Як торгують із окупованими територіями. П’ять шляхів нелегального переміщення товарів (дослідження)

Майже одночасно із початком бойових дій на Донбасі постало питання доцільності торгівлі із непідконтрольними Україні регіонами. Торгівля з окупованими територіями Донбасу, як на початку конфлікту, так і зараз, часто трактується як підтримка бойовиків.

Протидіяти нелегальній торгівлі намагалися у різні способи – як на законодавчому рівні, так і шляхом блокування неконтрольованих територій. Узимку 2014 року були запроваджені перші обмеження на переміщення товарів до/з неконтрольованих територій, які на законодавчому рівні закріпилися як окремі райони Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Проте переміщення товарів на ці території України продовжувалося попри бойові дії.

Врешті-решт, Рада національної безпеки та оборони України прийняла рішення про тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей у березні 2017 року.

Незважаючи на заборони та обмеження, до ОРДЛО станом на серпень 2017 року перевозили великий асортимент товарів. Основну частку становили продукти харчування та побутові товари, але також переміщували електроніку, медикаменти, текстиль, наркотики. Окрім цього, відбувався рух товарів у зворотньому напрямку – з ОРДЛО до контрольованих територій (переважно алкоголь, наркотики та хліб). Також, товари з неконтрольованих територій потрапляли до Росії, Білорусі та країн ЄС. Хоча учасники АТО та волонтери, з якими були проведені інтерв’ю, відносять найбільші масштаби нелегальної торгівлі з ОРДЛО на літо 2015 року, станом на літо 2017 року вона все ще відбувалась.

«Главком» публікує головні тези дослідження Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони.

5 способів нелегальної торгівлі з ОРДЛО

Існує п’ять основних шляхів нелегального переміщення товарів до ОРДЛО:

• через КПВВ на автомобільних шляхах через домовленості зі службовцями;
• через гуманітарно-логістичні центри (ГЛЦ), призначені для роздрібної торгівлі, де натомість здійснюється оптова торгівля з ОРДЛО;
• через КПВВ на залізниці також через домовленості зі службовцями;
• поза межами визначених дорожніх коридорів; у цьому випадку укладаються домовленості з військовослужбовцями чи представниками правоохоронних органів, щоб перемістити товари до ОРДЛО в обхід офіційних КПВВ;
• «перерваний транзит» – переміщення товарів до ОРДЛО через територію Росії. Перевізник отримує дозвіл переміщувати товари транзитом до третьої країни, наприклад Казахстану чи Грузії, але на території Росії вантажівка змінює курс та заїжджає до ОРДЛО.

До нелегальної торгівлі залучена велика кількість сторін, проте найбільші обсяги товарів переміщуються до ОРДЛО за сприяння окремих військовослужбовців та чиновників. У ході дослідження було з’ясовано, що в окремих випадках деякі українські військовослужбовці співпрацювали з бойовиками з питань нелегальної торгівлі.

Також були ситуації, коли між підрозділами, які окремо один від одного сприяли нелегальному переміщенню товарів до ОРДЛО, виникали конфлікти включно із застосуванням зброї.

Трапляються випадки, коли в одному підрозділі проходять службу як військовослужбовці, які сприяють нелегальній торгівлі, так і ті, які їй протидіють. Головна ж мотивація сприяти нелегальному переміщенню товарів – її висока прибутковість.

Варто зазначити, що мова йде про залучення не лише військовослужбовців рядового складу, але й командирського складу середньої ланки, співробітників спецслужб і державних службовців. Так, зокрема, під час проведення інтерв’ю зазначалося, що про безперешкодне проходження вантажівок з продуктами домовлятися необхідно з командиром відповідного батальйону.

У випадку гуманітарно-логістичних центрів потрібно зазначити, що вони знаходяться у зоні відповідальності місцевої військово-цивільної адміністрації (ВЦА); водночас з’являлися звинувачення керівництва місцевих ВЦА у сприянні нелегальній оптовій торгівлі з неконтрольованими територіями через ГЛЦ.

Службовці на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ), які беруть хабарі, зазвичай віддають частину нелегального прибутку своєму керівництву, яке своєю чергою передає частину своєму; в окремих випадках хабар може даватися службовцям.

Наявність нелегальних потоків товарів з ОРДЛО станом на серпень 2017 року підтверджується місцевими жителями, учасниками АТО, правоохоронними органами та органами влади, які регулярно повідомляють про факти незаконного переміщення товарів до неконтрольованих територій.

