«Київська сотка-2019»: 2200 велоаматорів, якісніша дорога і українська щедрість (фото)

2 вересня відбулися шості за ліком любительські велоперегони «Київська сотка». Стартувала гонка на Майдані Незалежності, після чого спортсмени-аматори виїхали за межі столиці, у напрямку Обухова і поступово звернули назад, щоб замкнути стокілометрове коло біля ТЦ «Магелан» на проспекті Глушкова. Цьогорічна гонка побила черговий рекорд за кількістю учасників. Загалом кількість зареєстрованих у різних змагальних номінаціях налічувала 2200 осіб. У найпрестижнішій категорії «Еліт» переміг Артем Теслер.  

Зрештою, прізвище переможця у таких перегонах відіграє далеко не першочергову роль. Організатори «Київської сотки», зокрема її ідейний натхненник Сергій Харчук, ставлять собі за мету найперше популяризацію серед українців велокультури. А ще прагнуть, щоб змагання були підставою для ремонту доріг на Київщині.

І справді, як один із учасників «Сотки», можу відзначити, що в порівнянні з минулим роком багато проблемних ділянок відремонтовані, а то й вкриті зовсім новим асфальтом. Незмінною залишилася лише ділянка гравієвої дороги поблизу села Копачева. У порівнянні з минулим роком для велосипедистів вона вже придатніша, бо ліпше втрамбувалася. Торік гонщикам, які виступали на шосейних роверах, на цьому відрізку довелося непереливки.

Вдосконалюються й власне організаційні тонкощі проведення «Сотки». Мало того, що вказівники, кілометраж дистанції з високою частотою нанесені жовтою фарбою на асфальті, так ще й волонтери на всіх потенційно суперечливих ділянках вказують напрям і попереджають про небезпеку. Не всім, правда, це допомогло. Близько десятка спортсменів-аматорів завершили виступ достроково, у наслідок болісних падінь.

Подбали організатори й про те, щоб учасники не страждали від спраги чи голоду. Вздовж стокілометрової дистанції заплановані три піт-стопи, на яких кожен гонщик може попити водички, з’їсти кілька шматочків бананів, яблук чи печива. Мало того, два додаткових сектори підзарядки стихійно створили непричетні до організаторів волонтери. Під Обуховом, якраз перед екватором стокілометрової дистанції, чоловік привіз десяток фляг холодної води і розливав усім учасникам у півлітрові пластикові стакани. У селі Велика Бугаївка місцеві мешканки, як і торік, частували під трасою яблуками. Уточнив в організаторів: до цих піт-стопів вони стосунку не мають. Важко сказати, що рухає тими людьми (любов до спорту, бажання допомогти чи ще щось), але учасникам вони роблять велику послугу. Особливо тим, кому бракує досвіду перегонів на такі довгі дистанції. Для порівняння: два роки тому довелося виступати на схожих перегонах у Польщі. Зустрічав там багато людей, які підтримували учасників уздовж траси. Але про частування мови не було.

Варто сказати, що серед учасників не бракувало відомих людей. Скажімо, проїхав 100 км один з найкращих в українській історії професійних велогонщиків Андрій Гривко, який вочевидь замінить відстороненого від виконання обов’язків за неетичну поведінку Олександра Башенка на посаді президента Федерації велосипедного спорту України. Також здолав дистанцію титулований у недалекому минулому плавець Сергій Бреус, котрий зараз очолює броварський басейн «Купава». Виступали в гонці й іноземці – представники Польщі, Туреччини, Англії.

Іван Вербицький, «Главком»