Штурм Конгресу. Це – не кіно

У ніч з 6 на 7 січня світ, затамувавши подих, стежив за подіями у Вашингтоні, округ Колумбія. В той час всі світові автократи та противники політичної і особистої свободи, злорадно посміхаючись, потирали руки. Радикальні прихильники нині чинного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, натхненні його промовою декілька годин до того, пішли на штурм Капітолію. В цей момент у залах Конгресу проходило засідання обох палат, на якому мали затвердити результати голосування колегії виборників і офіційно визнати перемогу на виборах Джозефа Байдена.

Наразі ситуація вже врегульована: мітингарі були відтиснуті від Капітолію, а перемога Байдена засвідчена обома палатами. Але питання, що це було, спорадична акція гніву чи дійсно прояв нової «нормальності», яку по собі залишає Трампа, залишилось без відповіді?

То що ж сталося?

Якщо коротко, ситуація вийшла з-під контролю, коли заклик Трампа відправитися на Капітолій його прихильники сприйняли занадто буквально. Фактично радикали, які увірвалися до зали Конгресу, намагалися зупинити сертифікацію перемоги Джозефа Байдена і таким чином, на їхню думку врятувати, вибори, які вкрали в їхнього президента. На момент, коли перші протестувальники прорвали кордони поліції і заходили в парламент, усіх конгресменів, а також колегію виборців уже було евакуйовано підземними переходами до сусіднього військового форту.

Поліція не змогла стримати протестувальників на вході до будівлі Конгресу, тому в доволі швидкий термін на місце події було викликано Нацгвардію округу Колумбія та сусідніх штатів Меріленд і Вірджинія. Обидві сторони конфлікту були озброєні, чулися постріли. Поліція повідомила про чотирьох загиблих зі боку протестувальників.

Станом на ранок восьмого числа загрози нівельовані і лише деякі протестуючи продовжують залишатися під Капітолієм. Наразі сили правопорядку встановлюють додаткові заходи безпеки довкола будівлі Конгресу, в той час як голова поліції Капітолію подав у відставку.

Вся ситуація виглядає як не дуже дорогий бойовик, у якого випадково посеред сюжету закінчилося кошти на зйомки, чи не так? Що ж, тепер варто розібратися з продюсерами, сценаристами та потенційними касовими зборами.

Звідки ноги ростуть

Зрозуміло, що вся американська спільнота доволі швидко звинуватила у підбурювання до такого насильства проти демократії самого Дональда Трампа. І це й не дивно, пам'ятаючи його більш ніж активні заклики у Твітері «зупинити підрахунок голосів» і «врятувати вибори», його виступи та загальну психологічну картину останніх місяців. 

Як результат акаунт Трампа у Твіттері заблокований. Окрім того, Марк Цукерберг особисто заявив, що акаунти президента в Інстаграмі і Фейсбуку блокуються мінімум на 24 години. Не дуже приємна політика від особистого друга президента США, еге ж? 

Доволі швидко багато блогерів знайшли у подіях у Вашингтоні і російський слід. На декількох відеозаписах штурму будівлі Конгресу чутно російські вигуки і підбадьорювання. Дійсно, загалом російськомовні американці в своїй більшості є прихильниками саме Дональда Трампа тому в цілому наявність російськомовних людей на протестах абсолютно логічним. Що в свою чергу зовсім не означає, що це і є російський слід в останніх подіях.

Злочин і кара

Тепер коли криза  врегульована, що далі? Демократи в обох палатах конгресу вимагають нової процедури імпічменту і все більше конгресменів готові підписатися під такою пропозицією. 

Під час самих протестів ми побачили буквально повстання у кабінеті Трампа, коли його віце-президент Майк Пенс засудив протестувальників і не погодився із зупинкою процесу сертифікації, як того від нього вимагав Трамп. І саме Пенс першим замислився про застосування двох нових потужних важелів зі сторони адміністрації.

Першим є Акт про повстання 1807 року, який дозволяє президентський гілці влади без погодження з Конгресом застосовувати збройні сили Сполучених Штатів на території Сполучених Штатів для уникнення громадянської війни, внутрішньої кризи та інших катаклізмів і катастроф. 

Другим – 25 поправка до Конституції США. Введена в дію у 1967 році, вона деталізує процес передачі президентської влади та розглядає питання можливості президента виконувати свої повноваження і прописує процедуру для ситуації, коли президент не здатний виконувати свої повноваження, але не хоче покинути пост добровільно. Для застосування цієї поправки необхідно, щоб віце-президент Майк Пенс та більшість міністрів і працівників адміністрації Трампа оголосили президента не здатним з тих чи інших причин виконувати свої обов'язки. При такому сценарію розвитку подій виконувачем обов'язків президента США стане віце-президент Пенс. 

Здавалося б, до інавгурації залишилося трохи менше двох тижнів. Невже демократи, які перемогли у президентській гонці, зайняли Сенат та Палату представників, досі бояться активності фанатів Трампа? Невже за ці декілька днів можливі якісь тектонічні зрушення в американській системі? 

Що ж, до 6 січня будь-який притомний експерт сказав би вам, що нічого подібного очікувати не варто і, дійсно, останні два тижні нічого не змінять. Проте останні події показали, що ми знову входимо в незвідані води – незвідані навіть для самої американської політики. 

Попередні чотири роки привчили нас до того, що Твітер Трампа і загальний настрій його виборців завжди трохи «активніший» за середньостатистичного політика. Мабуть, дійсно це розслабило нас у ставленні до того, що і як він пише, в той же час тільки з дня виборів він запустив більше 300 твітів про те, наскільки прогнила система демократичних виборів вкрала в нього голоси і перемогу. 

Світ Трампа

Помилкою буде думати, що відхід від влади Трампа стане кінцем його політики. Насправді Джозефу Байдену усі чотири роки свого президентства доведеться працювати і жити у світі трампізму. 

Важливо зауважити, що ототожнювати трампізм, як певний набір поглядів та політичних вподобань, і абсолютний радикалізм, які ми побачили цієї січневої ночі, не варто. Проте в той же час це дійсно некласична республіканська партія. Це не республіканці Рузвельта, Рейгана та Бушів. Трамп став виразником епохи популізму, в яку йому пощастило бути президентом Сполучених Штатів. 

Тепер республіканцям прийшов час повернутися до своїх базових засад. Відхід Трампа означає не лише початок великих перестановок і пертурбації в Америці, але і великих внутрішньопартійних реформ. А якщо зміняться республіканці, доведеться еволюціонувати і демократам.

Ще одна велика загроза подібного інциденту на Капітолії полягає в тому, що у демократів, а особливо у їх радикального соціалістичного крила, з'явилося дуже валідне обґрунтування і надалі тиснути на свободу слова і на своїх політичних опонентів. Адже лише декілька днів тому вони загрожували національній безпеці і штурмували оплот демократії. Це, в свою чергу, дозволить також і трохи забути про погроми, мародерства і спалену приватну власність часів ліворадикальних протестів літа цього року.

Олександр Краєв, для «Главком»