Кар'єра Володимира Кличка: від Хея і Повєткіна до Ф'юрі і Джошуа

Один з найтитулованіших боксерів світу Володимир Кличко  оголосив про завершення кар'єри. Молодший з легендарних братів бився за свою честь і за славу рідної країни. Давайте згадаємо  його боксерські звершення.

Любительська кар'єра

Кличко народився в сім'ї військового, а тому бійцівський дух у нього в крові. Ще в ранні 14 років він почав займатися боксом, щоб потім стати одним з кращих в цьому спорті.

Першу перемогу на міжнародному рівні Володимир здобув, коли йому виповнилося 17. Це була першість Європи з боксу серед юніорів. Але ні наступні призові місця на європейській арені серед юніорів, ні срібло в дорослому заліку в 1996 році не можуть і близько зрівнятися з його перемогою на Олімпійських Іграх в Атланті в 1996 році.

Цікавим фактом є те, що Володимир міг і зовсім не поїхати в США, але йому пощастило зайняти місце брата, Віталія, в заявці збірної України і довести, що йому довірилися не дарма. Він без проблем пройшов трьох опонентів для того, щоб в фіналі розібратися з представником островів Тонга Паеа Вольфграммом, який пізніше вирішив взяти реванш вже на професійно арені і знову був переможеним. Кличко, нагороджений золотою медаллю, не тільки прославив свою країну, піднявши її прапор на найвище місце п'єдесталу, більш того, він став першим європейцем, який зміг завоювати цей титул в суперважкій вазі.

Професійна кар'єра

Після запаморочливого виступу на Олімпійських Іграх Володимир, разом з братом, уклав контракт з Universum Box-Promotion. Спочатку йому доводилося битися проти слабких суперників, щоб звикнути до вимог в професійному боксі і підвищити свій рейтинг. Вже після 16 поєдинку він удостоївся можливості битися за вакантний пояс чемпіона WBC International і, довівши свою серію до 17 - 0, переміг в цьому бою американця Маркуса МакІнтайра, відправивши його в нокаут.

У наступних поєдинках Володимир лише захищав цей титул, а потім, після того, як став чемпіоном за версією EUB, замахнувся на пояс чемпіона WBO і виграв його у Кріса Берда за рішенням суддів.

З 49 бою в професійній кар'єрі Володимир почав поступово збирати всі найпрестижніші чемпіонські титули, за 11 поєдинків ставши чемпіоном в суперважкій вазі за версіями IBO, IBF, WBO, WBA і The Ring перемігши в 2011 році Девіда Хея одноголосним рішенням суддів.

Найяскравіші бої

Першим, по справжньому великим боєм в кар'єрі Кличко був поєдинок на Олімпійських Іграх в Атланті в 1996 році. Там, в трехраундовом протистоянні з Паеа Вольфграммом Володимир скористався своєю перевагою в зрості, розмаху рук і швидкості. Протягом всього бою він домінував на рингу, і суддям не залишалося нічого іншого, як, одноголосним рішенням, визнати Кличка Олімпійським чемпіоном.

У 2003 році Кличко захищав титул чемпіона WBO проти ямайця Коррі Сандерса. Цей бій можна назвати самим провальним в кар'єрі українця. Після спокійного початку поєдинку Сандерс потряс Володимира потужним лівим кросом, потім, не даючи Кличку перейти в клінч, послав його двічі в нокдаун до закінчення часу всього лише першого раунду. Після хвилинної перерви Володимир так і не зміг зібратися з силами і, впавши на настил рингу в четвертий раз, Володимиру було зараховано технічну поразку, яка позбавила його титулу чемпіона WBO.

Апогею своєї кар'єри Кличко досяг в бою проти Девіда Хея, в якому українцеві пощастило зібрати всі титули в суперважкій вазі, крім WBC, що належав брату. Британець намагався роздратувати суперника ще до бою, прийшовши на одну з прес-конференцій в футболці з обезголовленими тілами братів Кличків, але, в підсумку, він сам ледь не втратив голову від поразки.

Поєдинок проходив академічно правильно з боку Кличка, який тримав Хея на відстані джеба і не давав тому шансів на проведення контратаки. Девід часто картинно падав, апелюючи судді про те, що Кличко порушує правила, за що в одному з моментів йому був відрахован нокдаун. Кличко повністю нейтралізував швидкість суперника, і, після 12 раундів, судді, одноголосним рішенням, нагородили його титулом чемпіона WBA, який укомплектував колекцію поясів українських братів.

У 2013 році, на боксерському рингу розгорівся яскравий бій України і Росії в якому лицем до лиця зійшлися Кличко і претендент Олександр Повєткін. Володимир, перевершуючи суперника у всьому: вагі, зрісті, розмаху рук, сильному джебі - не залишив йому жодних шансів. Уже в другому раунді раніше непереможний російський спортсмен вперше в кар'єрі опинився в нокдауні, а пізніше був змушений битися з заплившим оком. Намагаючись йти на зближення, він наражав себе на джеби і апперкоти Володимира, що призводило до неодноразових падінь на настил рингу. З сьомого раунду почалося просто побиття Повєткіна, але той протримався до самого закінчення бою, щоб почути від суддів, що український чемпіон завдав росіянину першої поразки в кар'єрі і захистив всі свої титули.

Найбільш образливим боєм Кличка стала поразка від британського боксера Тайсона Ф'юрі. Це був поєдинок за всі пояси, якими володів Володимир. Поєдинок проходив пасивно з боку українця, адже суперник постійно переміщувався і не ризикував йти на зближення, щоб не потрапити на прямий удар від Володимира, а сам Кличко очікував активних дій від претендента. Ф'юрі, провівши кілька затяжних атак, насичених нищівними ударами переконав суддів віддати йому свої голоси і переміг по їх рішенню, ставши чемпіоном світу відразу за чотирма версіями.

Останнім боєм в кар'єрі Володимира є поєдинок проти Ентоні Джошуа (19-0-0, 19 КО). Поєдинок програний, але програний у бою і з високо піднятою головою. У кращому, на думку багатьох, бою останніх 10 років в суперважкому дивізіоні українець побував у нокдауні, зміг встати, зібратися і відправити туди суперника. Однак, під кінець 12 раундів Джошуа зміг вибухнути серією ударів, які стали для Кличка фатальними. Рефері зупинив бій, ознаменував 19 перемогу британця нокаутом.