Знову цвітуть водойми, хвиля фосфатна б'є... Шмигаль продовжив екологічну катастрофу

З 1 січня 2024 року мала б вступити в дію урядова поетапна заборона на використання фосфатів як у побутовій, так і у промисловій хімії. Кабмін підтримав відповідний документ ще два роки тому – перед початком повномасштабної війни. Тогочасний міністр екології Роман Абрамовський наголосив: це історичне рішення. По суті, наш технічний регламент з того моменту почав відповідати вимогам ЄС. 

Європарламент наклав заборону використовувати фосфати у засобах для прання ще понад 10 років тому. А деякі прогресивні країни розпочали це робити ще наприкінці минулого століття.

Але 22 грудня цього року уряд відтермінував дію цієї норми. Це сталося після того, як Європейська Рада схвалила переговори про вступ до ЄС. Тепер екологічно важлива ініціатива запрацює… після перемоги. Та й то не одразу, а через 90 днів після завершення воєнного стану. Але той, хто вже виробляє миючі засоби з фосфатами – їх ці обмеження не стосуватимуться навіть після перемоги.

Як фосфати шкодять здоров’ю?

Фосфати шкодять нашим водоймам і викликають таке явище як цвітіння води – розмноження синьо-зелених водоростей. Якщо їх занадто багато, на пляжах можуть ввести заборону для купання, бо вони негативно впливають на здоров’я людей: подразнення шкіри, свербіж, набряк слизової очей та носу, підвищення температури, біль у м’язах і суглобах. Можуть викликати навіть нудоту або блювання. Особливо вразливі до цього діти та літні люди. 

Від цього страждають всі водойми. Коли уряд приймав рішення, то міністр екології наголосив, що за рік у водойми потрапило понад 6 тис. тонн фосфатів. Страждає і Дніпро, з якого 70% населення споживає воду.

Очільниця Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок після відтермінування поетапної заборони фосфатів, зазначила, що саме вони можуть впливати на водопостачання цілих міст:

«Це катастрофічно навіть у мирний час… А що говорити про сьогодення? Декілька років тому в двадцятитисячному місті Корсунь-Шевченківський було припинене водопостачання з річки Рось. І як питна використовувалася привозна вода! Це потягло за собою величезні витрати, бо Стеблівське водосховище було повністю забруднене. Тобто, місто стоїть на річці, а водою з нею користуватися не можна».

Які міністерства підтримали використання шкідливої побутової і промислової хімії?

Документ, який вдалося отримати від уряду свідчить, що Міндовкілля погодило проєкт урядової постанови, який відтермінував обмеження фосфатів у миючих засобах.

«Це не була ініціатива Міндовкілля. Те, що я знаю, Мінекономіки бачить для цього якісь передумови. Мені дуже хотілося б, щоб Міндовкілля грало не останню скрипку в цьому оркестрі», – каже нардеп Олег Бондаренко («Слуга народу»), який очолює екологічний комітет Верховної Ради.

У Мінекономіки пояснюють, що відтермінування було потрібне саме через умови, які виникли під час війни.

«Є техрегламнент, який визначає норми. Великі підприємства мали б перейти на нові стандарти – змінити технології. Почалася війна і до нас звернулися асоціації, Американська торговельна палата. Підприємства не можуть робити інвестиції і попросили відкласти це питання до кінця воєнного стану. Питання тут виключно в економічній площині», – каже заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.

Хімічна промисловість рік тому інформувала, що обсяг обігових коштів зменшилися $5-6 млрд через війну. Частка хімічної промисловості ВВП України становить близько 3%. У структурі промислового виробництва ця галузь, залежно від року, займала від 9% до 10. При цьому, обсяг внутрішнього товарного ринку хімічної продукції в Україні за підсумками 2020 року становив $10,6 млрд, з них імпорт – 74%, власне виробництво – 26%.

Поки відповіді на питання про те, як після перемоги підприємства за 90 днів встигнуть модернізувати свої потужності? І що робити, якщо війна затягнеться ще на кілька років немає.

Але тут важливо розуміти, що тепер у тексті урядової постанови йдеться ось про що: «Установити, що надання на ринку мийних засобів (Надання продукції на ринку - це будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання на ринку України під час здійснення господарської діяльності – прим. авт.), які були введені в обіг до дати застосування обмежень щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах, установлених у додатку 1 до Технічного регламенту, затвердженого цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких мийних засобів встановленим обмеженням».

Таким чином ті, хто вже вийшли на ринок – нікому нічого не будуть винні і не мають нічого змінювати.

У Міндовкіллі кажуть, що при опрацювання змін до техрегламенту вони давали свої застереження і планують ще вносити зміни до цієї постанови, які стосуються саме наведеного вище абзацу:

«Тут дійсно треба ще поточнити, що мова йде про товари, які на момент завершення війни будуть в обігу в нас в країні. Окрім того, треба буде напрацювати спільно з Мінекономіки рішення щодо врегулювання зазначеного питання для збереження наших водних ресурсів відповідно до проєктів Планів управління річковими басейнами, які містять заходи з екологічного оздоровлення та повоєнного відновлення водойм. Серед яких модернізація застарілих очисних споруд та каналізаційних мереж, що дозволить значно покращити очищення стічних вод і відповідно убезпечити водойми від потрапляння у них такої кількості фосфатів. Вимоги Техрегламенту України з екологічного маркування, які набудуть чинності після завершення воєнного стану, є більш жорсткими ніж норми, встановлені директивами ЄС. Приміром ЄС встановлює норми фосфатів у мийних засобах на рівні 0,5 грамів, натомість у нас на рівні 0,2 грама», – зазначає перший заступник Міністра довклілля Олександр Краснолуцький.

Що стосується регламенту ЄС, то там ситуація із законодавством така, що кожна країна може встановити більш жорсткі норми. Коли приймали рішення щодо обмеження фосфатів у побутовій та промисловій хімії у 2021 році, то розуміли, що наші очисні споруди не здатні очистити воду із фосфатами і тому, екологи, і водоканали просили встановити більш жорсткі норми. Що і було зроблено, а тепер скасовано.

Михайло Хорєв, який наразі викладає у Києво-Могилянській Академії, а раніше був заступником Міністра екології, наголошує, що у ЄС давно використовують безфосфатні миючі засоби на основі цеолітів та сополімерів:

«Але вчені встановили, що і вони негативно впливають на довкілля та здоров’я людей. Уряди країн ЄС поставили завдання розробити нове покоління більш безпечних миючих засобів. Діє спеціальна програми РЕАСН, що моніторить шкідливість такого впливу і визначає жорсткі граничні норми. Звісно, хімічна індустрія не в захваті. Але дійшли до висновку, що галузь хімічної промисловості зобов’язана продовжувати дослідження щодо створення більш безпечної побутової хімії. Комісія ЄС попереджає хімічний бізнес про введення в майбутньому більш жорстких гігієнічних і екологічних обмежень. А в цей час ми пролонгуємо використання фосфатів».

Нагадаємо, це не єдина ініціаива уряду, яку критикують екологи. Кабмін своєю постановою заснував «Ліси України», яке згодом має стати акціонерним. Екологи вбачають у цьому серйозну загрозу для збереження лісового фонду держави. Значну частину лісів вдалося б також захистити, якби Україна виконала одне із своїх євроінтеграційних зобов’язань і створила смарагдову мережу особливо цінних територій, щоб охороняти рідкісні види рослин та тварин. Але Верховна Рада вже кілька років не може розглянути відповідний законопроєкт (4461).