Активісти занепокоєні, що влада Харкова не хоче назвати школу іменем загиблого Дані Дідіка
Зберегти пам'ять про загиблих Степана Чубенка та Дані Дідіка - обов'язок громадянського суспільства
22 лютого 2015 року під час мирної ходи в Харкові відбувся теракт. Постраждало 11 осіб, а 4 людини загинуло. Серед загиблих був 15-річний школяр Данило Дідік. Місцева влада Харкова та адміністрація школи чинять спротив щодо назви школи на честь юного патріота. Про це розповіли Руслан Горовий, письменник, керівник проектів ВГО «Магнолія», Олександр Фоззі Сидоренко, учасник гурту ТНМК, під час пресконференції в пресцентрі «Главком».
У річницю Революції гідності 22 лютого 2015 року харків’яни вирішили довести, що Харків – це не «ватне» місто, що це Україна і проукраїніські сили нікуди не поділися, тому в цей день відбулася мирна хода.
«Але знайшлися покидьки, які теж готувалися до цього маршу. Вони бачили, хто йшов в колоні, вони знали навіщо їм треба підірвати вибухівку. Трьох фігурантів справи затримали, але згодом їх віддали на обмін. Хоча ми зверталися до шостого президента не робити цього. Є більші достойники на обмін», - розповідає Горовий.
Тоді внаслідок теракту 11 людей зазнали поранень і четверо загинуло, у тому числі 15-річний Данило Дідік. До сих пір школу, в якій навчався Данило Дідік, так і не названо його іменем.
«А далі почалася ганьба. Керівництво школи, яке стояло біля гроба хлопчика, обіцяло, що школа носитиме ім’я Дані Дідіка, але хура й досі там. В один момент всі розвернулися в зворотній бік. Влада Харкова ігнорує процедуру надання школі імені Дані. І якщо ми не доб’ємося увічнення пам’яті, це означатиме, що ми самі себе не поважатимемо», - продовжує Горовий.
Олександр Фоззі Сидоренко каже, що зберегти пам'ять про Даню – його особиста права. «Тому що я з тієї школи, ми вийшли зі шкільного ансамбля школи №11 міста Харкова. Даня був уболівальником харківського «Металіста». У той час харківський ультрас, а всі футбольні фанати трошки хулігани, змушені були виконувати функції держави і охороняти проукраїнські мітинги. І Дідік як учасник харківського ультрас брав участь у цих акціях. Щороку відбувається футбольний турнір пам’яті Дані. Для Харкові такі медіа - події дуже важливі, адже місто весь час знаходиться на шпагаті, і тому там не все так просто», - зазначає співак.
Горовий обурений, що меморіальна табличка, яка встановлена на школі, має жалюгідний вигляд.
«Ми всі знаємо як має виглядати меморіальна табличка – портрет або барельєф із надписами хто, що і чому. А було все в даному випадку зроблено через «шпагат». У школі вчився ще один учень, який загинув. Але він ніяк не пов’язаний ані з Революцією гідності, а ні з Майданом. Це десантник, який загинув в нульових роках, рятуючи іншого під час навчання. Але він був учнем цієї ж школи. Його іменем до речі названа ще вулиця. І пані директорка школи не радилася з батьками і зробила блямбу, на якій намальовані якісь крила і написані два прізвища, які ще й читаються погано», - обурюється письменник.
У місті Покров Дніпропетровської області є спортивна школа імені Дані Дідка. Незабаром буде відкрито і сквер. Щоправда, активісти поки що тримають місце в таємниці. Але це точно не Харків.
У 2014 році проросійські бойовики закатували і вбили 16-річного Степана Чубенка з Краматорська. Хлопець мав тверду проукраїнську позицію, за що і поплатився життям.
«Степан Чубенко схожий з Данькою – два цілісні сформовані в поглядах юнаки. Але якщо в Краматорську ось на сесії міськради має бути розглянуто питання про те, щоб школу назвати на його честь, то в Харкові воліють все стерти з пам’яті», - занепокоєно каже Горовий. І на його тверде переконання пам'ять про цих та й інших юних патріотів, які поклали своє життя за Українську державу, має буде збережена. Це питання честі громадянського суспільства.
Як відомо, 27 тижнів триває музичний марафон «Так працює пам'ять», під час якого українські виконавці записують пісні або роблять кавери і присвячують це пам’яті Данила Дідіка.
Переглянути запис