Скільки годин потрібно спати: науковці розвінчали популярний міф

Учені провели аналіз взаємозв'язку між атрофією мозку та тривалістю сну. Цей параметр було вибрано для аналізу, оскільки люди здатні контролювати свій режим сну. Результати нового дослідження здивували: виявилося, що невідповідність стандартним рекомендаціям щодо тривалості сну зовсім не призводить до несприятливих наслідків для мозку, пише Nature Human Behaviour.

Суперечки щодо тривалості сну

Питання оптимальної тривалості сну довгий час залишався предметом обговорення та досліджень. Зазвичай дорослим рекомендують спати не менше 7 год на добу, оскільки вважається, що недостатній сон може негативно впливати на фізичне та психічне здоров'я, а також збільшувати ризики розвитку деменції та хвороби Альцгеймера. Загалом вважається, що оптимальна тривалість сну – 8 год.

Однак, деякі дослідження також вказували на те, що люди, які надають перевагу тривалому сну вночі й короткій денній сієсті, можуть зіткнутися з підвищеним ризиком гострої цереброваскулярної недостатності.

Наукова спільнота досі не досягла консенсусу щодо оптимальної тривалості сну та чи існує зв'язок між цим показником та здоров'ям мозку.

Нове дослідження тривалості сну

Дослідники з Університету Осло (Норвегія) співпрацювали з вченими з кількох країн, включно з Данією, Швецією, Іспанією, Великою Британією, Німеччиною, Швейцарією та США, щоб глибше дослідити це питання.

Учені звернули увагу, що стан мозку включає безліч параметрів, і одним з ключових є швидкість атрофії кори мозку з віком. У процесі старіння об'єм сірої речовини зменшується приблизно на 15–20%. Цей процес може прискорюватися при зниженні когнітивних функцій, розвитку хвороби Альцгеймера та серцево-судинних захворювань. З іншого боку, нижчі показники атрофії кори мозку пов'язують зі здоровим способом життя.

«Отже, якщо брак сну негативно впливає на мозок, цілком імовірно, що він корелюватиме з вищими показниками атрофії. Проте експерти ВООЗ не вважали докази ролі сну в нейродегенерації досить переконливими, щоб включити його до 12 потенційних факторів ризику. І лише в кількох дослідженнях перевіряли зв'язок між тривалістю сну та атрофією мозку за допомогою МРТ», – додав автор роботи Андерс Мартін Ф'єлл.

Вчені проаналізували понад 8 тис. результатів МРТ головного мозку 3893 жителів Європи та США у віці від 20 до 89 років. Діагностику проводили у середньому протягом 2,51 року (максимум – 11,2 року). Також враховували індекс маси тіла, рівні доходу та освіти, наявність симптомів депресії. У додатковий аналіз включили 51 295 результатів МРТ понад 47 тис. учасників. Деякі люди пройшли генетичний аналіз для подальшого вивчення взаємозв'язку сну та стану мозку.

Як тривалість сну впливає на стан мозку

Науковці дійшли до висновку, що тривалість сну не пов'язана з тонкістю кори, втратою об'єму чи змінами площі мозку. Стать учасників та вік теж не вплинули на результаті. Тоді автори наукової роботи вирішили розглянути всю вибірку перехресних даних та розрахувати, скільки годин сну корелює з максимальним відносним об'ємом головного мозку та товщиною кори.

З'ясувалося, що 6,5 год – оптимальна тривалість нічного відпочинку (критична нижня межа – 5,7 год, верхня – 7,3 год), причому не тільки для мозку, але й для якості сну в цілому. Саме така кількість годин асоціювалася з максимальним об'ємом підкіркових структур, найменшими шлуночками мозку та найбільш товстою корою.

Зауважимо, останні кілька десятиліть вчені все ж сходяться на думці, що для нормального функціонування здоровій людині необхідно 8 год сну щодня. При цьому кількість сну може залежати від безлічі чинників, зокрема віку, здоров'я і добових ритмів людини. Дослідники вважають, що «сонна рутина» неймовірно корисна для нашого біологічного годинника – учені розповіли, чому слід засинати в один і той самий час.

Нагадаємо, фінські вчені провели цікаве дослідження, у результаті якого було виявлено зв'язок між добовим ритмом людини й рівнем її доходу. Учені докладно аналізували фактори, такі як рівень освіти, досвід роботи, спосіб життя та показники здоров'я – науковці дослідили, хто заробляє більше: «сови» чи «жайворонки».

Цікаво, що результати дослідження вказують на те, що «сови», тобто люди, які відчувають свою максимальну активність у пізні години вечора, схильні мати більше «поганих» звичок, таких як вживання алкоголю, куріння, низька фізична активність та тривалий час, проведений перед екранами поза роботою.

Менший рівень доходу серед «сов» може бути пов'язаний з меншим досвідом роботи та менш здоровим способом життя. Вони зазначили, що різниця в доходах може бути пояснена тим, що робочий день в Фінляндії традиційно починається рано вранці, коли «сови» зазвичай ще не на вершині продуктивності.