«Маріупольці винні у війні». Чому вирує скандал навколо українського фільму «Юрик»

До Дня незалежності України на каналі СТБ відбулася прем'єра військової драми «Юрик. Дорога, не торкаючись землі». В основі фільму – реальні події в Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення росіян. Зазначимо, що в соціальних мережах фільм викликав негативні обговорення: українці, які пережили війну в Маріуполі, стверджують, що фільм «вилизаний» та бреше». Вогонь суперечок ще більш розпалила одна з продюсерок фільму Тетяна Куц, яка написала, що нібито маріупольці допомогли Росії розв’язати війну.

«Маріупольці пішли на референдум і проголосували за РФ. Тепер Росія вбиває не тільки маріупольців», – написала Тетяна Куц.

На сторінці Тетяни Куц зазначено, що вона є засновницею компанії «Основа фільм». Крім того, вона є продюсеркою фільма «Юрик».

Над проєктом працювала компанія «Основа фільм». Генеральною продюсеркою стала Вікторія Горенштейн. За її словами, проект «Юрик. Дорога, не торкаючись землі», став абсолютним лідером переглядів у святковий день. Проте вихід стрічки викликав обурення серед маріупольців, які стали свідками російських злочинів і перебували в блокадному місті.

Чому українці вважають, що фільм «Юрик» бреше

Українці, які пережили блокаду Маріуполя, стверджують: кадри, показані у фільмі, далекі від реальних подій. Жителька Маріуполя, журналістка та авторка щоденника про життя у блокадному місті Надія Сухорукова зазначає, що реальне життя було набагато страшнішим, а маріупольці не можуть бути винними в тому, що росіяни їх вбивали.

«Дуже образливо, коли нам кажуть, що ми «самі винні». Ми самі винні в тому, що нас вбивали кожну хвилину. У тому, що наше місто рашисти перетворили на концтабір, з якого не було шансів вийти. Не було шансів вижити.  Вибачте, що ми вижили. Ми самі не розуміємо як. Це випадковість. Ми не знали, що коли ми вийдемо з пекла, нам скажуть, що цей жах – наша провина. Багато з нас писали щоденники у цьому жахітті. Багато хто ніколи не розповість свою страшну історію. Від них не залишилося навіть могил», – написала Надія Сухорукова.

«Найбільше мене «вштирило» від коментаря якоїсь... «продюсєрки». Ця ід*отка такого б не написала, аби розуміла, що якби усі українські міста чинили такий опір з 2014 року, як містяни Маріуполя – то не було б вторгнення. Але, для неї, явно війна не дев’ять років (триває – «Главком»). Гидко. І це повезуть катати по Європі, спотворюючи уявлення про правду і пекельне пекло, працюючи не лише на зовнішнього, але і на внутрішнього ворога... Відбілюючи тих, хто винен в загибелі близько 100 тис. маріупольців. Сумно. Коли пишуть – «на реальних подіях» а до реальності там... Але когось влаштовує «облєгчёный»-варіант. Як і така недолуга» продюсєрка». Напродюсувала, нічого не скаже», – пише маріупільчанка Катерина Сухомлинова.

Фотограф Євгеній Сосновський, який 65 днів прожив у блокадному Маріуполі, зазначає, що у фільмі «Юрик» усі маріупольці одразу бачать неправду.

«Такі фільми зараз потрібно робити і показувати їх не тільки в Україні, а й за кордоном. Але такі фільми повинні бути набагато чеснішими. Бо з перших кадрів цього фільму усі маріупольці, які пройшли через те пекло, побачать неправду. Тож, виходить, маріупольці все брешуть, коли кажуть, що сиділи в темряві, економлячи кожну свічку, палили масляні каганці, були без зв'язку. Брешуть маріупольці, коли кажуть, що не було аніякої організованої евакуації, аніякої медичної і взагалі будь-якої допомоги», – написав Сосновський.

Його обурили кадри у фільмі комфортної, ярко освітленої окремої кімнати у підвалі з буржуйкою та настінним годинником. А ще наявність прямого зв'язку з Естонією з того ж підвалу та автівка ОБСЄ, з якої через гучномовець закликали людей на евакуацію коридором.

«Але маріупольці не брешуть. І реальність була у багато разів жахливіша, ніж, навіть, те, про що вони розповідають. Бо багато про що мовчать. Не хочуть згадувати. Вони не хочуть згадувати, бо їм боляче. А інші в Україні і за кордоном не хочуть згадувати правду про Маріуполь, тому що вже не на часі», – прокоментував фотограф.

Реакція творців фільму

Автори фільму публічно поки не прокоментували свою позицію щодо зауважень до кінострічки. Проте українським суспільством шириться обурення. Як зазначають користувачі соціальних мереж, негативні коментарі про фільм, особливо від маріупольців, автори стрічки видаляють зі своїх сторінок.

Мешканці Маріуполя звинувачують авторів фільму в тому, що події у фільмі значно відрізняються від того, що відбувалося у Маріуполі насправді, та викривляють перебіг подій: у той час, коли маріупольці страждали без жодного шансу виїхати з міста, у фільмі, наприклад, показано момент налагодженої евакуації з блокади.

Нагадаємо, що окупанти обстрілювали Маріуполь із першого дня повномасштабного вторгнення в Україну. Місто опинилося в блокаді 1 березня, яка тривала до травня – 20 травня, гарнізон, який утримував «Азовсталь» отримав наказ припинити оборону, стримавши угруповання у 20 тис. російських загарбників.

Маріуполь зруйнований на 95% і для його повного відновлення, за словами української влади міста, знадобиться близько 20 років. Кількість загиблих у Маріуполі внаслідок агресії РФ може сягати десятків тисяч.