Відродження хокейного «Сокола». Спонсори, амбіції, новачки і фоторепортаж з тренування

Відроджений цьогоріч улітку найвідоміший хокейний клуб України київський «Сокіл» поступово втягується у тренувальну роботу. Команда під керівництвом Олега Шафаренка розпочала підготовку в поєднанні з селекцією 3 липня, на ковзанці льодової арени на ВДНГ.

Зібраних наразі у таборі «Сокола» хокеїстів вистачить на чотири повних ланки із трьома воротарями. Правда, то не означає, що ці гравці обов’язково залишаться в київському клубі на чемпіонат-2020/2021. Наразі принципової домовленості керівництво клубу на чолі з його директором, колишнім воротарем «Сокола» і збірної України Костянтином Сімчуком досягло із чотирма хокеїстами. Їх прізвищ, поки контракти офіційно не укладені, воліють не розголошувати. Річ у тім, що ще триває юридичне оформлення муніципального хокейного клубу. У «Соколі» воліють, щоб гравці отримували офіційну зарплату.

Зрештою, прізвище одного з тих чотирьох «Главкому»  все ж «розсекретили». То – 19-річний оборонець Михайло Васильєв, вихованець «Сокола» чемпіон світу серед юніорів у дивізіоні 1В, який у попередніх трьох сезонах грав у складі білоцерківського «Білого Барса». Власне, від Михайла такого кроку очікувати вартувало. Не далі як торік у листопаді він в інтерв’ю нашому виданню казав наступне: «Дуже пишався, що починав займатися хокеєм у школі «Сокола». Бо «Сокіл» для усіх київських любителів хокею — то щось особливе. Як і більшість киян, мрію, що «Сокіл» знову відродиться. Це бренд, символ нашого хокею».

Коли Васильєв говорив ці слова, перспективи відродження команди виглядали, м’яко кажучи, туманними.

Так само вихованцем «Сокола» є інший потенційний новачок, 36-річний форвард Андрій Міхнов, за плечима якого 51 матч, у яких він набрав набрав 47 (18 голів + 29 асистів) очок, у складі національної збірної України. Правда, тренер Олег Шафаренко поспішив заспокоїти: «Готуємо Андрія для якогось європейського чемпіонату, «на продаж», так би мовити. Він – гравець високого класу, може ще пограти на серйозному рівні, заробити гроші».

Сам Міхнов не такий категоричний. «Поки я готуюся до сезону і не готовий сказати, що буде завтра, - говорить Андрій «Главкому». – Наразі Європа продовжує сидіти на карантині, з червоними і зеленими зонами. Що буде завтра, не наважиться сказати ніхто. Тому працюю – набираю форму сам, допомагаю юним хлопцям. Вони молоді, їм ще працювати й працювати. Мене більше тішить сам факт відродження «Сокола». Сподіваюся, що все вийде і команда поверне втрачені позиції. Так, зрозуміло, що попервах склад буде молодіжним. Вірю, що з часом з’явиться нагода запрошувати в «Сокіл» дорослих хокеїстів, щоб це був проект не на рік. Хочу й сам тут пограти. Бо так вийшло, що за «Сокіл» грав лише на дитячому рівні, а згодом рано, 14-річним переїхав у Росію. «Сокіл» завжди був улюбленою командою. Хлопчиком ходив на його матчі в Палац спорту, у спорткомплекс «Авангард». Мої улюблені хокеїсти – теж із «Сокола» тих часів. Особливо виділю Євгена Шастіна».

Міхнов не приховує, що після чотиримісячної паузи форму йому повертати непросто. «Не лише мені, - говорить. – Не скажу, що не підтримував кондицій – працював у тренажерці, бігав. Але такий тривалий відрізок без льоду не міг не позначитися. Нічого, попереду місяць».

«Наразі це більше перегляд, ніж підготовка, - ділиться з «Главкомом» враження від перших днів роботи тренер Олег Шафаренко. – Дивимося, як гравці готові технічно, на їхнє катання, як кидають. Паралельно підтягуємо фізичний і функціональний стан хлопців. Мушу сказати, що тривала, пов’язана з карантином пауза вплинула на гравців згубно. У більшості з них зайва вага. Запустили себе всі без винятку. Хоча хлопці талановиті. Думаю, за рік-два з них можна підготувати непогану за мірками нашого чемпіонату команду. Але забігати далеко наперед не треба. Чітких планів на сезон ми не будуємо. Принаймні, поки. Проте мені ця робота цікава. Хочеться створити боєздатну команду, яка виступала б не один рік. Тому ми комплектуємо «Сокіл» молодими гравцями і будемо їх розвивати».

Олег Шафаренко не приховує, що «Сокіл» для нього – більше ніж просто місце роботи. «Це наша історія, - каже. – І яскраві спогади дитинства. Я застав ще часи, коли «Сокіл» виступав у чемпіонаті СССР і в наш Палац спорту приїздив московський ЦСКА з Віктором Тихоновим на чолі. Пригадую, як «Сокіл» у рамках МХЛ переміг армійців 5:0. То було щось неймовірне».

