США тестують нову технологію виявлення дронів з вибухівкою
Фахівцям BMRT вдалося успішно відстежити та ідентифікувати нітроцелюлозний порох
Американська інноваційна компанія Base Molecular Resonance Technologies (BMRT) оголосила про вагомий прорив у розробці революційної технології молекулярного резонансу, яка дозволить військовим чітко визначати, чи несе ворожий дрон бойову частину, чи є звичайною пустушкою-приманкою. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Defense Express.
В основі розробки компанії BMRT лежить унікальний метод фіксації характеристик молекулярного резонансу, притаманних конкретним хімічним сполукам, матеріалам та вибуховим речовинам. Спеціальний сканер дистанційно вловлює цей молекулярний «підпис», визначаючи вміст об'єкта в повітрі.
Під час випробувань фахівцям BMRT вдалося успішно відстежити та ідентифікувати нітроцелюлозний порох. Тестовим елементом виступив звичайний 9-мм патрон, закріплений на фюзеляжі оптоволоконного безпілотника. Прилад чітко зафіксував наявність пороху, коли дрон перебував на висоті понад 60,9 м. Наразі це максимальний показник ефективності, який оцінювався інженерами.
Як зазначають Defense Express, поява такого інструменту є надважливою в дронову епоху. Починаючи з 2024 року, російські окупаційні війська у ході повітряних атак проти України почали масово застосовувати дешеві далекобійні БпЛА «Гербера». За своїм форм-фактором та відображенням на радарах вони ідентичні ударним «Шахедам»/«Гераням», проте часто виконують роль хибних цілей – летять узагалі без бойової частини.
Їхнє завдання – виснажувати українську ППО, змушуючи витрачати дорогі зенітні ракети на приманки. Водночас «Гербери» ведуть радіотехнічну розвідку та розкривають позиції наших радіолокаційних станцій. За ідеальних умов збивати потрібно абсолютно всі повітряні цілі, адже навіть пустий дрон при падінні в місті завдає руйнувань. Проте в умовах глобального дефіциту зенітних ракет для ППО, точне розуміння того, який саме дрон несе смертоносну вибухівку, дозволить правильно розставляти пріоритети при відбитті масованих хвиль.
Попри революційність, розробка від BMRT наразі є досить «сирою» і перебуває на ранніх стадіях дослідження. Головний мінус – дальність роботи. Стеля у 60 метрів є занадто малою для побудови ефективного ешелону оборони, адже ударні безпілотники зазвичай рухаються на значно більших висотах.
Також залишається відкритим питання масштабування. Для порівняння, в Україні вже розгорнута та успішно функціонує глобальна мережа з тисяч пасивних акустичних датчиків, яка виявляє звуки двигунів «Шахедів» на великих відстанях за меншої вартості виробництва. Цей український досвід наразі активно переймають країни НАТО, зокрема Латвія. Чи зможе американська молекулярна технологія досягти такого ж рівня масовості та за низької собівартості – покажуть наступні етапи тестування Пентагону.
Нагадаємо, близько €1,6 млрд європейські країни направили з початку року в Україну на закупівлю та виробництво дронів. Цей показник уже перевищив сумарні обсяги «дронових» асигнувань за весь минулий рік.