«Залишмо на полі шкіру»: характер і покаяння в протистоянні лідерів українського бейсболу

7-8 вересня бейсбольне поле парку «Муромець» у Києві стало ареною для проведення матчів п’ятого туру другого кола чемпіонату України з бейсболу в дивізіоні А.

«Атма» з Київщини приймала найтитулованіший бейсбольний клуб країни «Біотехком-КНТУ» з Кропивницького. Приймала добре, грала віддано, на компроміси не йшла та в усіх трьох іграх все ж змушена була поступилася – 8:18, 2:16, 2:15.

Результат не став новиною, був абсолютно прогнозований, адже грала команда з виконавцями вищого рівня підготовки, чинними чемпіонами України. Тому в «Атми» мета була одна – залишитися на другому місці турнірної таблиці. На досягнення цілі, власне, результат цього матчу вже не впливав. Тому гравці берегли сили, уникали травм та награвали молодий склад, випускаючи на поле зовсім юних гравців.

Атмосфера

«Вперед, хлопці, залишмо на полі шкіру!» - підбадьорив партнерів традиційним гаслом перед початком гри духовний лідер господарів, кубинець, який вже давно став українцем Райдель Арбелай.

Безперечно, найкращим в останньому з поєдинків у складі «Атми» став Станіслав Сомотов, який зокрема й виконує обов’язки головного менеджера команди. Обидва рани в семи інінґах заробив саме Станіслав. Він так активно відбивав кинутий пітчером м’яч, що примудрився з гучним тріском зламати свою биту, яка, за його словами, вірою і правдою служила йому три роки. «Так і підпишіть – удари в нас настільки сильні, що бити тріщать», - радили мені глядачі на трибунах.

Про вболівальників варто сказати окремо. Їх було близько сотні, і в основному традиційний бомонд – родичі, друзі, бейсболісти і просто прихильники спортивної гри. Тому й усі поголовно розбираються в складних правилах, безпомилково рахують аути та повсякчас вимагають гоумрани.

І підтримка на секторі є шаленою – вболівають щиро і завзято, програє команда чи ні. Роздають гравцям на полі поради: «Треба слухатися, тобі ж не у вухо влучили», «П’ятки підняв – честь загубив», «Дуже незручно, коли б’є лівша», «Гено, рубани гоумран, покажи як треба бити», просять гравців перевірити зір або не бити високо. Вчать і тренера: «Навіщо кричати на дітей, кричи на зірок, а на дітей не треба». Критикують і самі себе: «Ви такі тут всі експерти, що страшна справа! Йдіть на поле!» Знають, яку небезпеку несе друга база – саме на її рахунку вже два переломи. І під кінець констатація факту програшу: «Та вони топлять, як паровоз і тепер нас врятує тільки диво». Так на трибуни заходить адреналін… Під кінець третьої гри фанати визнали той факт, що вболівати вони потомилися, але з повагою відзначали, як же на полі потомилися бейсболісти.

Не обійшлося і без курйозів. В розпалі гри на поле вибіг майже голий дідусь. Виявляється, цього персонажа вже знають, казали, що займається десь неподалік йогою. Гравці вмовляли старенького покинути небезпечну зону, та він не особливо переймався тими важкими кулями, що літали в нього над головою. Чинно поправив спочатку одну сандалю, потім, не поспішаючи, другу, а як закінчив чепуритися, то й відправився у той свій світ йоги. Знову ж таки не мовчали трибуни: «Жека, кидай, ти ж бачиш ціль!»

Коментар тренера

У коментарі «Главкому» тренер «Атми» Олег Брусов розповів, чому команда програла і чому він все ж задоволений грою своїх підопічних:

- Цей тур для нас був важким. Як і попередні ігри з цією командою. Адже це лідер чемпіонату України багатьох років, має величезний досвід з точки зору тренінгу, хлопці вчаться, тренуються двічі на день п’ять днів на тиждень, зимовий період не є виключенням, у них налагоджені всі процеси. Тому сперечатися з такою командою на рівних дуже складно.

Але ми намагалися конкурувати. В першій грі в нас виходило – рахунок 18:8.

