Генетик пояснив, чи передається характер від батьків
На формування характеру впливають не лише гени, а й середовище та досвід людини
Окремого гена, який визначав би характер людини, не існує. Водночас генетична складова характеру може становити 40–60%. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на «РБК-Україна».
За словами фахівця, генетично можуть бути зумовлені реактивність і пластичність нервової системи, а також схильність до певних звичок. Однак самі по собі ці особливості не визначають, якою буде людина.
«Немає гена, який визначає характер, але є певний патерн функціонування нервової системи: реактивність, пластичність, схильність до певних звичок. І це в комплексі з вихованням формує характер», – пояснив Микитенко.
Вважається, що характер має полігенну компоненту, а частка генетичної складової може становити близько 40–60%. Решта залежить від виховання та середовища, в якому росте й живе людина.
Як приклад генетик навів схильність до синдрому дефіциту уваги та гіперактивності. За високої генетичної схильності стрес, пологові травми або порушення обміну речовин можуть сприяти прояву такого стану. Водночас із ним можна працювати.
Микитенко наголосив, що те, чи реалізується певний генетичний ризик, залежить також від досвіду людини та умов її життя. Для пояснення фахівець навів приклад однояйцевих близнюків.
Вони можуть мати однакові генетичні схильності, жити та харчуватися в однакових умовах, однак отримувати різний життєвий досвід. Наприклад, якщо один із близнюків пережив травму, а інший – ні, це вже може вплинути на їхній подальший розвиток.
Саме тому навіть максимально схожі при народженні однояйцеві близнюки з віком можуть дедалі більше відрізнятися один від одного через накопичення різного досвіду та впливу середовища.
Нагадаємо, раніше вчені з'ясували, що генетика може відігравати значно більшу роль у тривалості життя людини, ніж вважалося раніше. За результатами дослідження, близько половини відмінностей у тривалості життя можуть бути пов'язані саме з генетичними чинниками.