Міністр оборони Швеції оцінив реальну військову силу Росії
Пол Йонсон звернув увагу, що з грудня 2023 року РФ захопила близько 1,5% території України, втрачаючи приблизно тисячу військових щодня
Росія виявилася не настільки потужною військовою силою, як припускали деякі експерти, однак її можливості та готовність іти на значні ризики не можна недооцінювати. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон під час Празького оборонного саміту (IISS Prague Defence Summit) 17 вересня, повідомляє «Главком».
На підтвердження своєї оцінки Йонсон навів співвідношення територіальних здобутків російської армії та її втрат у війні проти України.
«Росія, можливо, не настільки сильна, як припускали деякі люди. Зрештою, починаючи з грудня 2023 року, Росія змогла захопити лише близько 1,5% української території, втрачаючи приблизно тисячу військовослужбовців щодня», – сказав міністр.
Водночас Йонсон наголосив, що Швеція уважно стежить за розвитком російських військових можливостей. Зокрема, Москва вдосконалює спроможності завдавати ударів на великі відстані та накопичує досвід у сфері радіоелектронної боротьби.
Також Росія розвиває безпілотні системи та має значні плани щодо відновлення власних збройних сил. За словами шведського міністра, Москва прагне зробити свою армію сильнішою, ніж вона була до початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Росія також вкладає ресурси у розвиток військової інфраструктури в Калінінградській області. «І вони схильні йти на значні політичні та військові ризики. Ми бачимо безрозсудну поведінку Росії, коли йдеться про гібридні операції», – зауважив Йонсон.
Окремо міністр зупинився на наслідках російської агресії для безпекової політики Швеції та Фінляндії. За його словами, якщо Москва прагнула передусім не допустити вступу цих двох держав до НАТО, то отримала протилежний результат.
Йонсон назвав приєднання Швеції та Фінляндії до Північноатлантичного альянсу «непередбаченим наслідком для російського стратегічного мислення». Водночас членство двох держав у НАТО, за його словами, створило для Росії нові стратегічні труднощі.
Шведський міністр наголосив, що Стокгольм не збирається обмежуватися самим членством у НАТО та прагне бути постачальником безпеки для Альянсу.
Зокрема, Швеція направила важкий механізований батальйон до Латвії та стала рамковою державою для діяльності НАТО FLF у Фінляндії. Йдеться про постійну бойову групу, яку за необхідності можна швидко розгорнути та надалі масштабувати до рівня бригади.
Крім того, Швеція залучає винищувачі Gripen до місій НАТО та патрулювання повітряного простору Польщі. Шведські військові кораблі інтегровані в діяльність Альянсу в Балтійському морі.
Паралельно Стокгольм суттєво наростив власні оборонні витрати. За словами Йонсона, з 2020 року оборонний бюджет Швеції збільшився утричі та наразі становить 3,2% ВВП. До 2030 року країна планує довести цей показник до 3,5%.
Нагадаємо, 17 вересня прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон подав у відставку після завершення підрахунку голосів на парламентських виборах. Лівоцентристська опозиція отримала 176 із 349 місць у Риксдазі, тоді як партії урядової коаліції – 173 мандати.