Визначилися перші фіналісти Євробачення-2026

У ніч з 12 на 13 травня 2026 року проходитиме оголошення десятки фіналістів першого півфіналу Євробачення-2026 у Відні. За цією неймовірно цікавою частиною конкурсу можна буде стежити разом з «Главкомом».

Текстова трансляція оголошення фіналістів

Просто зараз у випадковому порядку ведучі конкурсу, Вікторія Сваровськи та Міхаель Островськи, озвучать ті країни, які ще раз з'являться на сцені Wiener Stadthalle у суботу. 

Перший фіналіст – Греція: Akylas – Ferto («Давай!»)

Молодий, енергійний виконавець із самобутнім звучанням та яскравою сценічною харизмою, Akylas здобув широку популярність у 2024 році завдяки хітовому синглу Atelié. Будучи музикантом-самоуком, автором пісень та виконавцем, він розпочав свою музичну кар’єру в музичній школі міста Серрес, де заклав основи музичної теорії, вокалу та композиції. Akylas вдосконалив свої виконавські навички під час театральних майстер-класів у Салоніках, а згодом переїхав до Афін, щоб реалізувати свою мрію у музиці. Там він став відомим завдяки своїм вірусним каверам у TikTok, привернувши увагу не лише публіки, а й музичної індустрії.
З того часу він завоював репутацію видовищного виконавця, сформувавши мультикультурний, сучасний звук із грецькою ідентичністю.

Як розповів співак в інтерв'ю «Главкому», у Ferto йдеться про жадібність, надмірне споживання та невгамовне прагнення до більшого в сучасному суспільстві. Вона досліджує контраст між матеріальними амбіціями та особистими, емоційними потребами, водночас глибоко вшановуючи жертви матері співака та шлях до подолання фінансових труднощів дитинства.

Другий фіналіст – Фінляндія: Linda Lampenius & Pete Parkkonen – Liekinheitin («Вогнемет»)

Попри різні музичні шляхи, поп-зірку Пете Паркконена та всесвітньо відому легенду скрипки Лінду Лампеніус об’єднує глибока любов до музики, виступів та можливості ділитися незабутніми моментами зі своєю аудиторією.

Лінда Лампеніус відома у всьому світі як класична скрипалька. У віці восьми років вона приєдналася до оркестру Helsinki Junior Strings, а вже в підлітковому віці гастролювала Північною Америкою, Європою та Азією. Класичний сольний альбом зробив її найпродаванішою фінською класичною артисткою свого часу, і протягом своєї видатної кар'єри її можна було побачити всюди – від сцен провідних симфонічних оркестрів до обкладинок журналу Playboy.

Пете Паркконен став відомий широкій публіці завдяки телешоу Idols і з того часу випустив кілька альбомів та зарекомендував себе як один із провідних виконавців поп- та соул-музики у Фінляндії. Гастролюючи по фінських клубах та фестивальних сценах, а також проводячи власні концерти, він завоював репутацію харизматичного виконавця.

Щодо їхньої конкурсної пісні, то Liekinheitin досліджує сильне бажання, змішані сигнали та емоційні ризики стосунків, побудованих на пристрасті, а не на стабільності. Текст пісні малює картину двох людей, які потрапили в цикл тяжіння та дистанції. Хімія між ними незаперечна, проте емоційна динаміка залишається нестабільною. Ця напруга створює рушійну силу пісні.

Третій фіналіст – Бельгія: Essyla – Dancing on the Ice («Танцювати на льоду»)

Essyla, уродженка міста Первез у Валлонському Брабанті, стала відомою широкій публіці, коли вийшла у фінал дев’ятого сезону шоу The Voice Belgique. Ще в юному віці Essyla створила свій перший гурт. Прагнучи вдосконалити свою артистичну ідентичність, вона відточила вокальну техніку в Institute Royal Top Music And Pédagogie De Namur у Намюрі.

Виросла на французьких піснях, Essyla незабаром сформувала власні музичні вподобання, слухаючи видатних виконавців джазу, фолку, року та фанку. Вона розпочала свою кар'єру з випуску своїх перших двох синглів, Let You Go та Not My Kind of Dude. Після того, як обидва сингли були добре сприйняті на радіо, вона випустила свій дебютний міні-альбом I'll Be Okay. Через свої тексти Essyla прагне поділитися проблемами молодих жінок свого покоління, зосереджуючись на розширенні прав і можливостей жінок.

