Ефект Бахрейну. Чемпіонка світу з легкої атлетики уникнула дискваліфікації, хоч пропустила три допінг-тести

Дисциплінарний трибунал Світової легкої атлетики відхилив звинувачення щодо місцезнаходження, висунуті Міжнародним відділенням з легкої атлетики (AIU) чемпіонці світу-2019 з бігу на 400 метрів Сальві Ейд Насер.

22-річна спортсменка, яка народилася в Нігерії, але виступає за Бахрейн, уникнула дворічної дискваліфікації, яка не дозволила б їй виступати на Олімпійських іграх у Токіо після того, як допінг-офіцер начебто помилково постукав не у двері її квартири, а двері складського приміщення.

Насер у червні звинуватили в тому, що допінг-офіцери не змогли знайти її у чотирьох місцях проживання. Помилки подання трапилися 12 березня і 12 квітня 2019 року, а також 24 січня 16 березня цьогоріч. Пропуск трьох тестів протягом 12 місяців еквівалентний провалу допінг-тесту, тому Насер отримала тимчасову дискваліфікацію після пред'явлення звинувачень.

Однак Дисциплінарний трибунал вирішив, що передбачуване порушення у квітні 2019 року не враховується, а це означає, що Насер не пропустила трьох тестів усередині 12-місячного вікна. Усі три інші звинувачення підтверджені, але Насер тепер може підготуватися до Олімпіади, яку перенесли на наступний рік через пандемію Covid-19.

AIU може оскаржити вирок у Спортивному арбітражному суді, при цьому Трибунал визнає, що винесення рішення на користь спортсменки було «граничним». Обговорюючи квітневу справу, у звіті Трибуналу стверджувалося, що обставини «були б комічними, якби наслідки були не такими серйозними».

Допінг-офіцеп Енріке Мартінес шукав квартиру 11 у будинку Насер і знайшов двоє дверей неподалік одні від одних. Поруч із лівими дверима було число 11, а на правих дверях – номер 954 та домофон, а внизу – номер 12. Це спричинило плутанину, оскільки цифри 11 та 12 насправді стосувалися місць для паркування автомобілів, а не були номерами квартир. Квартира Насер з №11 знаходилася за правими дверями з позначкою 954, а ліві двері з позначкою 11 насправді була складом, у яких не містилося нічого, крім газових каністер.

Мартінес стукав кожні п’ять хвилин у двері складу до тієї миті, як минув необхідний проміжок часу. Не дивно, що він не отримав відповіді. Він користувався домофоном з інших дверей, хоча Трибунал має інформацію, що це одначе не спрацювало. Разом з тим, допінг-офіцер також не намагався відчинити другі двері, які, за словами Насер, були розблоковані в результаті поломки домофона.

«Йому варто було відкрити двері будинку 954 і постукати у двері квартири 11 всередині будівлі, - йдеться у звіті Трибуналу. – Якби він зробив це, він застав би спортсменку у неї в квартирі».

Мартінес також намагався зателефонувати Насер, але Трибунал отримав інформацію, що жоден номер не працював.

Повідомляється, що Назер кілька разів змінювала свій номер і боролася з системою ADAMS, яку спортсмени використовують для введення деталей про місцезнаходження та іншої інформації. Трибунал констатує, що спортсменка з Бахрейну «ніколи не могла подати власну інформацію про місцезнаходження, не кажучи вже про успішний вхід», тому Бахрейнська асоціація легкої атлетики доручила одному з працівників зробити це від її імені.

Було домовлено, що Насер «не допомагала собі» у багатьох моментах через відсутність інформації, яку вона подавала, зокрема тому, що її попереджали про пропущені тести раніше.

«Це стосувалося дуже багато питань, і ми сподіваємося, що спортсменка буде вчитися на досвіді та прислухатися до застережень AIU», - йдеться у висновку Трибуналу.

Разом з тим, за рішенням Трибуналу, Мартінеса теж не варто звинувачувати, бо нумерація дверей «надзвичайно заплутана». Раніше йому дали номер будівлі, якого не існувало, але він знайшов правильне місце, оскільки мав світлину з попереднього візиту. Тестування було заплановане між шостою та сьомою годиною ранку, але Мартінес «вийшов за рамки службових обов'язків» і повернувся пізніше того ж дня, коли йому не вдалося знову знайти Насер з тієї ж причини. Він також безуспішно намагався знайти її на Національному стадіоні Бахрейну, що, за твердженням Трибуналу, вийшло «далеко за межі його повноважень».

Виправдовуючи Насер, Трибунал констатував: «Пан Мартінес просто постукав не в ті двері».

Назер пробігла 400-метрівку з третім найшвидшим часом в історії, 48,14 секунди, що принесло їй торік золото на чемпіонаті світу в Досі. Цей час найшвидший з тих пір, як східнонімецька атлетка Маріта Кох встановила світовий рекорд 47,60 сек. у 1985 році.

Насер також є дворазовою чемпіонкою Азіатських ігор і чотириразовою чемпіонкою Азії.