«З мінометів по центру Києва». Справа Рубана: усі версії

Зранку 8-го березня на пункті пропуску «Майорськ» був затриманий керівник організації «Офіцерський корпус» Володимир Рубан. Під час перевірки меблів, які він вивозив з окупованої частини Донбасу, в автомобілі знайшли міномети, автомати, детонатори та іншу зброю. Рубану інкримінують незаконне поводження зі зброєю і підготовку теракту.

Зранку 9-го березня Шевченківський райсуд задовольнив клопотання сторони обвинувачення і обрав міру запобіжного заходу затриманому у вигляді 60 днів тримання під вартою без права внесення застави (до 6 травня 2018 року).

Хто такий Рубан

Рубан (Гарбузюк) Володимир Володимирович народився 16 серпня 1967 року в офіцерській родині. У 1989 році змінив прізвище на Рубан. В його особовій справі вказано, що Володимир Рубан є лейтенантом і старшим лейтенантом. Проте у ЗМІ часто можна зустріти твердження, що Рубан є генерал-полковником запасу, але підтверджень цього знайти не вдалося. Рубан очолює громадську організацію «Офіцерський корпус», зареєстровану у 2013-му, є керівником і однойменної політичної партії (зареєстрованої у лютому 2015 році).

Із 2004 до 2010 роках займався поліграфічно-видавничою діяльністю. Створював підприємства, які видавали книжки проросійського спрямування. Наприклад, видавництво «Київська Русь» займалося друком шкільних підручників «Страноведение. Россия», а також посібників для перекваліфікації вчителів «Воссоединение Руси». Ці книжки розповсюджувалися у навчальних закладах на Донбасі. За непідтвердженими даними він мав також тютюновий бізнес.

Із початку українсько-російського збройного конфлікту неодноразово брав участь в операціях з обміну полоненими. Однією з перших його операцій було звільнення із полону в Горлівці нині радника заступника міністра оборони України з питання обміну полоненими, громадянина Грузії Василя Будика. Чому саме йому держава довірила питання визволення полонених – досі питання.

Так чи інакше, після цього успіху у справі обміну був заснований незалежний Центр гуманітарної допомоги зі звільнення полонених і заручників з зони АТО. Він базувався у Дніпрі і координував свою роботу в тому числі з українськими спецслужбами. Сам Рубан не приховував, що за часів губернаторства Коломойського його Центру допомагала фінансово Дніпропетровська ОДА. Рубан їздив на Lexus міського голови Дніпра Бориса Філатова, а Геннадій Корбан надавав власний літак для перевезення поранених і полонених. Принаймні про це розповідав сам Рубан в інтерв’ю «Главкому».

Публічна діяльність і корисні зв’язки дозволили Володимиру Рубану розраховувати на політичні дивіденди. У жовтні 2015 року він був одним з 29 кандидатів на посаду київського міського голови. Ще раніше зареєстровав партію «Офіцерський корпус», яка брала участь у місцевих виборах у Києві, однак до Київради не потрапила.

Відносини Рубана і  влади України погіршилися два роки тому. Це фактично збігалось у часі із вигнанням Коломойського з влади. Рубана позбавили повноважень займатися питаннями визволення полонених і обміну, анулювали дозвіл на перетин лінії розмежування з окупованою територією. Цьому рішенню передувала скандальна історія, яка трапилася у грудні 2016-го. Тоді народний депутат Надія Савченко провела у Мінську таємні переговори з ватажками «ДНР» і «ЛНР», про які стало відомо згодом. Пізніше Рубан розповів, що це він організував зустріч Савченко з лідерами бойовиків Ігорем Плотницьким і Олександром Захарченком. Сам Рубан пояснював ту зустріч прагненням Савченко долучитися до процесу звільнення заручників і «побачити все зсередини». До речі, сама Надія завітала сьогодні на суд до Рубана, заявивши, що не могла не прийти, знаючи, як він їй допомагав.

Цікаво, що у справі фігурує помічник депутатки Олег Мезенцев. Коментуючи це, Надія повідомила вельми промовисту інформацію: з понеділка Олег вже не буде її помічником, бо він знайшов нову роботу і написав заяву на звільнення.

Нині влада, джерела у правоохоронних органах та незалежні оглядачі називають три головних версії затримання.

Версія перша, офіційна. Підготовка до терактів у Києві

«Маючи товариські стосунки із Захарченком (ватажком бойовиків «ДНР»), поділяючи його погляди, Рубан вирішив вбити президента, Авакова (главу МВС), Турчинова (секретаря РНБО)», — заявив суддя Шевченківського райсуду Києва Євген Мартинов, обираючи підозрюваному запобіжний захід. У суді  Рубану повідомили про підозру за ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу «Незаконне поводження зі зброєю», та ч.1 ст.14 «Підготовка до злочину»,  ч.3 ст.258 «Терористичний акт». 

