Казахстан несподівано відновив експорт нафти через Росію
Після шестиденної зупинки постачання через Новоросійськ відновили, хоча подальша робота ключового маршруту залежатиме від безпекової ситуації
Казахстан відновив експорт нафти через термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у російському Новоросійську після шестиденної перерви. Поставки поновили після призупинення відвантаження, спричиненого загрозами безпеці. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Міністерство енергетики Казахстану.
У відомстві підтвердили, що нафту найбільшого виробника країни – Tengizchevroil – уже завантажують на танкери SEAMAJESTY та MILOS. Водночас наголошується, що подальша робота термінала залежатиме від поточної безпекової ситуації та відповідних вимог.
Шестиденна пауза суттєво позначилася на нафтовидобувній галузі Казахстану. За даними Reuters, добовий видобуток нафти та газового конденсату скоротився більш ніж удвічі – до близько 1 млн барелів на добу проти середнього показника 2,16 млн барелів у червні.
Відвантаження через КТК було припинене 21 липня після атак українських безпілотників на російські танкери. Саме через термінал у Новоросійську проходить близько 80% усього експорту казахстанської нафти, тому зупинка швидко вплинула на обсяги виробництва.
Уже через два дні після припинення роботи маршруту загальний видобуток нафти в країні скоротився більш ніж на 20%, а на найбільшому нафтовому родовищі Казахстану обсяги виробництва впали більш ніж удвічі.
Експерти зазначали, що тривале припинення роботи КТК могло вплинути не лише на експорт Казахстану, а й на світовий нафтовий ринок. Причиною називали ризики для постачання на тлі напруженої безпекової ситуації в Чорному морі та районі Ормузької протоки.
Нагадаємо, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на особистій зустрічі з диктатором Володимиром Путіним запропонував «заморозити» війну Росії проти України і повернутись до умов переговорів у Стамбулі 2022 року.
Також повідомлялося, що, прагнучи більшої незалежності та безпеки, Казахстан активно реалізує «багатовекторну» зовнішню політику, успішно балансуючи між своїми потужними сусідами – Росією та Китаєм – та залучаючи масштабні інвестиції з віддалених країн.