На льоду Шафаренку наразі допомагає Костянтин Сімчук, котрий одночасно виконує роль директора клубу. За словами Костянтина, з часом до роботи залучатимуться інші представники тренувального колективу ДЮСШ «Сокіл» - Раміль Юлдашев, Олександр Матвійчук, Дмитро Марковський. «Це досвідчені фахівці, які в будь-яку мить готові підключитися і до праці на лавці, і на льоду», - каже Сімчук.

Стосовно гравців, то поки в «Соколі» воліють не концентрувати уваги на персоналіях. «Найближчим часом ми плануємо переглянути чимало молоді, - розповідає Сімчук. – Зі складом чіткіше почнемо визначатися  ближче до кінця серпня. Крім молоді, ще сподіваємося запросити кількох досвідченіших хокеїстів. Але все залежатиме від фінансування. Ось мали намір запросити Дениса Петрухна, але він вже тренується в іншому клубі. З Кирилом Жовніром вели переговори, але його не влаштували наші умови».

Костянтин Сімчук розповів, що наразі джерела фінансування у «Сокола» три. По-перше, на екіпірування, виїзди та супутні затрати на рівні з іншим столичним клубом «Крижані Вовки» «Соколові» виділяє фінансування департамент молоді і спорту Київської міської державної адміністрації. Однак основні витрати лягають на плечі двох спонсорів – компанії «Санагро-Україна» і юридичної фірми «Європейський правовий захист». Керівництво «Сокола» сподівається, що до початку сезону до них долучаться ще деякі меценати.

Клуб має попередню домовленість про щодо ігрової форми, а також придбання автобуса, який планується брендувати у «соколівські» штандарти.

Варіантів з ігровим залом наразі кілька. Окрім спорткомплексу АТЕК, інформація про який уже лунала, Костянтин Сімчук веде переговори з Палацом спорту. Також у «Соколі» вірять, що вдасться бодай для тренувань найближчим часом запустити в експлуатацію спорткомплекс «Авангард». Однак через суперечки з єврейською громадою, котра мала намір орендувати частину господарських приміщень спорткомплексу для потреб Меморіального комплексу «Бабин яр» і пандемію коронавірусу, фінансування проекту надалі відтерміновується.

Для довідки

Професійний клуб «Сокіл» припинив існування після чемпіонату-2013/2014. Його тодішній власник Сергій Тарута побачив, що миттєвої віддачі вкладення не дають і вирішив махнути на клуб, який десятиліттями вважався символом українського хокею, рукою.

«Сокіл» був створений у 1963 році і впродовж перших десяти років існування виступав під назвою «Динамо». З сезону-1965/1966 динамівці почали виступати в елітному дивізіоні совєцького хокею і в перших шести чемпіонатах балансували між 9-12-м місцями. В 1970-му команда вибула у першу лігу і повернулася туди лише у 1978-му.

З того моменту розпочався поступовий підйом, що завершився історичними бронзовими медалями в сезоні-1984/1985. До найвищого союзного досягнення київський клуб привів Анатолій Богданов, який очолював «Сокіл» протягом 15-ти сезонів. У цей період (1976-1991) під керівництвом Богданова кияни не тільки виграли бронзу, а й шість разів входили в п'ятірку найкращих клубів СССР, двічі при цьому фінішувавши четвертими. Також команда була фіналістом європейського Кубка Шпенґлера-1986.

Рекордсменами «Сокола» за кількістю зіграних матчів у чемпіонатах СССР є оборонець Сергій Горбушин (459 ігор), воротар Юрій Шундров (438), ще один захисник Валерій Ширяєв (408) і нападник Сергій Давидов (403). Найкращі бомбардири – Євген Шастін (166 голів), Раміль Юлдашев (153), Сергій Давидов (138), Анатолій Степанищев (131) і Микола Наріманов (111).

Після розпаду СССР «Сокіл» взяв участь у міжнаціональній хокейній лізі (1992-1996), Східно-Європейській хокейної лізі (1996-2004), відкритому чемпіонаті Білорусі (2004-2007) та першості країни. У сезоні-2007/2008 кияни дебютували у вищій лізі (зона «Захід») першості РФ, де фінішували на п'ятому місці в регулярному чемпіонаті і взяли участь у першому раунді плей-оф. У 2009 році з економічних міркувань команда повернулася в білоруську екстра-лігу.

За часи незалежності «Сокіл» двічі – у 1998-му і 1999-му – вигравав чемпіонат і Кубок СЄХЛ, команда 12 разів вигравала звання чемпіона України (1993, 1995, 1997, 1998, 1999, 2003, 2004, 2005, 2006, 2008, 2009, 2010).

Іван Вербицький, «Главком»