Коментувати цю справу ще до завершення судового засідання почали керівники держави. Президент Порошенко провів термінову зустріч з головою Служби безпеки Василем Грицаком. Там глава держави зробив недвозначну заяву щодо причетності Володимира Рубана до злочинів: «Мова не іде про перевізника (зброї – «Главком»). Ви отримуєте неспростовні докази того, які теракти готувалися за останній час», - заявив Порошенко. «Я наказую генералу Грицаку взяти під особистий контроль цю справу», - додав президент. Вже за дві години Василь Грицак під час прес-конференції оприлюднив аудіозапис нібито перемовин між керівником бойовиків Олександром Захарченком і Володимиром Рубаном, а також відео з мікроавтобуса, на якому Рубан завіз на контрольовану Україною територію меблі разом із партією зброї. «З мінометів мали розстріляти центральну частину Києва. Як говорили куратори, щоби було більше крові», - запевнив Грицак. Щоправда глава спецслужби не став пояснювати, які є підстави стверджувати саме про такий намір використати цю зброю. «Повірте, у нас дуже багато доказів цього, проте я не можу оприлюднити їх зараз», - додав таємничості Грицак. Він розповів, що у листопаді 2017-го року Рубан вже здійснював незаконне перевезення партії зброї на контрольовану Україною територію на тому самому мікроавтобусі. Тобто, з цих заяв має випливати, що спецслужба багато місяців «вела» Рубана. А оскільки вчорашнє затримання відбулося у публічному місці, свідками якого були звичайні громадяни, тому СБУ вирішила оприлюднити частину доказів. «Всі знають про мої стосунки зі службою (Службою безпеки України – «Главком»), вони були чорно-білими. Сьогодні, вочевидь, чорна смуга», - сказав Рубан журналістам у суді.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука відкидає ймовірність того що зброю Рубану могли підкинути і він про неї нічого не знав, як про це заявив під час судового засідання. «Шановні! Підкинути могли б набагато меншу кількість і якість, а не міномет та 120 мм міни», - написав чиновник у Facebook.

Версія друга: торгівля зброєю

Оприлюднені СБУ докази причетності Володимира Рубана до перевезення зброї ще не є доказом того, що цю зброю збиралися використати для знищення перших осіб держави, про що на суді заявив суддя, чи для теракту в центрі Києва, у чому всіх переконує глава СБУ. На думку народного депутата з БПП Вадима Денисенка, вельми вірогідною може бути версія щодо причетності затриманого до масштабної торгівлі зброєю.

«Судячи з усього, Рубан був частиною або керівником великої мережі зі збуту зброї в Україні. І тут головне питання, на яке має дати відповідь СБУ, цей збут зброї проходив тільки за гроші чи за гроші плюс озброєння проросійських диверсантів. Тут варто наголосити на двох моментах: По-перше, такі оборудки були неможливі без допомоги ФСБ на окупованих територіях і без сприяння продажних силовиків всередині країни. По-друге, Рубан не справляє враження людини, яка може самостійно розробити теракт для усуненню президента. Він не є «мозком» - він класичний «передаст», - написав Денисенко на своїй сторінці у Facebook.

Журналіст-розслідувач Олексій Бобровников, який вимушений був виїхати з України через погрози дивується, чому затримали саме Рубана, адже у схемах торгівлею зброєю задіяні дуже багато людей. «Цікаво, що з усіх людей, задіяних в контрабанді, крадіжках, масовому вивезенні зброї із зони АТО, публічно звинувачений буде тільки Рубан. Цап-відбувайло дуже зручний для того, щоб зняти тінь з репутації інших контрабандистів і схемників, які досі користуються репутацією «захисників» і «героїв», - написав Олексій на своїй сторінці у Facebook.

Народний депутат Дмитро Тимчук каже про те, що раніше Рубан вважав за краще для проникнення в «ЛДНР» пересуватися «кабанячими стежками» в обхід блок-постів. «Однак цього разу поперся через КПВВ - видно, завдання було терміновим. Цікаво також, що з боку бойовиків Рубан пройшов «контроль» на блок-постах без проблем», - звернув увагу на цю деталь депутат.

Версія третя: «наїзд» на Медведчука

У відкритих джерелах немає однозначних доказів зв’язків затриманого із Віктором Медведчуком. Натомість Керівник СБУ Василь Грицак під час брифінгу категорично заявив, що цей зв’язок існує. «Хоч він (Рубан) зараз позиціонується від «Українського вибору», в соцмережах повидаляли ці зв’язки, але насправді зв’язок існує, ми доведемо, що це так», - сказав Грицак.

