Повінь у Непалі: чому серед зниклих так багато паломників і до чого тут гора Кайлас

Священна гора Кайлас щороку приваблює тисячі паломників з усього світу
фото: experiencetibet.org

Паломництво до Кайласу має багатовікову історію, а саму вершину вважають священною

Після масштабної повені у Непалі й Тибеті серед сотень людей, з якими втрачено зв'язок, опинилися паломники, що прямували до гори Кайлас. Серед них є й українці. Кайлас упродовж століть залишається священним місцем одразу для кількох релігій, а щороку сюди приїжджають тисячі людей з різних країн світу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Associated Press.

Що відомо про гору Кайлас

Кайлас – гірська вершина на південному заході Тибету неподалік кордонів Китаю з Непалом та Індією. Її висота перевищує 6,4 тис. м над рівнем моря. Поруч розташоване озеро Манасаровар, яке також має сакральне значення.

Кайлас вважають священним представники одразу кількох релігійних традицій – індуїзму, буддизму, джайнізму та тибетської релігії бон. Кожна з них пов'язує вершину зі своїми віруваннями та переказами.

Зокрема, в індуїзмі Кайлас вважають оселею бога Шиви та його дружини Парваті. Послідовники тибетської традиції бон вважають гору місцем духовної сили та пов'язують її з засновником своєї релігії Тонпа Шенрабом. Кайлас також асоціюють із міфічною горою Меру, яка в індуїстській та буддійській космології вважається центром світу.

Чому паломники не підкорюють Кайлас

На відміну від Евересту та інших гімалайських вершин, метою паломників є не сходження на Кайлас. Традиційний ритуал передбачає обхід гори. Паломники долають маршрут завдовжки близько 53 км навколо вершини. Зазвичай така подорож займає приблизно три дні.

Вважається, що проходження маршруту очищує людину від гріхів. Індуїсти та буддисти традиційно обходять Кайлас за годинниковою стрілкою, а послідовники релігії бон – у протилежному напрямку.

Паломництво охоплює не лише обхід Кайласу, а й відвідування розташованого неподалік озера Манасаровар, яке також вважається священним.

Озеро Манасаровар, розташоване неподалік гори Кайлас
фото: visitourchina.com

Деякі індуїсти занурюються в його воду або омивають нею тіло: за релігійними віруваннями, цей ритуал очищує людину від гріхів. Під час подорожі тибетські паломники також зупиняються біля монастирів та інших священних місць для молитви й проведення релігійних обрядів.

Коли відбуваються паломництва

Офіційний сезон паломництва до Кайласу та озера Манасаровар триває переважно влітку – з червня до серпня або вересня. Індійська влада організовує офіційні паломницькі маршрути через штати Уттаракханд і Сіккім.

Водночас приватні туристичні оператори пропонують маршрути через Непал.  Саме тому в регіоні під час нинішньої стихії перебувала велика кількість іноземців.

Паломники опинилися серед зниклих

Після катастрофічної повені у Непалі та Китаї серед зниклих безвісти опинилися паломники з багатьох країн. Зокрема, серед зниклих є щонайменше 178 громадян Індії, більшість із яких, за попередніми даними, прямували до Кайласу або поверталися звідти.

Зв'язок також втрачено з громадянами США, Австралії, Великої Британії, Канади та інших держав. Індійський духовний наставник Джаггі Васудев, відомий як Садхгуру, повідомляв, що 77 людей із груп його фонду поверталися з Кайласу та перебували в імміграційному центрі в тибетському Гіронгу, коли почалася повінь.

Серед людей, з якими після стихійного лиха втрачено зв'язок, є й десятки громадян України. Як повідомляло МЗС України, станом на 28 серпня у списку перебували 56 українців. Водночас підтвердженої інформації про загиблих або поранених громадян України не надходило.