Штурм Конгресу. Це – не кіно

У ніч з 6 на 7 січня світ, затамувавши подих, стежив за подіями у Вашингтоні, округ Колумбія. В той час всі світові автократи та противники політичної і особистої свободи, злорадно посміхаючись, потирали руки. Радикальні прихильники нині чинного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, натхненні його промовою декілька годин до того, пішли на штурм Капітолію. В цей момент у залах Конгресу проходило засідання обох палат, на якому мали затвердити результати голосування колегії виборників і офіційно визнати перемогу на виборах Джозефа Байдена.

Наразі ситуація вже врегульована: мітингарі були відтиснуті від Капітолію, а перемога Байдена засвідчена обома палатами. Але питання, що це було, спорадична акція гніву чи дійсно прояв нової «нормальності», яку по собі залишає Трампа, залишилось без відповіді?

Останній акорд 2020 року прозвучав страхітливим басом в стінах американського Конгресу

То що ж сталося?

Якщо коротко, ситуація вийшла з-під контролю, коли заклик Трампа відправитися на Капітолій його прихильники сприйняли занадто буквально. Фактично радикали, які увірвалися до зали Конгресу, намагалися зупинити сертифікацію перемоги Джозефа Байдена і таким чином, на їхню думку врятувати, вибори, які вкрали в їхнього президента. На момент, коли перші протестувальники прорвали кордони поліції і заходили в парламент, усіх конгресменів, а також колегію виборців уже було евакуйовано підземними переходами до сусіднього військового форту.

Поліція не змогла стримати протестувальників на вході до будівлі Конгресу, тому в доволі швидкий термін на місце події було викликано Нацгвардію округу Колумбія та сусідніх штатів Меріленд і Вірджинія. Обидві сторони конфлікту були озброєні, чулися постріли. Поліція повідомила про чотирьох загиблих зі боку протестувальників.

Станом на ранок восьмого числа загрози нівельовані і лише деякі протестуючи продовжують залишатися під Капітолієм. Наразі сили правопорядку встановлюють додаткові заходи безпеки довкола будівлі Конгресу, в той час як голова поліції Капітолію подав у відставку.

Вся ситуація виглядає як не дуже дорогий бойовик, у якого випадково посеред сюжету закінчилося кошти на зйомки, чи не так? Що ж, тепер варто розібратися з продюсерами, сценаристами та потенційними касовими зборами.

Тепер коли криза врегульована, що далі? (Фото: EPA)

Звідки ноги ростуть

Зрозуміло, що вся американська спільнота доволі швидко звинуватила у підбурювання до такого насильства проти демократії самого Дональда Трампа. І це й не дивно, пам'ятаючи його більш ніж активні заклики у Твітері «зупинити підрахунок голосів» і «врятувати вибори», його виступи та загальну психологічну картину останніх місяців. 

Як результат акаунт Трампа у Твіттері заблокований. Окрім того, Марк Цукерберг особисто заявив, що акаунти президента в Інстаграмі і Фейсбуку блокуються мінімум на 24 години. Не дуже приємна політика від особистого друга президента США, еге ж? 

Доволі швидко багато блогерів знайшли у подіях у Вашингтоні і російський слід. На декількох відеозаписах штурму будівлі Конгресу чутно російські вигуки і підбадьорювання. Дійсно, загалом російськомовні американці в своїй більшості є прихильниками саме Дональда Трампа тому в цілому наявність російськомовних людей на протестах абсолютно логічним. Що в свою чергу зовсім не означає, що це і є російський слід в останніх подіях.

Ситуація вийшла з-під контролю, коли заклик Трампа відправитися на Капітолій його прихильники сприйняли занадто буквально (Фото: Reuters)

Злочин і кара

Тепер коли криза  врегульована, що далі? Демократи в обох палатах конгресу вимагають нової процедури імпічменту і все більше конгресменів готові підписатися під такою пропозицією. 

Під час самих протестів ми побачили буквально повстання у кабінеті Трампа, коли його віце-президент Майк Пенс засудив протестувальників і не погодився із зупинкою процесу сертифікації, як того від нього вимагав Трамп. І саме Пенс першим замислився про застосування двох нових потужних важелів зі сторони адміністрації.

Першим є Акт про повстання 1807 року, який дозволяє президентський гілці влади без погодження з Конгресом застосовувати збройні сили Сполучених Штатів на території Сполучених Штатів для уникнення громадянської війни, внутрішньої кризи та інших катаклізмів і катастроф. 

Другим – 25 поправка до Конституції США. Введена в дію у 1967 році, вона деталізує процес передачі президентської влади та розглядає питання можливості президента виконувати свої повноваження і прописує процедуру для ситуації, коли президент не здатний виконувати свої повноваження, але не хоче покинути пост добровільно. Для застосування цієї поправки необхідно, щоб віце-президент Майк Пенс та більшість міністрів і працівників адміністрації Трампа оголосили президента не здатним з тих чи інших причин виконувати свої обов'язки. При такому сценарію розвитку подій виконувачем обов'язків президента США стане віце-президент Пенс. 

Здавалося б, до інавгурації залишилося трохи менше двох тижнів. Невже демократи, які перемогли у президентській гонці, зайняли Сенат та Палату представників, досі бояться активності фанатів Трампа? Невже за ці декілька днів можливі якісь тектонічні зрушення в американській системі? 

Що ж, до 6 січня будь-який притомний експерт сказав би вам, що нічого подібного очікувати не варто і, дійсно, останні два тижні нічого не змінять. Проте останні події показали, що ми знову входимо в незвідані води – незвідані навіть для самої американської політики. 

Попередні чотири роки привчили нас до того, що Твітер Трампа і загальний настрій його виборців завжди трохи «активніший» за середньостатистичного політика. Мабуть, дійсно це розслабило нас у ставленні до того, що і як він пише, в той же час тільки з дня виборів він запустив більше 300 твітів про те, наскільки прогнила система демократичних виборів вкрала в нього голоси і перемогу. 

До інавгурації залишилося трохи менше двох тижнів (Фото: Jamiroquai, Twitter)

Світ Трампа

Помилкою буде думати, що відхід від влади Трампа стане кінцем його політики. Насправді Джозефу Байдену усі чотири роки свого президентства доведеться працювати і жити у світі трампізму. 

Важливо зауважити, що ототожнювати трампізм, як певний набір поглядів та політичних вподобань, і абсолютний радикалізм, які ми побачили цієї січневої ночі, не варто. Проте в той же час це дійсно некласична республіканська партія. Це не республіканці Рузвельта, Рейгана та Бушів. Трамп став виразником епохи популізму, в яку йому пощастило бути президентом Сполучених Штатів. 

Тепер республіканцям прийшов час повернутися до своїх базових засад. Відхід Трампа означає не лише початок великих перестановок і пертурбації в Америці, але і великих внутрішньопартійних реформ. А якщо зміняться республіканці, доведеться еволюціонувати і демократам.

Ще одна велика загроза подібного інциденту на Капітолії полягає в тому, що у демократів, а особливо у їх радикального соціалістичного крила, з'явилося дуже валідне обґрунтування і надалі тиснути на свободу слова і на своїх політичних опонентів. Адже лише декілька днів тому вони загрожували національній безпеці і штурмували оплот демократії. Це, в свою чергу, дозволить також і трохи забути про погроми, мародерства і спалену приватну власність часів ліворадикальних протестів літа цього року.

Олександр Краєв, для «Главком»