За кордон – лише з «Резерв+»? Європа зустрічає українців по-новому: усі деталі

У соціальних мережах паніка: віднині для українських чоловіків призовного віку отримати тимчасовий захист у багатьох країнах Євросоюзу стало майже неможливо – принаймні, для тих, хто або не служив, або не має звільнення від служби в армії у додатку «Резерв+».

Рішення про зміни у наданні відповідного статусу для наших чоловіків було ухвалено ЄС у відповідь на заклики офіційного Києва повертати чоловіків з метою поповнення мобілізаційного резерву.

Президент Володимир Зеленський у спілкуванні з лідерами країн-членів Євросоюзу неодноразово наголошував на необхідності справедливої мобілізації. Наприклад, ще під час свого квітневого візиту до Берліна глава держави заявив, що чоловіки призовного віку, які виїхали з країни з порушенням законодавства, мають повернутися.

«Служби обох країни (України та Німеччини – «Главком») повинні займатись цим питанням. Тому що потрібна справедливість. У нас люди, воїни на фронті, їм потрібні ротації. Вони ж хоч і залізні, кажуть українські воїни, але ж давайте чесно, у них є сім’ї, вони захищають свій дім, всю державу. Але відповідальність має нести кожна людина, яка є громадянином України, яка має сили для цього, конституційний обов’язок і мобілізаційний вік», – зазначив він.

При цьому глава держави уточнив: українці, які законно виїхали за кордон і не досягли мобілізаційного віку, мають повне право там перебувати.

Міністерство закордонних справ України вже підтвердило випадки, коли в окремих країнах Європи від українських чоловіків під час оформлення тимчасового захисту вимагають військово-облікові документи з застосунку «Резерв+».

Як це відбувається?

Позиція Євросоюзу

Рада Європейського Союзу 30 липня ухвалила Виконавче рішення щодо продовження тимчасового захисту для українців. Згідно з документом, ухвалено такі три рішення:

• Наступний період надання тимчасового захисту особам, переміщеним з України, стартує 5 березня 2027 року і триватиме він до 4 березня 2028-го.
• Тимчасовий захист надається лише тим, хто виконав свої військові зобов'язання в Україні, після пред'явлення доказів цього, або тим, хто звільнений від військового обов’язку. Щодо надання тимчасового захисту іншим категоріям – жінкам, дітям, літнім людям, – то тут нічого поки що не змінюється.
• Пункт про надання захисту тим, хто виконує свої військові зобов’язання, не застосовується до осіб, які встигли отримати тимчасовий захист у певній державі-члені ЄС до 30 липня 2026 року. Вони без додаткових перевірок зберігатимуть такий статус і надалі.

Пояснення потреби в такому рішенні у документі обґрунтовано так: «Актуальні військові потреби України у протидії агресивній війні Росії, і зокрема обов'язки щодо призову на військову службу, як це законно визначено Україною у її правовому порядку, вимагають повної підтримки Союзу. Тому ці потреби повинні бути повністю враховані Союзом та державами-членами при наданні повної підтримки переміщеним особам з України шляхом тимчасового захисту.

Тому вкрай важливо, щоб Союз продовжував застосовувати тимчасовий захист таким чином, щоб він і приносив користь переміщеним особам, і не впливав негативно на загальну здатність України найкращим чином захищатися від агресивної війни Росії та вільно вирішувати питання організації своїх оборонних сил».

Низка європейських країн вже почала втілювати рішення ЄС на практиці. Однак далеко не всі – принаймні, Угорщина не збирається відмовляти в притулку українським військовозобов’язаним. Крім того, у документі окремо зазначено, що Данія не бере участі у прийнятті та застосуванні цього рішення. 

Як це працює

Важливо, що зараз механізм впровадження нових правил поки що остаточно не відпрацьований – виникає купа нюансів, оскільки правила можуть варіюватися від країни до країни.

Точно відомо, що нині під час подання документів на отримання тимчасового захисту у чоловіків віком від 23 до 60 років майже в усіх європейських країнах перевіряють:

• штамп у паспорті про законний виїзд з України;
• дані застосунку «Резерв+».

Надають такий захист лише звільненим від служби або тим, хто вже віддав свій борг Батьківщині. Людина, яка має бронь чи відстрочку, захист не отримає. 

Якщо особа отримала тимчасовий захист до 30 липня цього року і бажає його продовжити, її нові правила не торкнуться. А от на тих, хто вже має тимчасовий захист в одній країні ЄС і хоче переїхати в іншу, нововведення поширюється. При переїзді з однієї європейської країни, де людина мала тимчасовий захист, до іншої, особа вважається новим заявником. Це означає, що старий захист анулюється, а новий оформлюється за правилами приймаючої держави – тобто, уже за новими правилами. Автоматичне перенесення статусу не діє.

Зауважимо: відсутність підстав для тимчасового захисту в українських чоловіків зовсім не означає автоматичної депортації. Вони мають право подати заявку на отримання притулку.

Норма про надання тимчасового захисту не поширюється на цивільних жінок без військового обов’язку. А от на військовозобов’язаних – поширюється. 

Першими країнами, які почали практикувати найсуворіший підхід до перевірок, стали Німеччина та Австрія. До слова, на сайті Федерального агентства з надання послуг із догляду та підтримки Австрії є уточнення, що, окрім статусу в «Резерві+», документом, що підтверджує або звільнення людини від військового обов’язку, або те, що вона вже відслужила, може стати довідка від Міністерства оборони України.

Питань більше, ніж відповідей

Нині дуже багато моментів залишаються незрозумілими. Наприклад, у документів ЄС усі пункти про військовозобов’язаних осіб розписані у гендерно-нейтральній формі. Чи будуть перевіряти всіх жінок, щоб виявити серед них військовозобов’язаних, – питання відкрите.

Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт поінформував, що Єврокомісія готує для країн ЄС додаткові роз’яснення щодо нових правил. За його словами, вони стосуються всіх заявників незалежно від статі. «Рішення Ради ЄС не розрізняє чоловіка та жінку у заявці. Йдеться про військову службу або колишню військову службу. Тож немає жодної різниці між чоловіками та жінками», – пояснив Ламмерт. Водночас, за його словами, це не означає, що всі українки за кордоном тепер повинні обов’язково показувати «Резерв+». Міністерство закордонних справ України повідомило, що знає про окремі такі випадки, але вони не мають масового характеру.

«Це, по суті, рамковий документ. Конкретизація відбувається вже на рівні національного права, національного законодавства – як кожна країна буде це трактувати. І в імплементації можуть бути розбіжності», – зазначив у коментарі «Главкому» голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, юрист-міжнародник Олександр Мережко.

Нардепу також здається вельми дивною практика використання «Резерву+» іншими країнами. «Резерв+» – це внутрішні документи, їх створювали не для міжнародних цілей. Тому для мене дивно, що інша країна може вимагати якийсь наш внутрішній документ. Якщо в рідкісних випадках іноземна країна вимагає внутрішні документи, то їх треба перекласти, завірити у нотаріуса. Існує міжнародна конвенція про апостиль», – підкреслив Мережко.

Нардеп нагадує, що, згідно з Виконавчим рішенням Ради ЄС, Євросоюз ухвалив таке рішення, аби допомогти Україні ефективніше захищати себе. «Питання: а вони консультувалися з Україною? Вони запитали, в якій формі, якими механізмами краще допомогти?», – дивується він.

«Пробуйте, але майте план Б»

Нові правила на практиці поки що застосовуються безсистемно. Наприклад, в Австрії прийнятною для надання тимчасового захисту вважається позначка «на обліку» з офіційною відміткою про відстрочку. До слова, в Австрії також тимчасовий захист надають людям із особливими сімейними обставинами: багатодітним батькам та опікунам. Якщо ж ви плануєте переїзд з однієї європейської країни до іншої – цей момент треба додатково уточнювати.

У Facebook-групі «Українці в Німеччині» користувачі зазначають, що при подачі заяви на отримання тимчасового захисту у жінок взагалі не перевіряють «Резерв+» – хіба що вони продемонструють статус у додатку з власної ініціативи. Так само, як і не перевіряють його у чоловіків до 23 років.

Видання Telegraph зазначає, що у Німеччині та Бельгії, де діє принцип гендерної рівності у військовому значенні, показувати «Резерв+» мають жінки з 18 років. 

В Іспанії, за даними користувачів Facebook-групи «Українці в Іспанії», перевіряють «Резерв+» як у чоловіків, причому не від 23-ти, а від 18-ти до 60-ти років, так і у жінок.

Як повідомляють учасники групи, на дверях поліції, куди подають документи для отримання тимчасового захисту, висить відповідне оголошення.

За даними Міністерства закордонних справ України, проблеми виникали переважно тоді, коли заявники не могли підтвердити, що законно виїхали з України. Наприклад, у людини могли попросити документ або інше підтвердження перетину українського кордону.

Якщо законність виїзду підтверджена, необхідності надавати дані з «Резерв+» виникати не повинно. Проте через те, що країни ЄС поки не мають єдиного детального алгоритму, на практиці вимоги можуть відрізнятися.

Згідно з дописами користувачів у Facebook, дані з «Резерв +» при оформленні тимчасового захисту точно вимагають у чоловіків від 23-х років у Хорватії. У Греції ж, навпаки, «Резерв+» не питають ані у чоловіків будь-якого віку, ані у жінок. Угорщина ж взагалі не застосовує нові норми ЄС.

У Данії, якщо вірити користувачам соцмереж, поки що нові правила справді не впроваджувалися. Однак країна планує їх імплементувати у кінці серпня. Як саме – наразі деталей немає.

Наталія Сокирчук, «Главком»