Як Україна Росію в хокей била. 20 років тому наша команда принизила росіян у Москві (відео)
Спогад про одну із найзначущіших перемог в історії українського хокею
Нині ми безнадійно програємо румунам, естонцям і хорватам. Українська хокейна збірна скотилася в третій дивізіон світового хокею і ризикує найближчими роками впасти до когорти команд із країн, де природного льоду не бачили у житті.
Зараз уже мало хто повірить, що рівно 20 років тому, 22 серпня 1999 року наша хокейна збірна здобула одну із найзнаковіших перемог у своїй історії. Команда, у якій не було найсильніших леґіонерів калібру Ширяєва, Христича і Шахрайчука, сенсаційно перемогла на «Кубку «Спартака» у Москві, турнірі, який організовувався радше для того, щоб зібрати разом найяскравіших представників Росії з Національної хокейної ліги, котрі грали під знаменами команди «Зірки Росії». Інші учасники слугували ширмою.
Так було у попередніх шість років. Поки в 1999-му в Москву не приїхала збірна України, діями якої керував навіть не головний тренер Анатолій Богданов, а його помічник, наставник київського «Сокола» Олександр Сеуканд.
Стартові перемоги українців над югославами (11:1) і казахстанцями (6:3) не здивували нікого. Як-не-як, Україна в травні 1999-го дебютувала в елітному дивізіоні світового хокею й відповідно зробила те, що мала зробити.
Справжню сенсацію українці створили у півфіналі, коли, поступаючись у середині третього періоду 1:4 «Зіркам Росії», примудрилася здійснити камбек і перемогти в овертаймі. Закидати наші хокеїсти почали тільки в третьому періоді - це зробили Валентин Олецький, Костянтин Буценко, Віталій Литвиненко і Василь Бобровников. Причому капітан Бобровников рятівну четверту шайбу, після якої гра була переведена в овертайм, закинув за 40 секунд до сирени. А на самому початку п'яти додаткових хвилин ударна перша ланка організувала переможний гол: Олександр Савицький віддав, а Буценко забив - 5:4!
Щоб зрозуміти, кого тоді обіграли українці, варто перелічити окремі прізвища суперників і клуби, які вони тоді представляли: В'ячеслав Козлов («Детройт Ред Вінґз»), Алєксандр Королюк («Сан-Хосе Шаркс»), олімпійський чемпіон Алєксєй Жамнов («Чікаґо Блекгокс»), Андрєй Ніколішин («Вашингтон Кепіталз»), Алєксєй Морозов («Піттсбурґ Пінґвінз»), Сєрґєй Вишедкевич («Атланта Трешерз»). Інші теж здебільшого грали в НХЛ до того або після того.
У складі збірної України не було жодного енхаелівця. Ні чинного, ні колишнього, ні майбутнього. Фактично, Олександр Сеуканд використовував склад київського «Сокола», підсилений кількома молодими леґіонерами.
Ось склад, у якому українці починали півфінальний поєдинок з «Зірками Росії» і фінал проти московського «Спартака»: Ігор Карпенко, Сергій Климентьєв — Олександр Савицький, Юрій Наваренко — Володимир Кирик, Сергій Гаркуша — Андрій Савченко; Віталій Литвиненко — Костянтин Буценко — Валентин Олецький, Дмитро Марковський — Данило Дідковський - Олександр Зіневич, Олександр Василевський — Василь Бобровников — Віктор Гончаренко, Костянтин Касянчук — Дмитро Цируль — Руслан Безщасний.
Нині, на жаль, покійний журналіст Юрій Данилов якось демонстрував вирізки з тогочасних російських газет, у яких перемогу українців над «Зірками Росії» називали випадковою. І злословили, що завдяки команді Сеуканда «Спартак» нарешті виграє турнір свого імені.
Але не тут то було. Збірна України домінувала впродовж усього поєдинку на льоду заповненого палацу спорту «Сокольники». Тричі після шайб Віталія Литвиненка, Валентина Олецького і Олександра Зіневича наші хокеїсти були попереду, але тричі «спартачі» відповідали своїми шайбами у ворота Карпенка.
Врешті, доля трофею вирішилася в серії буллітів. У них бездоганно зіграв Карпенко, котрий парирував усі три спроби суперників. Натомість Буценко, Литвиненко і Цируль Валерія Іванникова переграли. І змусили духовий оркестр у «Сокольниках» виконувати «Ще не вмерла України...»!
На жаль, нині це тільки ностальгія. Не більше...
Іван Вербицький, «Главком»