Жертва православна. Чому Новинський досі не домовився з Порошенком

У нардепа-мільйонера з Опозиційного боку Вадима Новинського, який неодноразово займав перші рядки багатіїв за версією «Форбс», останнім часом дуже зіпсований настрій. У понеділок радник президента Юрій Бірюков написав загадковий пост, що Печерський суд Києва відібрав у Новинського Миколаївський суднобудівний завод «Океан». Цього судового рішення немає у відкритому доступі, але реакція «Смарт-холдингу», який належить Новинському, була миттєвою – там запевнили, що вже давно не мають стосунку до «Океану». Справді, на офіційному сайті «Смарту» такого заводу не було, втім, навколо цього активу тривала така довга судова тяганина з банкрутством і призначенням ліквідаторів, що впевнено визначити його кінцевого власника нині складно. Проте ситуація з «Океаном» цілком вписується в стратегію влади, котра останнім часом регулярно створює Новинському проблеми в бізнесі і навіть погрожує позбавленням депутатської недоторканності.

Як усе починалось

Зовсім недавно здавалось, що російський бізнесмен спіймав Бога за бороду – молодший партнер по бізнесу Рината Ахметова нарощував портфель своїх підприємств в Україні, а в 2012 році отримав від Віктора Януковича українське громадянство. Паспорт з тризубом надав росіянину Новинському можливість потрапити до Верховної Ради України, що він без особливих складнощів і забезпечив, вигравши довибори по округу в Севастополі. Цей округ звільнився після того, як попереднього переможця Павла Лебедєва (нині втікача, який переховується в Криму) несподівано зробили міністром оборони. Новинський ішов самовисуванцем, але за максимального сприяння Партії регіонів, до фракції якої згодом долучився. При цьому він не дуже сприймав заявлений тоді Януковичем європейський вектор розвитку, наголошуючи свою прихильність Митному союзу та наданню російської мови статусу державної. І, власне, від проросійської риторики не відмовився й досі.

Якоїсь миті набожний Новинський став для Віктора Януковича однією з найближчих осіб. Загадкового та небатослівного бороданя навіть називали «очами Кремля» на Банковій, руками ФСБ та патріарха Кирила в українській церкві. Варто згадати хоча б показовий факт, коли придушувати заколот у власній фракції наприкінці січня 2014 року Янукович приїхав до парламенту якраз у компанії Новинського. Втім, після втечі одного і другий почав стрімко втрачати вплив. Власне, легендарне емоційне висловлювання «сука православна» з вуст майбутнього президента Порошенка не віщувало Новинському доброго майбутнього в постмайданній Україні.

Справи церковні

Втім, на відміну від багатьох представників колишньої «біло-блакитної» команди, з країни Новинський не втік і навіть у компанії багатьох інших ахметівців знову був обраний парламентарем тепер уже під брендом Опозиційного блоку. Треба зазначити, що бізнес Новинського після Майдану добряче схуд (банк «Форум», футбольний клуб «Севастополь» почили у бозі, а мережа «Амстор» перейшла до інших рук). Причому якщо українські активи він втратив зі скандалами, то з кримськими після анексії дивним чином проблем не виникло. «Главком» свого часу звертав увагу, що свої бізнес-проекти на півострові Новинський без проблем перереєстрував за законодавством країни-окупанта. А над деякими («Балаклавське рудоуправління»), намагався хитрощами зберегти управління, «перепродавши» власним родичам. Якщо згадати, що трапилось в анексованому Криму з об’єктами деяких інших українських бізнесменів, то така зговірливість Новинського з окупаційною владою впадає у вічі. Однак це легко пояснюється, якщо згадати, що бізнесмен свого часу був наближеним до Кремля, мав справи з нафтовим гігантом «Лукойл» та відомим російським олігархом Алішером Усмановим. І далеко не факт, що зв’язки Новинського з Московю раптом перервалися після отримання ним українського громадянства. Радше навпаки – подейкували, що головною функцією «неоукраїнця», делегованою йому північним сусідом, було якраз приглядати за Ахметовим.

