Боклан о российских солдатах: Засунув рило в БТР, в Ізюм приїхав і помер

Народный артист Украины Станислав Боклан примерил на себя образ знаменитого деда Панаса из программы «На добраніч, діти», и, представишись дедом Стасом, прочитал стих «Свинья и собака». Премьера композиции состоялась в выпуске ютуб-шоу «Байрактар News».

Колись в Росії, десь під Брянськом,

В колгоспі з назвою «Радянський»,

На краю самої клоаки

На ланцюгу жив-був собака.

Весь чорний, вухо жовте,

Господар звав його Пішов ти...

Пес жив, бо вити було гріх,

Їв тільки те, що вкрасти міг.

В колгоспі тім які розваги?

Щодня господар жлуктить брагу,

Хропе в дворі. Пес сцяв на нього,

Бувало мав його у ногу.

Бувало мав і у лице,

Але розмова не про це.

На речі час свій має вплив,

Ланцюг одного разу згнив,

Біжи, тікай, мчи стрімоголів – свобода…

Пес пішов у хлів.

Там у хліві у стилі ню

Узрів в кутку наш пес свиню,

У грудях почастішав стук –

Цицьок аж 14 штук.

Ми тут пропустимо частину,

Ну, пес зробив свині дитину,

І у хліві, де так воня,

З'явилося свиноцуценя.

Такий гібрид на божу злість

В гівні і спить, в гівні і їсть.

«Найкраще» взявши з мами й тата,

Він виріс в руського солдата.

Засунув рило в БТР,

В Ізюм приїхав і помер.

Мораль: коли свиню ...бла собака,

То є кому ходить в атаку.

Ну а коли наоборот,

То руський мовчазний народ.

А толк із того тільки буде,

У кого мама й тато – люди.