Не зменшує активності супротивник поблизу селища Піски, що біля Донецького аеропорту. Позиції українських армійців регулярно обстрілюють із мінометів різних калібрів та навіть із танка. Сьогодні ж потрапити на позиції нашій знімальній групі заважав ворожий снайпер.
Одразу після приїзду до Пісків військові попереджають журналістів – до позицій можемо і не дістатися. Кілька днів тому селище потрапило під масований мінометний обстріл. Тепер по позиціях працює снайпер. Дорогою стрілянина посилюється, тому ховаємося в укриття.
Військовослужбовець ЗСУ Вадим каже: «Працює зі сторони противника снайпер. Практично не турбує. Оце щось сьогодні така промо-акція у нього».
Це село вже настільки побите ворожими снарядами, що знайти нові руйнування практично неможливо. Поки постріли затихають, можемо підійти ближче до позицій. На цій позиції наша знімальна група була місяць тому. Тоді ось ці ящики були ще цілі, тепер вони майже повністю згоріли. Сьогодні відносно тихо, працює лише снайпер, але військові розповідають, по них часто б'ють навіть із танка.
«Стараються витягнути на контакт. Якщо витягають, потім виписують вогневі точки і далі туди працює танк», – розповідає Вадим.
Зазвичай ворог починає обстріли несподівано. Очікувати вогонь із танка можна у будь-яку пору доби. Сьогодні в зоні АТО потеплішало. Сніг перетворився на в'язку багнюку, щоправда армійці кажуть, така погода значно страшніша для супротивника.
«Вони особливо і не пересувалися, а це їм взагалі грязюки по коліно. Нам ще простіше, бо в нас доріжки асфальтові між позиціями є», – говорить військовослужбовець ЗСУ Стас.
Стаса мобілізували на війну серед перших, 2014-го. Провівши рік удома після демобілізації – вирішив повернутися до війська. 2016-го підписав контракт, хоч дружина і була проти. Армійці налаштовані на перемогу, щоправда йти вперед поки що не можуть. Перед ними найскладніша ділянка – Донецьк.
Боєць АТО Вадим зауважує: «На цьому напрямку щоб просуватися вперед, нам потрібні великі сили, перед нами все-таки велике місто. Хлопці – молодці, але вони займають села, а перед нами все-таки велике місто. Це трохи інша історі».