Але весь цей час Новинський, як і належить «сірому кардиналу», перебував у тіні. Цього ж року завжди обережний у висловлюваннях нардеп почав досить різко критикувати владу, пророкуючи їй швидкий розвал, розпуск парламенту, відставку уряду і навіть імпічмент «уже восени». Організована за підтримки мільйонера «хресна хода» віруючих УПЦ МП на Київ влітку також розглядалася як один з елементів майбутньої дестабілізації з боку Кремля.

Тоді ж посилилися «політичні репресії» проти Новинського. Так, у липні «Смарт-холдинг» написав відкритого листа голові СБУ Василю Грицаку та генпрокурору Юрію Луценку щодо стурбованості незаконними обшуками, влаштованими на підприємствах холдингу. Новинський висловився жорсткіше, назвавши це «нахабною, бандитською атакою» на нього як бенефіціара, додавши, що реальна причина – його «непримиренна політична та громадська позиція» і підтримка УПЦ МП зокрема. Почав активно захищати одного зі своїх лідерів і Опозиційний блок. Так з бізнесмена, який раніше намагався вирішувати проблеми кулуарними шляхами, Новинський почав ліпити собі імідж безкомпромісного опозиціонера.

Луценко ж у свою чергу прямим текстом закликав Новинського «зосередитися на покаянні»: «Я знаю, про що кажу, і знаю, що він знає, про що я кажу. Осінь скоро». І справді, вже 1 вересня Генпрокуратура допитала Новинського, за його ж словами, як свідка. Можливою темою розмови став ще червневий інцидент із фізичними погрозами з вуст одіозного депутата митрополиту Переяслав-Хмельницького і Вишневського УПЦ МП Олександру Драбинку. Принаймні сам Драбинко, якого називали в УПЦ МП одним з небагатьох представників «проукраїнського крила», відповідну заяву в органи подавав.  

Сам Драбинко описував свої враження від Новинського в інтерв’ю «Главкому» так: «Він був дуже близьким до Януковича, мав певні преференції з бізнесу і щедро допомагав церкві. Новинський – потужний бізнесмен, це вельми цікава особистість… У нього феноменальна пам'ять, він знає на пам'ять цілі уривки богослужбових текстів. За часів Януковича Новинський відігравав ключову роль у церковній політиці. Умовно кажучи, за часів Януковича це був «обер-прокурор» або «куратор» УПЦ (МП) від тодішнього президента. І саме Захарченко (Віталій Захарченко – колишній голова МВС. – «Главком») і Вадим Новинський свого часу мені казали: «У тебе є два тижні, щоб обрати предстоятелем Антонія, відправивши на пенсію митрополита Володимира».

Власне, історія з тиском на нині покійного Володимира та протиправним утриманням Драбинка, який був його правою рукою, розслідується прокуратурою, і саме вона, а не бізнес, може стати приводом для зацікавленості прокуратури Новинським. Принаймні в УПЦ МП вже поспішили також заявити про начебто тиск, який чиниться з боку силовиків на її архієреїв з приводу розслідування справи про обставини останніх років життя Володимира.

«Взагалі людина неконфліктна»

На початку вересня з надр ГПУ з’явилося повідомлення про можливе подання на позбавлення Новинського парламентського імунітету, що особливо загрозливо лунало в контексті натяків Луценка, що тепер у поле зору його відомства почнуть потрапляти колишні регіонали. В Опоблоці це, зрозуміло, викликало черговий стогін про репресії.

«Очевидно, є якась особлива неприязнь президента до Новинського, – впевнений депутат від Опоблоку Юрій Павленко. – Враховуючи біографію Новинського, пробують через оці інформаційні хвилі навколо нього посилювати ключову тезу про те, що ми – «прокремлівський блок». Не виключено, що відбувається боротьба і за активи, бо бажаючих на них багато, а ресурсів все менше й менше – тож держава починає діяти методами своїх попередників, яких за це вже вигнали з країни. Не виключаю, що через Новинського можна тиснути і на УПЦ».

