Як Циганков стає продовженням величі Лобановського, Шевченка та київського «Динамо». Іноземні ЗМІ про український футбол

Хавбек київського «Динамо» Віктор Циганков вже увірвався не тільки на українську, але й на міжнародну авансцену. Після того, як Київ залишив Андрій Ярмоленко, на Віктора були покладені особливі надії. І за Циганковим не «заіржавіло».

Особливо яскравими фарбами його гра засяяла після Нового року. Наразі Віктор забив уже 13 голів та віддав 11 результативних передач, з яких три та чотири відповідно в його активі у єврокубках.

Іноземні ЗМІ, зокрема італійське видання CorriereDelloSport, починають придивлятися до українського футболіста як до гравця, який може вирости у великого майстра.

«Главком» пропонує переклад матеріалу провідного апеннінського ресурсу. 

«Йому 20, він шульга, і вже забив стільки, що про нього говорять за межами його країни. Нинішній тренер національної збірної України Андрій Шевченко вже викликає його у табір головної команди…», - італійські журналісти на тему українського футболу й хавбека «Динамо» розмірковують ширше, згадують про метра українського та світового тренерського цеху, його відомих учнів і, врешті, звертають у напрямку до сьогодення…  

Як повелося

Київське «Динамо» – клуб, корені традицій якого сягають минулого століття. Перед тим, як одягти костюм знаменитого менеджера й стати батьком фундаменталістської тактичної побудови 4-4-2, яка собою створила основу для престижної кар'єри, Валерій Лобановський закінчив факультет машинобудування й був полковником у Червоній Армії (тут італійські колеги щось наплутали, адже насправді Валерій Васильович закінчив Київський політехнічний інститут, а звання «полковник» в нього було зовсім не воїнське – так його називали за залізну вдачу – примітка «Главкома»).

І це звання на уніформі незабаром надихнуло його сподвижників дати йому  прізвисько й у футболі: вони називали його «полковником», за жорсткі методи, чіткі правила й мало розмов – якщо він говорив, то лише по суті. Лобановський творив історію футболу й робив свою справу тоді, коли на земній кулі ще не було комп'ютерів та високих технологій. Він робив нотатки у блокноті, використовував крейду на дошці, щоб давати завдання своїм гравцям. Він залишається символом київського «Динамо» навіть після майже 16-ти років з моменту його смерті. 12 чемпіонських титулів (насправді – 13 – примітка «Главкома»), сім в старому Радянському Союзі (саме тут колеги й помилились, адже в СРСР Лобановський узяв для «Динамо» вісім титулів найкращого клубу країни – примітка «Главкома») й п'ять в Україні, два Кубка Кубків, більше 30-ти трофеїв на лаві тренера й срібна медаль на чемпіонаті Європи 1988 року в Німеччині. Тоді у фіналі Нідерланди Марко Ван Бастена, Рууда Гулліта та Франка Райкарда виявилися сильнішими.

Лабораторія УРСР

Рінат Дасаєв, Олександр Заваров, Олег Протасов, Олексій Михайличенко, Сергій Алейніков та Ігор Бєланов, нагороджений «Золотим м'ячем у 1986 році, коли він випередив Гарі Лінекера («Евертон»/ «Барселона») та Еміліо Бутрагеньйо («Реал» Мадрид ) – це далеко не повний список відомих майстрів того часу. Лобановський ростив кращі українські футбольні таланти. Зокрема, його учнем був Олега Блохін, інший володар «Золотого м’яча» (у 1975-му він зібрав більшу кількість голосів, ніж Франц Беккенбауер та Йоган Кройф). Саме він виховав колишнього гравця «Мілана» Андрія Шевченка, визнаного найкращим виконавцем європейського футболу у 2004 році з перевагою у 175 голосів (на другому місці стояв футболіст «Порту»/ «Барселони» Деко, на третьому – гравець «Барселони» Роналдіньйо).

Новий час

Сьогодні в «Динамо» Київ є ще один гравець, який достойний того, щоб посісти своє місце в альманасі Лобановського. Звісно, по відношенню до історичного моменту, він не є тим гравцем, який вже досяг великого значення, але він ще може перевершити усіх своїх попередників… Це Віктор Циганков, якому всього 20, він грає зліва у півзахисті, має 177 сантиметрів зросту та хорошу статистику.

Фоторобот

Циганков народився 15 листопада 1997 року у Нахарії, в Ізраїлі, в той час, коли його батько Віталій грав за місцевий клуб, але лишився українцем. Вперше Віктор засвітився у складі «Динамо» за попереднього наставника Сергія Реброва, й був тим виконавцем, який мав свою роль у тактичній побудові 4-3-3 або 4-2-3-1. Він добре володіє м'ячем, часто вмикається, мов блискавка, щоб позбутися опіки суперника, має чудові дані й нерідко використовує не для ходьби також праву ногу. Віктор уже був викликаний в збірну, оскільки тренер Шевченко, призначений українською Федерацією в середині липня 2016-го замість Михайла Фоменка, бачить в ньому велику перспективу.

Порівняння

Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс вже порівнював його з Андрієм Шевченком: «Це той рідкісний випадок, коли в гравця його віку можна побачити зрілість. Він з того самого «тіста», що й колишній нападник «Мілану», - сказав він у інтерв’ю сайту УЄФА.

Циганков поповнив систему підготовки молодих виконавців «Динамо» Київ у 2010 році й уже встиг зробити так, що всі захопилися його грою в Лізі чемпіонів. За минулий сезон його не можна будо не помітити в матчі проти «Наполі» Мауріціо Саррі й у грі проти «Бешикташу», коли він забив гол. Його кумиром є Маріо Ґьотце, плеймейкер німецької «Боруссії»...

Максим Салівон, для «Главкома», за матеріалами CorriereDelloSport