Міграційна криза на кордоні з ЄС. Росія діє під чужим прапором

Криза біженців, яка не перший тиждень розвивається на кордоні Білорусі з її західними сусідами, є набагато складнішим процесом, ніж просто помста Лукашенка. Диктатор дійсно обурений через санкції, запроваджені проти Білорусі після захоплення літака RyanAir. Але в ситуації з біженцями ми спостерігаємо показовий епізод гібридної агресії Росії з використанням союзника та прагненням завдати удару по найбільш послідовних критиках РФ.

У травні 2020 року Білорусь, яка готувалася до президентських виборів, підписала з ЄС угоду про реадмісію, яка існувала трохи більше року. Серпневі президентські вибори спричинили потужну політичну кризу у Білорусі. Лукашенко утримався при вкладі, проте суттєво зіпсував відносини з сусідами (за виключенням Росії). У липні невизнаний президент Білорусі оголосив про призупинення перебування країни у Східному Партнерстві та відмову виконувати угоду про реадмісію.

Буквально за пару тижнів кількість нелегальних мігрантів на кордоні Білорусі та Литви виросла у десятки разів, найбільша з балтійських республік буквально захлинулася через навалу охочих потрапити до ЄС через її територію. Як з’ясувалося, туристичне агентство «Центркурорт», яке входить до структури Державного управління справами Білорусі, організувало потік таких «туристів». Переважну більшість з них складають курди, які проживають на території Іраку, та розраховують потрапити до Європейського Союзу. Литва та Білорусь мають необлаштований інженерними спорудами 500-кілометровий кордон, який виявився практично прозорим для тисяч мігрантів. У липні на території Литви опинилися біля 4 тис. нелегалів, яких терміново розміщували у погано пристосованих приміщеннях. Населення литовської глибинки до появи нелегальних мігрантів поставилося без ентузіазму.

Доцільно пригадати кілька факторів. У 2015 році біля мільйона мігрантів з країн Близького Сходу та Північної Африки спричинили міграційну кризу загальноєвропейського масштабу. Їх шлях з узбережжя Середземного моря до «землі обетованої» у ФРН та інших країнах Старої Європи супроводжувався численними трагедіями, спалахами ксенофобії та інформаційним тиском російської пропагандистської машини. До речі, після розміщення у Литві підрозділів НАТО зі складу німецького бундесверу в 2016 році тамтешні мешканці стали жертвами цілеспрямованої кампанії з дезінформації. Цього року взвод бундесверу було відкликано з Литви через неналежну поведінку військовослужбовців, ця ситуація набула розголосу.

Людські трагедії стають інформаційним рушієм і нинішньої кризи. 4 серпня на кордоні між Білоруссю та Литвою загинув громадянин Іраку Джафар Хусейн Юсуф, і цю смерть російські та білоруські пропагандисти використали максимально. Буквально за день білоруські медіа повідомили про порятунок іншої людини, якій оперативно надали медичну допомогу. Достатньо активно використовується і «курдський фактор», адже представники цієї найбільшої у світі нації без держави розпорошені по різних країнах та мають значний досвід публічного тиску на держави Заходу.

Треба віддати належне керівництву Литви, яке зуміло оперативно змінити законодавства, обмеживши можливість пересування країною претендентів на отримання притулку, дозволило армійським підрозділам підсилювати прикордонників та представників агенції ЄС Frontex, яка опікується охороною кордонів Європейського Союзу. Не обійшлося і без креативних рішень: уряд Литви оголосив про готовність виплачувати по 300 євро претендентам на отримання притулку, які погоджуються повернутися на Батьківщину.

Україна передала Литві 38 тонн колючого дроту для облаштування кордону як гуманітарну допомогу – цей специфічний товар у ЄС виявився в дефіциті. Білоруські прикордонники почали спрямовувати мігрантів до Польщі та Латвії, проте не зуміли досягнути необхідного ефекту. Минулого тижня латвійський уряд запровадив стан надзвичайної ситуації у прикордонних з Білоруссю регіонах.

Проте Литва також зустрілася з кількома гібридними проявами, які дозволяють обгрунтовано припустити цілеспрямовану гібридну атаку на офіційний Вільнюс. 10 серпня біля стін парламенту Литви пройшов мітинг за участю кількох тисяч людей, які протестували проти запровадження обмежень для громадян, які відмовилися від вакцинації. Минулого тижня МЗС Литви став жертвою потужної кібератаки, яка спричинила витік великого масиву секретних документів. Подібні дії у кіберпросторі давно стали візитною карткою Кремля.

Сучасне суспільство гостро реагує на людські трагедії, і Кремль руками білоруського сателіта вирішив забезпечити відповідний порядок денний. Збіглись у часі одразу кілька факторів – сезон відпусток у Європі, високий інтерес до події у Білорусі та навколо неї і готовність ЄС захищати права людини. Комісар з питань прав людини Ради Європи Дунья Міятович вже висловилася на захист біженців, були і інші заяви. Росія цього разу діє практично під чужим прапором, що дозволяє відповісти на питання «Чому Лукашенко стрімко виграв у Путіна змагання за статус останнього диктатора Європи?». І не варто мати сумнівів, що головною метою Москви (не Мінська) є примус до переговорів Брюсселю, а не Вільнюса чи Варшави.

Євген Магда, Інститут світової політики для «Главкома»