Маловідома організація «Анафема» стверджує, що має докази того, що зброя, із якою затримали Рубана, призначалась комусь на Закарпатті. «Усе це, за нашою інформацією, прямувало на сонячне Закарпаття, разом з родиною «внутрішньо-переміщених осіб», яку супроводжувала та «вирішувала» проблеми на блокпостах креатура Медведчука – самозваний «генерал-полковник» Рубан».

Однак жодних доказів своєї інформації «Анафема» не надає.

Політолог та кореспондент провладного телеканалу 112 Тарас Березовець, якого пов’язують із Банковою, також вирішив зробити акцент у цій темі на «зв’язках з Медведчуком».  Він вважає, що затримання Рубана – це «привіт» Медведчуку від Порошенка. А через нього вже самому Путіну. А ось в причинах цього якраз і потрібно розбиратися. Тому що тут найцікавіше. Там ще й Надя Савченко скоро позначиться і як вона через Медведчука з'явилася в політиці», - заявив він.

Проте більшість фактів кажуть не на користь зв’язків Рубана з Медведчуком. В інтерв’ю «Главкому» три роки тому Рубан спростовував зв’язок із Віктором Медведчуком, мовляв, особисто з ним навіть не знайомий. Про напружені відносини між затриманим і «Українським вибором» Медведчука свідчать критичні публікації на однойменному сайті цієї громадської організації. На сайті «Українського вибору» один із її керівників, генерал-майор МВС Ігор Кириченко три роки тому розкритикував Рубана, мовляв, його допомога у визволенні українців не була безкорисливою. «І це не дивно - навряд чи можна вважати кристально чесною людину, викриту в шахрайстві (притягувався до кримінальної відповідальності в Криму за ч. 1 ст. 190 КК України «Шахрайство», кримінальна справа № 3310940 від 03 грудня 2004 року). Адже в біографії пана Рубана є ще один неприємний факт - затримання 12 березня 2004 року, притягнення до відповідальності за ст. 178 АК України за розпивання алкогольних напоїв у громадському місці», ідеться в статті.

«Медведчук навряд чи є фігурантом цієї справи. Виглядає так, що Рубан використовував Медведчука як політичне прикриття. Торгівля зброєю навряд чи та справа, якою безпосередньо займався Медведчук. Він людина куди вищого калібру. Єдине незрозуміле питання, чи знав Медведчук про ці аспекти діяльності Рубана? Хоча, доказової бази про те знав він чи не знав, знайти буде вкрай складно, особливо, зважаючи на відведену йому роль в обміні полоненими», - пише депутат Денисенко з БПП.

У той же час представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига категорично заперечує зв’язки між Рубаном і Медведчуком. На доказ своїх слів він наводить слова самого Володимира Рубана про процес обміну, чи то звільнення українських полонених. «І якщо спочатку я вітав призначення Медведчука (до Тристоронньої контактної групи з обміну полонених – «Главком»), то зараз розчарований. Раніше мені здавалося, що навіть не як патріот, а як людина Медведчук сприятиме звільненню полонених, адже ми знаємо про його родинні зв'язки з Володимиром Путіним, вони – куми, Путін хрестив його дітей», - нагадав Чаплига висловлювання Володимира Рубана.

У бажанні прив’язати Рубана до Медведчука Чаплига бачить відверту провокацію, «бо за фактом Медведчук на ножах з Рубаном, який Медведчука невпинно поливав брудом і бачив завжди в Медведчука конкурента». «Відомо, що Рубан і його «Офіцерський корпус» тісно співпрацювали ні з Медведчуком, а з Корбаном і з Філатовим», - пише Чаплига.

Що далі?

Журналісти і політики висловлюють скепсис щодо подальшого успішного розслідування «справи Рубана», а також критикують президента Порошенка.

«Сьогоднішній брифінг Василя Грицака максимально нагадує брифінг, присвячений затриманню громадянина Француз Муто в червні 2016 року (з фургона якого також вилучили зброю). В обох випадках глава СБУ каже про незаперечні докази підготовки терактів, жертвами яких мало стати мирне населення. У випадку з Муто за півтора року СБУ так і не довело провину француза в суді», - нагадує на своїй сторінці у Facebook журналіст Ігор Бурдига.

«Спочатку Порошенко співпрацює з Саакашвілі, називає його своїм другом і всіляко боготворить. А зараз звинувачує в державній зраді і спробі перевороту. Потім співпрацює з сепаратистом Рубаном, так само по-дружньому користується його послугами, а сьогодні звинувачує у підготовці терактів. Особисто я з самого початку добре розумів і хто такий Сааакашвілі, і хто такий Рубан. А от хто після цього Порошенко - всім треба добре задуматися», - написав  Балога.

Михайло Глуховський, «Главком»