На чому заробляють у ОРДЛО?

У контексті розмови про нелегальну торгівлю з окупованими територіями одним з центральних є питання різниці цін, адже саме отримання надприбутку і виступає основним мотивом іти на ризик і нелегально переміщувати товари через лінію зіткнення.

Щоб дізнатися про ціни в ОРДЛО, під час дослідження опитали людей, які проживають на неконтрольованій території, та порівняли отримані дані з цінами на аналогічні товари (переважно продукти харчування) у двох мережах супермаркетів у Києві станом на початок червня 2017 року.

Відповідно до даних таблиці різниця в цінах становить в середньому 30%, якщо порівнювати з цінами у Києві. Особливо вирізняється вартість м’ясної продукції, алкоголю та овочів, хоча ціни на останню категорію товарів досить сильно залежать від сезону. Таким чином, усі товари, які перетинають лінію зіткнення, отримують моментальну націнку. Винятком є хліб, горілка і цигарки, які, навпаки, дешевші, якщо порівнювати з аналогами на контрольованій території України. Саме тому вони одні з небагатьох товарів, які перевозять у зворотному напрямку – з ОРДЛО до контрольованої території.

Проте нелегальна торгівля з ОРДЛО не обмежується лише продуктами харчування: на неконтрольовані території везуть широкий асортимент товарів включно із паливно- мастильними матеріалами, автомобільними запчастинами, одягом, електронікою, медикаментами, наркотичними засобами тощо.

Якщо ж проаналізувати списки підприємств, яким дозволено перевозити товари до ОРДЛО, то на низку заводів на неконтрольованій території залізничним транспортом перевозили лижні костюми, біде, смартфони, планшети, велосипеди, компаси, картини тощо.

Не менш важливим є питання обсягів нелегальної торгівлі, проте навіть приблизну відповідь на нього дати досить складно, адже товари надходять з різних країн та різними способами. Проте надаються дані, що, наприклад, протягом січня–квітня 2015 року зафіксовано та попереджено перетин лінії зіткнення товарами на загальну суму понад 36 млн грн. Проте ця сума швидше за все суттєво занижена і не відображає реальної картини.

Водночас відомі обсяги нелегального переміщення товарів з Росії до ОРДЛО через неконтрольовані ділянки україно-російського кордону відповідно до інсайдерських даних від Федеральної митної служби Російської Федерації, ВАТ «Російські залізниці» та ПАТ «Укрзалізниця». Зокрема, зазначається, що в 2016 році з Росії до ОРДЛО надійшли товари на загальну суму $1,23 млрд. США, $264 млн з яких (21%) становить сільськогосподарська продукція та продовольство. З ОРДЛО до Росії у тому ж 2016 році надійшло товарів на суму близько $200 млн.

Скільки коштує провезти товари до ОРДЛО?

Плата за пропуск вантажівок не була постійною і могла різнитися залежно від підрозділу, місця пропуску, а також самого вантажу. Якщо на початку війни можна було розплатитися частиною товару, то з часом за проходження вантажівки почали розплачуватися грошима:

Окремі розцінки існують на «нульовому блокпості». Так, наприклад, за словами очевидців, одні підрозділи можуть встановити ціну 1 грн/кг, за дорожчі товари – 2 грн/кг. Інші ж підрозділи на цій самій ділянці суттєво підвищують ціну до 8–10 грн/кг.

Скільки заробляють на нелегальній торгівлі з ОРДЛО?

Незважаючи на високі суми хабарів, нелегальне перевезення товарів до ОРДЛО було і залишається прибутковим. Брутто-прибуток різниться залежно від товару та інших факторів, але міг сягати 200–250% від витраченої на товар суми в 2015 році. Так, наприклад, куплену на підконтрольній території 2,5-літрову пляшку пива за 25 грн у 2015 році можна було продати в ОРДЛО за 50–60 грн. У 2015 році водій 20-тонної вантажівки міг отримати залежно від товару 15–20 тис чистого прибутку за одну ніч.

Легкова машина з причепом проїхавши за одну ніч сім блокпостів від Покровська (колишній Красноармійськ) до Донецька і перевозячи м'ясо, могла заробити в тому ж 2015 році 8 тис грн чистого прибутку. Для порівняння нижче наведена статистика середньої місячної заробітної плати в деяких регіонах України на кінець 2016 року.

Повна версія дослідження Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), який є спільною ініціативою Transparency International Україна та Тrаnsраrеnсу Intеrnаtiоnаl Defence & Security: