Запитання Зеленському від Подерв'янського, Рябошапки, Бронюка, Гетьманцева та інших

Відверто кажучи, ми були здивовані, коли отримали багато відмов скористатися нагодою поставити запитання президенту. Більшість відмов, які звучали з провладного табору, зводились до того, що вони (себто представники влади) можуть робити це постійно, оскільки мають можливість спілкуватися з ним.

Опозиційні політики першого ешелону вважають, що щодня ставлять десятки запитань до Володимира Зеленського публічно, а тому виділити одне – занадто важко. І часто – не має жодного сенсу. Адже здебільшого відповіді Зеленського не містять конкретики.

Сьогодні президент відповідатиме і на питання журналістів. Цьогоріч в ОП знову вдалися до креативу і запланували спілкування голови держави з пресою на заводі «Антонов». Вочевидь, з метою продемонструвати, що з компанійського хлопця з ідеалістичними ідеями він остаточно перетворився на «апгрейдженого» державника-господарника.

Ми не знамо, чи завтра прозвучать ці питання, але владі варто було б відповісти і на них. В будь-який доступний спосіб. Хоч би інтерв’ю в «Теслі».

– Я би задавала запитання по законопроєкту про СБУ. Фактично, якщо ми правова держава, то повноваження, що пропонуються в цьому законопроєкті просто суперечать Конституції, адже без суду можна буде заборонити участь партії, або кандидатів у виборах. Просто за листом СБУ Центрвиборчком буде позбавлений повноважень реєструвати кандидатів. Треба вносити зміни до законопроєкту перед другим читанням. Загалом реформа СБУ потрібна, але не в спосіб, коли це буде президентський «каральний меч», – а саме а в сфері свободи слова, пересування, політичних прав, зараз це виглядає жахливо.

– Це питання я Володимиру Зеленському задавав особисто ще до президенства. Але відповіді не отримав. Нах@я воно тобі? Я не думаю, що він за два роки це зрозумів... А багато пересічних громадян цікавляться, коли Зеленський повернеться назад в «Квартал». Там у нього краще виходило. А так толку ані там, ані тут.

– Кому Володимир Зеленський ще хоче подивитись в очі після двох років президентства?

– Консолідація українців неможлива без захисту державної мови як базису конституційного ладу, основи спілкування між національними меншинами і корінними народами. Водночас назрів час, як це було сказано в інавгураційній промові президента, реально об’єднати зусилля із десятками мільйонів закордонних українців. Їхня реінтеграція так само неможлива без вивчення української мови та її системного розвитку за кордоном. Тому моє питання звучало б так: «Як ви ставитеся до ініціативи створення, як мінімум, державної програми реінтеграції закордонних українців та, як максимум, Міністерства діаспори?».

– Я не хочу задавати жодних питань. Бо задаю питання людям, відповіді яких мені були б цікавими. А Зеленському мені нецікаво ані питання ставити, ані отримувати відповідь.

– Моє питання було б таким: Чи не складається у нього враження, що він продовжує грати, і чи задоволений він виконанням ролі? Чи живе він за принципом «Держава – це я»?

– Чому за останні два роки ніхто системно не займається культурою у прифронтових територіях? Чому центральна влада не звертає увагу на інформаційну політику на цій території? Чи є доступ до культурного та інформаційного продукту у людей, які там живуть?

– У мене і запитання, і побажання одночасно. Коли Зеленський повернеться в свій «95 квартал»? Хай повертається і відпочиває там. І ми разом з ним.

– Коли Україна стане «модною країною»?

– Маю побажання. Тільки вперед, незважаючи на супротив!

– Коли ми, нарешті, перестанемо заглядати в очі Москві і почнемо будувати нашу національну країну українців, – так, як свою країну будує ізраїльський народ, написавши у своєму головному законодавчому документі, що Ізраїль є країною євреїв?

– У мене кілька запитань. Навколо чого президент збирається об’єднувати суспільство, яке досі перебуває у поляризованому стані? Як подолати існуючий феномен соціальної недовіри до влади? Низка опитувань показує, що рівень довіри українців до влади є дуже низьким, зокрема, до судової влади. Відтак, питання: як пришвидшити, як ефективно реалізувати судову реформу?

– У мене немає запитань, у мене є тільки побажання. На початку своєї каденції Володимир Олександрович сказав фразу, яку я пізніше повторював на святах, де були присутні мої друзі-можновладці: «Бажаю вам працювати так, щоб вашим дітям не було соромно йти по вулиці, називати своє прізвище, і щоб їм казали: «Яким у тебе батя був класним, як він гарно працював на своїй посаді!». Знаючи, як складно підібрати людей собі у команду, знаючи, що завжди навколо опиняються дуже багато порадників щодо команди і як важко знаходити однодумців, я хочу побажати, щоб президент все-таки знаходив однодумців, які йому допомагатимуть зшивати Україну. Я вірю, що з Божою допомогою він все-таки зможе втілити цю мрію.

– За місяць ми будемо святкувати 25 років з моменту ухвалення тексту нашої Конституції. У інших європейських країнах у цей день конституційні суди проводять конференції, на які запрошують колег, державних діячів, науковців та правозахисників. Що треба зробити, щоб у цей день нам не було соромно? І щоб День Конституції став справжнім народним святом, який об’єднує людей, а не просто додатковим днем відпочинку?

– Коли влада зверне увагу на українське кіно, яке є механізмом пропаганди патріотизму?

– Перше, що мене цікавить, – це воєнна стратегія України. Особливо це актуально в порівнянні, як це відбувається в Ізраїлі, де є дозвіл на те, щоб відстрілюватися.

Друге, що мене цікавить – коли центральна влада зверне увагу на українське кіно? Чому досі не знімається українське кіно в Україні, чому основним замовником досі виступає Росія?

– Питань нема. Є лише надія, що країна дочекається швидкої заміни президента.

«Главком»