Боклан о российских солдатах: Засунув рило в БТР, в Ізюм приїхав і помер
Стас Боклан прочитал в эфире стих о рашистах
Народный артист Украины Станислав Боклан примерил на себя образ знаменитого деда Панаса из программы «На добраніч, діти», и, представишись дедом Стасом, прочитал стих «Свинья и собака». Премьера композиции состоялась в выпуске ютуб-шоу «Байрактар News».
Колись в Росії, десь під Брянськом,
В колгоспі з назвою «Радянський»,
На краю самої клоаки
На ланцюгу жив-був собака.
Весь чорний, вухо жовте,
Господар звав його Пішов ти...
Пес жив, бо вити було гріх,
Їв тільки те, що вкрасти міг.
В колгоспі тім які розваги?
Щодня господар жлуктить брагу,
Хропе в дворі. Пес сцяв на нього,
Бувало мав його у ногу.
Бувало мав і у лице,
Але розмова не про це.
На речі час свій має вплив,
Ланцюг одного разу згнив,
Біжи, тікай, мчи стрімоголів – свобода…
Пес пішов у хлів.
Там у хліві у стилі ню
Узрів в кутку наш пес свиню,
У грудях почастішав стук –
Цицьок аж 14 штук.
Ми тут пропустимо частину,
Ну, пес зробив свині дитину,
І у хліві, де так воня,
З'явилося свиноцуценя.
Такий гібрид на божу злість
В гівні і спить, в гівні і їсть.
«Найкраще» взявши з мами й тата,
Він виріс в руського солдата.
Засунув рило в БТР,
В Ізюм приїхав і помер.
Мораль: коли свиню ...бла собака,
То є кому ходить в атаку.
Ну а коли наоборот,
То руський мовчазний народ.
А толк із того тільки буде,
У кого мама й тато – люди.