У другому матчі діяло правило молодого пітчера, який повинен кидати три інінґи як мінімум. І якщо минулого туру цей пітчер зіграв шість інінґів і запустив лише два очки, то в цій грі він відкидав два періоди на нуль, а в третьому інінґу ми пропустили 14 очок, і гра завершилася з результатом 16:2. Не скажу, що цілковито винен цей гравець, адже це командна гра, та все ж команда не змогла допомогти своєму пітчеру.

Основну ставку ми робили на третю гру, тримаючи на неї пітчерів. Але сталося так, що руки в хлопців непідготовлені й травмовані, і за цю гру зачепитися не вийшло. 15:2.

Та все ж ми поступилися хорошому супернику. Показали зуби. Порадували глядача. Особливо першою грою, коли ми занесли вісім очок і у всіх з’явилася надія щодо можливої перемоги.

- Чи не вважаєте, що в третьому матчі команда розслабилася? Особливо, коли дізналася про результат другої пари, між командами Кропивницького і Рівного?

- Сама гра наче щось і означала, та насправді нічого не важила. Ми маємо їхати на останній тур до Рівного, і повинні виграти все ,що можемо. Нікому піддаватися і просто так відігравати матчі не збираємося. Команда йде на другому місці і повинна впевнено його посісти.

Помітно, що за вашу команду грають в основному вікові гравці…

- Минулого сезону в проекті «Атми» було дуже багато леґіонерів з Білорусі та Молдови, та цьогоріч вони вирішили грати в чемпіонатах Болгарії та Росії. Коли мене запросили очолити «Атму», то довелося складати команду з гравців, які заграні в Київській бейсбольній лізі (КБЛ). 50% команди склали представники київських «Джмелів». І всі вікові, в нас немає гравців, молодших 35 років. Але досить важливо, що ми можемо конкурувати з молодими хлопцями.

- Проти таких гуру, як чемпіони з Кропивницького, ви випускали зовсім юних бейсболістів. Награвали склад?

- Так. Тому що дітям, які займаються в клубах на кшталт «Дарницьких тирів», потрібно мати платформу, по якій вони йтимуть надалі. І «Атма» є для молоді тою самою платформою. Діти дорослішають. Десь відіграють роль розряди чи перемоги на змаганнях. А команда вищої ліги є сходинкою, по якій вони хочуть йти і йдуть. Ці хлопці продемонстрували достойну гру.

Вибачення прийнято

Цікаво, що напередодні «Атма» отримала офіційне публічне вибачення від команди Кропивницького за оприлюднене на Youtube відео з непристойними репліками гравців «Біотехкома» на адресу атмівців. З покаяльною промовою після гри, безпосередньо на полі, в оточенні обох командою звернувся до «Атми» тренер кропивничан Юрій Бойко:

«Винна вся команда. Обидва тренери. Хто знімав відео, хто говорив, хто сміявся, хто просто промовчав. І ми намагалися так, як це самі розуміли, зробити перед вами публічне вибачення через соціальні мережі. І це вибачення для нас важливіше, ніж для вас, тому що нам із цим жити. Після інциденту ми обговорили і вирішили, що винна вся команда. І ми за це каємося.

В мене виникла ідея, що після приїзду до Києва ми прийдемо всією командою до вашого доґауту на цьому турі і вибачимося. Та все ускладнилося. З площини моральної перейшло в площину юридичну. На той момент ми втратили повагу і вирішили, що не можна втрачати честь. Не знаю, як би ми повелися на вашому місці. Тому якщо цього недостатньо… Ми вирішили нікого не виділяти і покаятися всією командою. «І ось ми тут», - додає гравець «Біотекхкому».

Ми не бажаємо нести гріх. Нехай це буде уроком нам та іншим командам. А ми хочемо залишатися в дружніх стосунках, як це й було до конфлікту. Це наша позиція. На вашу реакцію ми впливати не можемо, ми її просто приймемо. Це все, що хотів сказати від імені команди».

Під гучні оплески та міцні рукостискання мир між командами запанував знову. На закріплення мирової угоди відбулася спільна фотосесія обох команд. Зауважимо, що не менше тішилися примиренню гравців і вболівальники на трибунах.

Світлана Вербицька, для «Главкома»