, Вілкул, Новинський), рейтинг якого агресивно з’їла «Опозиційна платформа «За життя» (Медведчук, Бойко, Льовочкін), дуже хоче повернути свій колишній електорат. Партія зібрала на кампанію 69 млн грн, з яких вже витратила 55 млн. Враховуючи напружені відносини між бенефіціарами двох «Опо», не дивно, що Опоблок не розміщує рекламу на «Інтері», а Опоплатформу не пускають на найрейтинговіший телеканал «Україна», підконтрольний Ринату Ахметову. До речі, Опоплатформа задекларувала на порядок нижчу суму, виділену на кампанію – 39 млн, яку, щоправда, вже всю витратила. Але тут варто зробити знижку на те, що телеканали «Інтер», 112, «Ньюсван», а з недавніх пір і Zik, тепер всі входять у сферу впливу бенефеціарів цієї політичної сили. У звіті вказані партійні виплати за ефір на цих каналах, але фактично це те саме перекладання грошей з кишені в кишеню. Також важко відокремити те, що вважається офіційною агітацією, від постійного перебування в ефірах представників Опоплатформи, у деяких з яких є власні «авторські програми» на цих каналах.

«Шановні українці! Сьогодні настав час оновити владу, змінити застарілу систему, звільнитися нарешті від минулого. І ці зміни вже відбуваються, їх не зупинити». Вгадайте з сайту якої партії взята ця цитата?

Саме так прем’єр Володимир Гройсман із усіх сил намагається розкрутити свою «Українську стратегію», яку подає як молоду прогресивну силу. Він теж не скупиться на видатки. Партія голови уряду внесла на виборчий рахунок 60,5 млн грн, а юрособи додали ще 4,5 млн. З них вже витрачено 61 млн. Левова частка коштів юросіб – 2 млн грн – надійшла від ГО «Громадський рух «Українська стратегія». Але більш цікавий інший спонсор Гройсмана, який подарував йому на вибори скромний мільйон. Це таке собі ТОВ «Митний термінал Київщини», яке займається транспортною обробкою вантажів. Згідно з реєстром юридичних осіб, власник цієї організації – Анатолій Засуха. Це підзабутий вже колишній голова Київської облдержадміністрації та Київської облради. Дружина Засухи – колишня одіозна депутатка від Партії регіонів Тетяна Засуха. Вочевидь, це легендарне сімейство підтримує заклик Гройсмана про звільнення від минулого. Прем’єр, який вибудовує собі образ захисника простих людей, як і Ляшко, багато «джинсує» в провінційних ЗМІ, окрему ставку робить на місцеві радіо. Соцдослідження демонструють, що це не дуже допомагає «наймолодшому в історії» голові уряду.

Лідер за витратами на президентських виборах Петро Порошенко цього разу поводить себе трохи скромніше або ж він навчився ефективніше витрачати кошти. На рахунку «Європейської солідарності» трохи більше 47 млн грн, що менше, ніж витратив той же Гройсман. Частина цих коштів іде близьким до Порошенка телеканалам «Прямий» і «5 канал», де знову ж важко розділити агітацію і традиційну лояльність керівництва та ведучих цих каналів до Петра Олексійовича і його соратників. Наприклад, телемарафон «Стоп реванш!», який транслювався одночасно на цих каналах (плюс «Еспресо») за участі Порошенка і членів його партії, буде оплачений з виборчого фонду?

Цікаво, що партія Порошенка, який підтримує гасло «Геть від Москви!», проплачувала агітацію на «Русском радио-Украина». Мабуть, намагається відкрити очі його постійним слухачам. «ЄС» займає другу після «Голосу» позицію, по розміщенню реклами через Facebook. Партія заплатила соцмережі більше $66 тис., а ще близько $12 тис. додав її невідомий прихильник.

Ще одна прохідна за соцопитуваннями сила – найстарша і найсистемніша українська партія «Батьківщина» – економить у порівняні з іншими. Політична сила Тимошенко витратила 35 млн партійних коштів. Партія задекларувала 166 тис. грн, які заплатила за оренду виставкового центру «Акко інтернешнл», де Тимошенко проводила презентацію свого стратегічного плану «Треба діяти». Також серед видатків є загадкові виплати за передвиборну агітацію на користь Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуації у Києві та київського Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Майже все інше – витрати на розміщення в медіа. Ніяких проблем з потраплянням в телеефіри у Тимошенко нема – за гроші її раді бачити на усіх провідних каналах.

Партії-«близнюки» – «Громадянська позиція» та «Сила і честь» – мають майже однаковий порядок виборчих бюджетів. Відповідно 21 та 19 млн. Судячи зі звіту, з всеукраїнських телеканалів Гриценко присутній лише на каналах Віктора Пінчука, парі «медведчуківських» та «Нашому». Смешко ж який жалівся, що його не пускають на 112 та «Ньюсван» навіть за гроші, активно скуповує ефір на каналах Пінчука та «Україні» Ахметова. Багато витрачає «Сила і честь» на «засвітку» в місцевих ЗМІ, при цьому зовсім не вкладається в зовнішню рекламу. Звертає увагу така стаття видатків партії, як послуги поштового зв’язку. На них партія витратила більше 1,5 млн грн. Зараз «Сила і честь» балансує на грані прохідного бар’єру, і голова штабу Дмитро Гордон пообіцяв, що виборці ще побачать «фішечки» від Смешка під завісу кампанії.

Серед нечисленних приватних пожертв (248 тис.) на кампанію «Сили і честі» – найбільша (210 тис.) поступила від Сергія Сухова з Маріуполя. Судячи з всього, це – топ-менеджер «Метінвесту» Рината Ахметова. Його дружина Ксенія Сухова, яка також є вихідцем з «Метінвесту», працює заступником мера Маріуполя.

