Стадіони для Чемпіонату світу-2018 стануть непосильною ношею для російських регіонів

У середу, 11 квітня, у Калінінграді відбудеться відкриття стадіону, побудованого спеціально до Чемпіонату світу з футболу 2018 року. Місцева «Балтика» проведе перший матч на новій арені – проти самарських «Крильєв Совєтов».

Тим часом, новий стадіон може стати символом проблем з об'єктами, зведеними до ЧС-2018 – у зв'язку з його будівництвом вже заведено кримінальну справу стосовно власників групи «Сума» братів Магомедових про розкрадання понад 752 мільйонів рублів (приблизно 9.75 млн євро – примітка «Главкома»). А після турніру стадіон у Калінінграді, як і ряд інших арен, може лягти важким тягарем на регіональний бюджет.

Наприкінці минулого року губернатор Калінінградської області Антон Аліханов на нараді з Володимиром Путіним у Кремлі вже просив про федеральні субсидії на утримання арени після Мундіалю. Інакше «впоратися з махиною на 35 тисяч місць» досить складно, поскаржився глава регіону. І ситуація з ареною у Калінінграді зовсім не поодинока.

Через кілька тижнів після засідання, на якому Аліханов звернувся до Путіна, президент РФ доручив розглянути питання про можливість виділення державних субсидій на експлуатацію футбольних арен відразу у семи з 11-ти міст, у яких будуть зіграні матчі світової першості. Йдеться про Волгоград, Єкатеринбург, Калінінград, Нижній Новгород, Ростов-на-Дону, Самару та Саранськ.

До 500 млн рублів (~6.5 млн євро – примітка «Главкома») на рік на утримання арен до ЧС-2018

За попереднім планом, стадіони повинні були перейти на баланс регіонів з початку 2019 року. За оцінками місцевої влади, нові арени можуть обійтися цим бюджетам у суми від 200 до 500 млн рублів щорічно. При цьому у ряді міст, де побудовані місткі стадіони, відсутні команди прем'єр-ліги, і низька відвідуваність матчів не дозволить окупити витрати на експлуатацію.

Футбольні клуби з Волгограда, Калінінграда, Нижнього Новгорода та Самари виступають у другому за силою дивізіоні країни, і відвідуваність їхніх домашніх матчів у цьому сезоні коливається від однієї до п'яти тисяч глядачів. І навіть єкатеринбурзький «Урал» і «Ростов», які грають у вищому дивізіоні, збирають недостатньо глядачів (чотири з половиною та дев'ять тисяч відповідно), щоб говорити хоча б про мінімальну окупність арен. У Саранську команда виступає у третій за силою лізі Росії. Сочі, де теж проведуть ігри ЧС-2018, у дорученні Путіна не значаться, але і тут очікуються явні проблеми з окупністю арени, адже наразі у місті взагалі немає професійного футбольного клубу.

Регіони хочуть перекласти витрати на федеральний бюджет

«Багато російських міст, що прийматимуть ЧС, особливо у регіонах, в якості спадщини від чемпіонату можуть отримати серйозні економічні проблеми на багато років вперед», - йдеться в аналізі консалтингової компанії Aecom. Не менше занепокоєння викликає ця ситуація й у самих регіональних влад. На лютневому засіданні, присвяченому підготовці до ЧС-2018, вони знову попросили про федеральні субсидії.

Причому мова йшла навіть про те, щоб повністю передати Москві управління спортивними об'єктами ЧС-2018 і витрати на них. Так, міністр цільових програм республіки Мордовія Олексій Меркушкін висловився за створення «єдиної федеральної керівної компанії, яка централізовано займалася б завантаженням та утриманням стадіонів». А представники влади у Нижньому Новгороді запропонували всі витрати на утримання арени перекласти на федеральний бюджет протягом трьох років після Мундіалю. Щорічні витрати на експлуатацію всіх арен, зведених до ЧС-2018, оцінюються в цілому у суму понад 2 млрд рублів на рік (~26 млн євро – примітка «Главкома»).

Запізніла концепція спадщини ЧС-2018?

Наприкінці минулого року президент РФ доручив також доопрацювати так звану концепцію спадщини Чемпіонату світу з футболу – документ, який покликаний передбачити використання побудованих до Мундіалю об'єктів після проведення турніру. Доопрацьовану версію повинні представити у травні цього року, а початкова концепція була підготовлена у 2015 році.

Але вже тоді цей документ, судячи з усього, запізнився. Як зазначають експерти консалтингової фірми PricewaterhouseCoopers, наприклад, Лондон почав планування олімпійського спадщини ще на етапі подачі заявки на отримання права проведення Олімпійських ігор 2012 року. В Aecom також радять заздалегідь передбачати «багатофункціональний підхід, що забезпечує максимальну гнучкість при використанні площ стадіону та прилеглої території».

Досвід ПАР і Бразилії

Зі схожими проблемами стикалися і попередні країни-господині Чемпіонатів світу – ПАР і Бразилія, які приймали Мундіаль у 2010 та 2014 роках. Частково їх вдалося вирішити за допомогою додаткових трибун з тимчасових конструкцій, які розбираються після світової першості. Цей досвід мають намір застосувати, зокрема, у Єкатеринбурзі, де після ЧС місткість буде знижена з 35 до 23 тисяч місць. Однак і в ПАР, і у Бразилії у підсумку переважна більшість арен, зведених до ЧС, залишаються збитковими.

У зв'язку з цим в Aecom вбачають системні недоліки у взаємодії між Міжнародною федерацією футбольних асоціацій (ФІФА) та країнами-претендентами на проведення світової першості. ФІФА варто на етапі подачі заявок допомагати потенційним організаторам турніру у виборі «правильного об'єкта, приділяючи особливу увагу його використанню у довгостроковій перспективі після проведення чемпіонату», пропонують аналітики.

Deutsche Welle