У Норвегії археологи знайшли масштабний скарб епохи вікінгів (фото)
Експертам вдалося встановити походження частини скарбу
У Норвегії під час розкопок археологи виявили скарби епохи вікінгів. Знахідка містить сотні момент, що зробило це відкриття одним із наймасштабніших у країні. Про це розповідає «Главком» із посиланням на Livescience.
Перші монети археологи знайшли 10 квітня 2026 року на фермі поблизу села Рена на сході Норвегії. Тоді фахівці з металошукачами виявили перші 19 монет.
За словами археологині муніципалітету округу Іннландет Мей-Тове Смісет, монети збереглися в гарному стані завдяки особливостям місцевого ґрунту. «Я жартома сказала, що було б добре, якби ми знайшли ще кілька монет, щоб зробити відкриття ще більшим. Але детектори не припиняли пищати! Це справді унікальне відкриття, яке ви можете побачити лише раз у своїй кар’єрі», – сказала археологиня.
Усього дослідникам вдалося виявити 2 970 тис. монет, проте розкопки тривають, тож це може бути не вирішальна цифра. Наразі знайдені монети досліджують експерти Музею культурної історії в Осло.
Фахівці вже визначили походження низки монет, на деяких із них зазначені часи правління королів та імператорів, а саме:
- Етельреда II (король Англії, 978–1016 рр.);
- Кнута Великого (король Англії, Данії та Норвегії, прибл. 1016–1035 рр.);
- Оттона III (імператор Священної Римської імперії, 996–1002 рр.).
«Іноземні монети домінували в обігу грошей у Норвегії аж до того часу, поки Гаральд III Суворий, який правив у 1046–1066 роках, не запровадив національну валюту», – розповів нумізмат із Музею культурної історії Свейн Гуллбекк.
Проте серед знайдених монет були й ті, що викарбували за часів Гаральда. Це свідчить про те, що скарб із монетами заховали ймовірно в 1050 році, коли Норвегія почала активно карбувати власні гроші. Експерти зауважують, що ці монети можуть бути скарбами вікінгів, які вони отримали не внаслідок набігів, а в результаті промислової переробки природних ресурсів із місцевих боліт у Скандинавії.
«З боліт видобували руду, а оброблене залізо експортували до Європи. З 900-х до кінця 1200-х років у цьому районі було величезне виробництво заліза», – пояснив археолог Музею культурної історії Йостейн Бергстоль.
Нагадаємо, у Нідерландах в одній із церков міста Маастрихт виявили незвичний скелет. Він може належати відомому французькому мушкетеру д’Артаньяну. Після смерті д’Артаньяна було невідомо, що сталося з його тілом та де його поховали. Він помер у 1673 році під час облоги Маастрихта в ході Голландської війни.