Її пісня Dancing on the Ice – це гострий коментар до емоційної нестабільності, бажання та спокусливої ​​природи ризику. Цей інтроспективний поп-трек використовує багаті сезонні образи та багатошарову символіку, щоб дослідити психологію сучасних стосунків, сформованих невизначеністю.

Четвертий фіналіст – Швеція: Felicia – My System («Моя система»)

Felicia (повне ім'я Felicia Eriksson), раніше відома як Fröken Snusk, за короткий час підкорила Швецію своїм унікальним голосом, харизмою та сценічною присутністю. Вона очолила офіційний чарт синглів, дала понад 300 концертів і навіть перемогла в шоу The Masked Singer.

Felicia здобула величезну армію шанувальників та присутність у соціальних мережах, ставши однією з найвпливовіших цифрових фігур Швеції. Восени 2025 року артистка випустила свій перший сингл під власним ім’ям, Black Widow. Він увійшов до п’ятірки хітів співачки на Spotify, а в лютому 2026 року вийшов дебютний міні-альбом Felicia під влучною назвою Serve. Під псевдонімом Fröken Snusk вона взяла участь у шведському відборі на Євробачення Melodifestivalen 2024 з піснею Unga & Fria, яка стала величезним хітом у стрімінгових сервісах. Повернувшись на конкурс як Felicia у 2026 році, вона здобула одностайну перемогу з піснею My System, яка перемогла як у голосуванні глядачів, так і в голосуванні міжнародного журі.

Пісня My System досліджує труднощі життя після того, як людина все ще має сильний емоційний та фізичний вплив на тебе. Вона про відчуття залежності від людини, навіть коли ти знаєш, що стосунки нездорові. Спочатку здається, що оповідач контролює ситуацію. Він намагається переконати себе, що продовжив життя і йому більше байдуже. Виникає відчуття дистанції, ніби стосунки залишилися в минулому. Але це відчуття недовговічне.

П'ятий фіналіст – Молдова: Satoshi – Viva, Moldova («Хай живе Молдова»)

Satoshi (справжнє ім'я Влад Сабажук) – співак, автор пісень та репер, який походить із міста Кагул на південному заході Молдови. Своя пристрасть до музики у нього почалася тоді, коли він самостійно навчившись грати на барабанах. У 2019 році артист запустив свій музичний проєкт Satoshi і з того часу випустив три альбоми та безліч хітових синглів.

Популярність його музики дозволила йому гастролювати Молдовою, Румунією та за їх межами, а у 2024 році він відіграв свій перший концерт у Лондоні. На сцені Сатоші створює унікальний зв’язок із аудиторією, надаючи емоційну підтримку через навушники та перетворюючи арени на спільні простори почуттів та приналежності. Satoshi приваблюють контрасти, чи то інтенсивність і чутливість, чи то дисципліна і уява. Його сценічне ім'я відображає його захоплення японською культурою; воно передає ідею ясного мислення та творчої свідомості.

Як зазначив співак в інтерв'ю «Главкому», його пісня Viva, Moldova є гімном для великої арени, який має глибокий зміст, і слухачам треба розгадати цю загадку. Треба звернути увагу на ці слова і розкласти їх на частини, щоб зрозуміти, що вони означають. Якщо уявити собі детективну карту з безліччю точок, то кожне окреме слово – це точка, яка веде до розгадки.

Шостий фіналіст – Ізраїль: Noam Bettan – Michelle («Мішель»)

Ноам Беттан вважається одним із найвиразніших виконавців серед нового покоління ізраїльських артистів. Народившись в Ізраїлі у французькій родині, він виріс у середовищі різних культур, мов та музичних традицій: ця подвійна ідентичність і досі формує його музичний стиль. Поєднуючи сучасний поп із щирою відвертістю автора-виконавця, співак відомий своїм багатогранним, емоційно зарядженим вокалом.

Уперше він привернув увагу всієї країни своїм проривним хітом Buba, який став вірусною сенсацією. У 2023 році він випустив свій дебютний альбом Me’al HaMayim; це глибоко особистий проект, написаний під час інтенсивного творчого періоду, який утвердив його як видатного виконавця та автора пісень. Шлях співака до сцени Євробачення розпочався, коли він взяв участь у 12-му сезоні популярного ізраїльського телевізійного талант-шоу HaKokhav HaBa, яке він виграв у січні 2026 року і став представником своєї карїни на конкурсі.