«Самопоміч», яка за п'ять років розгубила підтримку і вочевидь не проходить в наступну Раду, пустила на вибори партійних 15,4 млн грн плюс 13 тис. додав львівський підприємець Олександр Склярук. У родини лідера «Самопомочі» Андрій Садовий є власний медіахолдинг, тож частина задекларованих витрат на агітацію поверталась до нього ж. Серед всеукраїнських каналів, окрім «24», «Самопоміч» платила «1+1», ICTV та Суспільному ТБ.

Замикає список партій з більш ніж 10-мільйонними виборчими бюджетами «Свобода». Об’єднані націоналісти назбирали на кампанію 10,8 млн грн, що вже витратили на рекламу на «Русском радіо Украина», медіаресурсах з колекції Віктора Медведчука та телеканалах, які вони називають олігархічними.

Виборчий планктон

Мабуть, найвеселіший проект цієї виборчої кампанії – Аграрна партія, яку ведуть на вибори «співаючий ректор» Михайло Поплавський та «гроза жіночих сердець» Олег Винник. Бюджет кампанії – 6,6 млн грн і вона повністю оплачена двома компаніями – «Так-Агро» да «Вінтер Стар Україна», які базуються в Тетієві Київської області.  Ці агропідприємства належать сімейству латифундиста Руслана Голуба, який за часів Віктора Януковича керував Тетіївською райдержадміністрацією. У Київській облраді шостого скликання встиг побувати у складі фракції Партії регіонів, а в 2013 році очолив в Сквирі райорганізацію «нині покійного» «Фронту змін». В 2014 році балотувався до Верховної Ради по 92 округу Київської області, але набрав лише 4% голосів.

Фізособи докинули на кампанію ще 127 тисяч. Згідно зі звітом, майже всі гроші з виборчого фонду (більше 6 млн) «аграрії» витратили  на рекламу на «1+1» та «Інтері». Залишки пішли на дрібниці – організацію концертів, якою займаються ТОВ «Теліум Райз» та RockSoulana Music – лейбл, який співпрацює з Олегом Винником.

Ще один сюрприз цих виборів – «Партія Шарія», що йде на вибори без самого Анатолія Шарія, реєстрацію якого ЦВК відхилила. Скандальний блогер веде кампанію в своєму дусі: він закликає своїх прихильників з’являтися з червоними кульками на мітингах опонентів – насамперед Петра Порошенка, якого він тролив всю президентську кампанію. Віртуальна партія задекларувала на кампанію 550 тис. грн власних коштів та 3,5 млн грн фізичних осіб, значна частина яких представляють Харків та Харківську область. Найбільші фанати Шарія живуть саме там – четверо осіб зі Слобожанщини пожертвували на партійне будівництво по 490 тис. грн, одна – 300 тис. і ще кілька – в районі сотні тисяч. Переважно це маловідомі приватні підприємці. Витрачено з зібраних коштів лише 2 млн. Зрозуміло, що для Шарія закриті центральні телеканали, тож кошти витрачаються на листівки, ефіри на невеликих каналах та радіо. Також для партії виготовлялись футболки, кульки, палички та кошик. Найбільша сума – 1,3 млн – витрачена на рекламу в інтернеті.

«Рух нових сил» Михайла Саакашвілі, який з боями пробився до бюлетеня, має 110 тис. грн власних коштів і ще майже 3,8 млн вдалося набрати за рахунок фізосіб. Перший внесок в 70 тис. зробив колишній мер Глухова Мішель Терещенко, майже 20 тис. перерахував екстравагантний екс-міський голова Ужгороду Сергій Ратушняк. Але основні внески в кампанію «Руху» зробили маловідомі особи – так найбільшу суму (800 тис. грн) вніс Максим Філіпов. Людина з таким саме ім'ям, прізвищем та по-батькові колись очолювала газету Київської міськради «Хрещатик» та балотувалась в 2014 році в Верховну Раду по мажоритарці від «Народного фронту». Цікаво, що в декларації за 2018 рік, яку Філіпов подавав як перший заступник головного редактора КП «Вечірній Київ», свої фінансові активи він оцінив… якраз у 800 тис.

Фактично через судову тяганину партія Саакашвілі тільки нещодавно розпочала активну кампанію і встигла витратити зі свого рахунку 3 млн грн. У Руху нових сил не було реклами на загальнонаціональних телеканалах, а загалом витрати традиційні – ефіри на місцевих каналах та радіостанціях, друк буклетів та газет, витрати на зовнішню рекламу.  

Партії-«фантоми» на кшталт «Факелу» або «Незалежності» теж мають які-неякі бюджети, майже співставні з «Рухом нових сил». «Факел» використовує 351 тисячу власних коштів плюс 1,6 млн грн від приватних осіб – отримано багато траншів по 149 тис. Як і у випадку з «Партією Шарія», фінансова підтримка партії має певну географічну специфіку – її підтримують виключно мешканці Київської області і здебільшого Білої Церкви. Згідно зі звітом, «Факел» зробив явний акцент на зовнішній рекламі. З телевізійних каналів реклама «Факелу» крутилась лише на «Нашому». У «Незалежності» екс-голови МВС Анатолія Могильова бюджет побільше (2,3 млн), з якого майже все витрачено на оренду приміщень для зустрічей та друк агітпродукції.

Партія «Сила права» отримала 300 тис. грн від маловідомої авіакомпанії «Джоніка» і витратила їх на купівлю ефірного часу в ТРК «Люкс» (належить сім'ї Андрія Садового).

А от у Партії зелених, «Патріоту» та «Соціальної справедливості» – поки суцільні нулі на рахунках.

Павло Вуєць, «Главком»