Ірина Федорів Голова громадської ініціативи «Голка»

Як захистити ліси, степи та болота: чому парламент блокує євроінтеграційні процеси і коли буде Смарагдова мережа?

Смарагдовий шлях має стати візитівкою нашого природно-заповідного фонду
фото з відкритих джерел

До Смарагдової мережі мали б увійти Біличанський ліс та Екопарк Осокорки, за збереження яких кияни тривалий час ведуть боротьбу

Смарагдова мережа – це загальноєвропейська мережа особливо цінних територій. Її творили і розвивають для того, щоб охороняти рідкісні види рослин та тварин. Україна має її своририти, бо це наші зобов’язання на міжнародному рівні. Від нас цього вимагає Бернська конвенція.

Рівно три роки тому, 4 грудня 2020 року, зареєстрвали законопроєкт про Смарагдову мережу (4461). За три роки законодавча ініціатива так і не стала законом. І це при тому, що ключові автори – голова екологічного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко та голова підкомітету Юлія Овчиннікова – «Слуги народу». Представляють парламентську більшісь.

Як захистити ліси, степи та болота: чому парламент блокує євроінтеграційні процеси і коли буде Смарагдова мережа? фото 1

«Смарагдові території затверджуються Постійним комітетом Бернської конвенції на основі реальних відомостей, зібраних науковцями та поданих на розгляд профільним Міністерством. Український перелік територій Смарагдової мережі складається з 377 територій загальною площею близько 8 млн га. Ця мережа не є повною і потребує розширення в частині пошуку нових територій для збереження окремих видів і природних оселищ, для яких на біогеографічних семінарах Бернською конвенцією визначено недостатній рівень представленості в мережі запропонованих природоохоронних територій», – пояснювала авторка законопроєкту Юлія Овчиннікова.

До Смарагдової мережі мали б увійти Біличанський ліс та Екопарк Осокорки, за збереження яких кияни тривалий час ведуть боротьбу.

Останні документи, пов’язані із цим законопроєктом на сайті парламенту датовані 2021 роком.

«Проєкт Закону не суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та праву Європейського Союзу, а також міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері охорони тваринного світу», – йдеться у висновку Комітету з питань інтеграції України з ЄС.

Тобто два останні роки законодавча ініціатива, яка сприяє виконанню євроінтеграційних зобов’язань, не рухається у законодавчому полі. Щодо смарагдової мережі були лише заяви на офіційному рівні, що це потрібно зробити.

Так міністр довкілля Руслан Стрілець писав, що Смарагдовий шлях стане візитівкою нашого природно-заповідного фонду. Щоправда зазначив, що це буде… «після перемоги».

Як захистити ліси, степи та болота: чому парламент блокує євроінтеграційні процеси і коли буде Смарагдова мережа? фото 2

Прийняття законопроєкту блокують забудовники. На цьому наголошує Петро Тєстов, експерт з питань ведення лісового господарства, керівник аналітичного відділу ГО «Українська природоохоронна група»:

«Прийняття законопроєкту «Про території Смарагдової мережі» потрібно в першу чергу нам, українцям. Бо охорона дикої природи – це сучасний тренд. У ЄС до 2030 року взагалі 30% території мають отримати той чи інший природоохоронний статус. За мірками Європи у нас дика природа збережена досить непогано: досі є малопорушені людською діяльністю ліси, річки, болота. Я певен, що можемо бути одним з лідером в ЄС по цьому показнику. Але останніми роками природа стрімки зникає – старі ліси вирубують, болота осушують під видобуток бурштину чи торфу, аграрії розорюють залишки степів та лук».

Закон дозволив би зберегти найцінніші клаптики природи, які увійшли до складу Смарагдової мережі і не дозволяти в її межах, ту діяльність що призводить до її знищення.

«У першу через голосування провалили через супротив надровиків та аграріїв – їм не подобається, що хтось має оцінювати зашкодить їхня діяльність в межах мережі природі чи ні», – розповідає Тєстов.

Нагадаю, спроба прийняти цю ініціативу в 2021 році провалилась. Коли голосували за основу «Голос» проявив себе максимально якісно – «за» 18 з 20 депутатів. Двоє депутатів були відсутні.

У «Слуг народу» проєкт підтримали більше половини нардепів. «Довіра» голосувала 50/50 – хто «за», хто утримався. У ЄС проєкт підтримала лише третина нардепів. «Батьківщина», «За майбутнє» утрималися. Позафракційні теж не підтримали євроінтеграційну ініціативу. ОПЗЖ – всі значаться як «відсутні». Хоча не виключено могли витягнути картки, щоб не підтримувати євроінтеграційний шлях.

Проєкт відправили на повторне перше читання і в цьому статусі він перебуває і досі.

Задля того, щоб Україна зберегла природу і виконала свої євроінтеграційні зобов’язання парламент невідкладно має зробити все можливе, щоб у нас була Смарагдова мережа.

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: