Росія відмовилася від незалежної експертизи історичних об’єктів
Із 2027 року забудовники зможуть проводити роботи на пам’ятках без обов’язкового схвалення незалежних фахівців
У Російській Федерації скасували обов’язкову незалежну експертизу проєктів реставрації об’єктів культурної спадщини. Нові правила набудуть чинності з 1 березня 2027 року та суттєво змінять систему контролю за збереженням історичних пам’яток. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.
Росія скасовує незалежний контроль за пам’ятками
За даними СЗРУ, відповідний закон уже ухвалений російською владою. Він передбачає ліквідацію державної історико-культурної експертизи, яка донедавна була обов’язковою для всіх проєктів реставрації та реконструкції пам’яток архітектури.
«Поправки провели через Думу наприкінці травня, підпис Путіна з’явився вже за два тижні. Для країни, яка десятиліттями використовує архітектурну спадщину як інструмент пропаганди, це виглядає як знищення навіть цього фасаду», – йдеться у повідомленні.
Як зазначають у розвідці, раніше будь-який проєкт, що стосувався об’єктів культурної спадщини, мав проходити перевірку незалежних експертів, атестованих Міністерством культури РФ. До такої роботи залучалися історики, архітектори, мистецтвознавці та інші профільні спеціалісти. Без їхнього позитивного висновку розпочинати роботи було заборонено.
Після набуття чинності нового закону цей механізм буде скасовано. Замість нього планують створити так звані «науково-методичні ради». Водночас їхні висновки матимуть лише рекомендаційний характер і не будуть обов’язковими для виконання.
У Службі зовнішньої розвідки звертають увагу, що державні органи охорони пам’яток більше не погоджуватимуть відповідні проєкти, а забудовники та підрядники отримають значно ширші можливості для проведення робіт.
Громадськість позбавляють можливості контролю
Особливе занепокоєння викликає ще одна зміна. Чинне законодавство зобов’язувало державні структури публікувати результати перевірок та експертиз у відкритому доступі, що дозволяло громадськості контролювати долю історичних об’єктів.
«Найнебезпечніше в реформі навіть не це. Чинне законодавство зобов’язувало відомства публікувати результати всіх перевірок та експертиз у відкритому доступі. Саме завдяки цьому будь-який краєзнавець чи небайдужий містянин міг вчасно помітити, що стару садибу збираються обшити сайдингом або знести, і підняти галас у медіа», – зауважили у СЗРУ.
У розвідці наголошують, що після весни 2027 року громадськість практично втратить можливість оперативно дізнаватися про плани забудовників щодо історичних будівель та реагувати на потенційні порушення.
Архітектори попереджають про загрозу масового знесення
На новий закон уже відреагували архітектори та громадські активісти. За інформацією СЗРУ, серед громадян поширена думка, що зміни могли бути пролобійовані великими девелоперськими компаніями, які тривалий час виступали проти обмежень на перебудову старих кварталів.
«У країні, де корупція в будівництві вже давно є нормою, зникнення незалежного контролю над пам’ятками архітектури означає одне: те, що не знесли до 2027 року, можуть знести після», – підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.
Нагадаємо, що атака безпілотників на Московський нафтопереробний завод «Газпромнафти» в ніч на 18 червня завдала серйозної шкоди одному з ключових виробничих об'єктів підприємства. Під удар потрапила сучасна технологічна установка Euro+, яка вважається серцем заводу