У своїй основі Michelle розповідає історію стосунків, які є одночасно пристрасними та болісними. Співак описує кохання, яке колись принесло світло в його життя, але зрештою перетворилося на темряву. У першому куплеті він називає ці стосунки токсичним коханням. Він почувається покинутим та емоційно втраченим після того, як Мішель залишає його. Текст пісні показує, наскільки глибоко розрив впливає на нього, коли він бореться зі спогадами та затяжними почуттями.

Сьомий фіналіст – Сербія: Lavina – Kraj mene («Біля мене»)

Lavina – це метал-гурт із міста Ніш у Сербії, заснований у 2020 році. До складу колективу входять Лука Аранджелович, Павле Аранджелович, Андрія Цветанович, Павле Самарджич, Нікола Петрович та Боян Іліч. Незабаром після початку співпраці гурт написав і записав матеріал, який згодом став їхнім дебютним альбомом Odyssey, випущеним у 2022 році. У наступні роки гурт активно гастролював Європою, виступаючи на таких фестивалях, як Sziget та Eurosonic. Звучання Lavina ґрунтується на широкому спектрі метал- та рок-впливів, підкріплених драматичною та поетичною чутливістю, що визначає як їхню музику, так і живі виступи. 

Пісня Lavina Kraj Mene – це сильний та емоційний трек. У ній розповідається історія нерозділеного кохання та передаються почуття туги, вразливості та розбитого серця. З моменту виходу пісня стала популярною серед шанувальників балканської поп-музики, знаходячи відгук у серцях усіх, хто кохав людину, яка не поділяла цих почуттів.

Восьмий фіналіст – Хорватія: Lelek – Andromeda («Андромеда»)

Етно-поп-гурт Lelek, заснований у 2024 році, поєднує елементи традиційної хорватської музики з сучасним поп-звучанням. Гурт привернув до себе значну увагу в Хорватії своїм дебютним синглом Tanani Nani, а ще більшу – після виступу на хорватському національному відборі Dora 2025 з піснею The Soul of My Soul, з якою вони посіли четверте місце. У 2026 році вони повернулися на Dora з піснею «Andromeda» і цього разу здобули перемогу.

Група складається з п’яти учасниць: Інки Вечеріни Перушич, Юдіти Шторги, Коріни Олівії Рогіч, Лари Бртан та Марини Рамляк. Разом вони створили самобутній музичний стиль, що поєднує хорватські народні мотиви з сучасними аранжуваннями та електронною обробкою. Художня концепція Lelek полягає у збереженні та переосмисленні балканської музичної та культурної спадщини за допомогою сучасних прийомів.

Їхня конкурсна пісня, Andromeda, пропонує потужний коментар на теми війни, травм з боку минулих поколінь та тривалого впливу насильства на сім’ї та громади. Розказана крізь призму особистої розповіді, вона пов’язує особисту спадщину – матерів, дітей та предків – із ширшими реаліями конфлікту, переміщення та виживання. Замість того, щоб розглядати історію як щось далеке, трек представляє її як циклічну та глибоко особисту, сформовану пам’яттю та втратами.

Дев'ятий фіналіст – Литва: Lion Ceccah – Sólo quiero más («Я лише хочу більшого»)

Lion Ceccah (читається «Лайон Сіке») з Вільнюса – сценічний артист, автор пісень, прихильник культури драг-шоу та фахівець у галузі музичного театру. З раннього віку він цікавився поєднанням образотворчого мистецтва, музики, поезії та танцю. З 2000 по 2007 рік він навчався грі на скрипці, одночасно вдосконалюючи свої навички у бальних, а згодом і у вуличних танцях.

У 2017 році артист виступив на шоу X Factor, де його виступ привернув значну увагу публіки і став поворотним моментом у його кар’єрі. Рік потому він випустив свій дебютний сингл Aš čia, провів перший концерт у костелі Святої Катерини у Вільнюсі та заснував творчий простір Studio 91, де відбувалися виставки, перформанси та перші в Литві майстер-класи з драг-мистецтва. У 2025 році Ліон Чека взяв участь у національному відборі Литви на Євробачення з піснею Drobė, посівши друге місце. Наступного року він повернувся, цього разу здобувши перемогу. 

Використовуючи різні мови у своїй пісні Sólo Quiero Más, він досліджує боротьбу зі страхом, осудом та невизначеністю. Водночас він виражає постійне прагнення до більшого – більшого сенсу, більшого досвіду, більшого зв'язку.

Десятий фіналіст – Польща: Alicja – Pray («Молитва»)

Нагадаємо, що Leleka підтримала одну з країн першого півфіналу Євробачення.