Сам Новинський в інтерв’ю в одному зі ЗМІ, підконтрольних «сім’ї» Януковича, стверджував, що в нього нема особистих конфліктів із президентом: «Я взагалі людина неконфліктна, якщо це не стосується моїх переконань. Порошенка я знаю дуже давно, напевно, ще з 90-х. У нас ніколи не було дружби, та й ворогами ми теж не були. Інша справа, що багато хто в його оточенні підштовхує президента до тих чи інших поспішних і помилкових рішень. Їхні інтереси і апетити можна зрозуміти, але не прийняти. Сьогодні вони намагаються очорнити мене як в очах президента, так і в очах громадськості. Насправді я звик до прозорості в бізнесі і політиці і досить спокійно ставлюся до спроб викрити мене в нечесності».

Ймовірні причини кампанії проти Новинського перераховує близький до Опоблоку політолог Кость Бондаренко: «По-перше, Костянтин Григоришин програв Новинському суд і має сплатити понад 300 мільйонів доларів. Платити не хочеться, а у Григоришина широка клієнтела з депутатів та журналістів, він близький до Порошенка і використовує всі засоби тиску на Новинського, щоб той відмовився від цього боргу. По-друге, свого часу Новинський виграв тендери на суднобудівні заводи, власне, у Порошенка, а той не любить пробачати старі образи. Не хочу Петра Олексійовича ні в чому звинувачувати, але була така закономірність: щойно він ставав спершу секретарем РНБО, потім президентом, одразу ж у Новинського починалися проблеми із суднобудівними підприємствами. По-третє, Новинський є одним з чотирьох лідерів Опозиційного блоку, тож через нього намагаються чинити тиск на цю силу».

Окремо наголошує Бондаренко на релігійній складовій. На думку політолога, Новинський може (не більше не менше) стояти на шляху мрії президента про створення єдиної помісної церкви.

«Він активно підтримує УПЦ і дуже близький до Онуфрія, а нападки на Новинського активізувалися після «хресної ходи», – нагадує Бондаренко. – В оточенні Порошенка є люди, які настійливо нашіптують йому на вуха, що серед негараздів на інших напрямках він може увійти в історію як людина, яка створить єдину помісну церкву. В ролі ієрарха, який міг би об’єднати українські церкви, зараз висувають одіозного Олександра Драбинка, у якого дуже тісні зв’язки з Порошенком і Деркачем (Андрій Деркач – народний депутат 3–8 скликань. – «Главком»). І в цьому контексті треба усунути Новинського як одного з активних стовпів УПЦ».

Але прикриватися релігійною тематикою – ще більш благодатно, ніж політичними репресіями. Причиною переслідування Новинського можуть стати і його давні бізнес-інтереси, що може бумерангом зачепити і його компаньйона по «Метінвесту» Рината Ахметова.

Політолог Володимир Фесенко констатує, що претензії стосовно бізнесу Новинського та з інших питань виникали й раніше, але зараз стали цілеспрямованішими і системнішими: «Слід також врахувати контекст – Луценко шукає оптимальні показові жертви. Ворушити зараз корупційний клубок, пов'язаний з людьми у владі, ризиковано для долі коаліції. А щоб були і вовки ситі, і вівці цілі, краще показати боротьбу з корупцією і минулим політичним режимом на прикладі колишніх регіоналів. І фігура Новинського підходить, бо по ньому досить багато робочого матеріалу».

Незважаючи на те, що Новинський підтримує дружні взаємини з багатьма парламентарями, співрозмовники «Главкома» з різних фракцій сходяться на тому, що якщо ГПУ все-таки винесе подання на зняття з нього недоторканності до зали, воно має шанси бути підтриманим. Апологети «русского міра» – зараз не найпопулярніші персони у стінах Ради. Питанням Новинського парламент уже переймався у квітні минулого року. Однак тоді у депутатів так і не знайшлося 226 голосів, щоб за ініціативою «Народного фронту» відправити до президента запит на позбавлення нардепа українського громадянства.

Втім, усе цілком може завершитись і струсом повітря та укладанням якогось «мирного пакту» Банкової з нардепом та Ахметовим. Бо історія з Новинським триває на тлі інших олігархічних битв та торгів, котрі якоїсь миті можуть виявитись важливішими для президента і його команди.

Павло Вуєць, «Главком»