Україна викрила головну слабкість оборонної промисловості Європи
Поки оборонні програми ЄС розраховують на п'ять-десять років, війна змінює вимоги до озброєння за лічені місяці
Війна в Україні продемонструвала одну з головних проблем європейської оборонної промисловості – вона не встигає виробляти та оновлювати озброєння відповідно до швидкості змін на полі бою. Традиційні оборонні програми у Європі розраховані на роки, тоді як потреби військових можуть кардинально змінитися значно швидше. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Euractiv.
Як зазначає видання, Україна прагне не лише отримувати готове озброєння від європейських союзників, а й розширювати спільне виробництво. Однією з причин стала різниця між традиційною європейською моделлю оборонної промисловості та українським підходом, сформованим під час повномасштабної війни.
Багато європейських оборонних програм плануються з перспективою на п'ять-десять років. Проблема полягає в тому, що за цей час технології та потреби фронту можуть змінитися настільки, що окремі рішення ризикують застаріти ще до завершення всіх необхідних процедур.
«Наша система недостатньо гнучка», – визнав чиновник Єврокомісії, який працює з українським оборонно-промисловим комплексом.
Особливо помітною ця різниця стала у сфері безпілотників та інших технологій, які потребують постійного вдосконалення. Українські виробники отримують інформацію безпосередньо з поля бою та можуть швидше адаптувати продукцію відповідно до нових загроз. Раніше Euractiv зазначав, що саме здатність України швидко й у великих масштабах виробляти порівняно дешеві системи дедалі більше цікавить європейських партнерів.
Європа намагається скоротити це відставання завдяки співпраці з українським оборонно-промисловим комплексом. Серед механізмів – створення спільних підприємств, ліцензування технологій та запуск виробництв разом з українськими компаніями. Європейські держави вже укладають з Україною відповідні угоди, особливо у сфері безпілотних систем.
Однак навіть така модель не дозволяє миттєво запустити нові виробничі потужності. Після укладання домовленостей необхідно підготувати персонал, організувати виробництво та пройти передбачені процедури. За даними Euractiv, фактичний запуск нового підприємства може займати щонайменше вісім місяців.
Проблему визнають і на рівні ЄС. Раніше Європейське оборонне агентство констатувало, що збільшення оборонних витрат поки не супроводжується відповідним зростанням швидкості постачання продукції промисловістю. У 2025 році оборонні витрати країн Євросоюзу сягнули €418 млрд, однак темпи поставок не відповідали зростанню фінансування.
Водночас Україна дедалі частіше розглядається Європою не лише як одержувач озброєння, а й як джерело технологій та досвіду. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс раніше назвав українську оборонну промисловість однією з найбільш інноваційних у світі та закликав інтегрувати її в майбутню європейську систему безпеки.
Нагадаємо, раніше єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що Європа суттєво відстає від України та Росії у виробництві ракет. За його словами, однією з причин стала ставка європейської оборонної промисловості на технологічно складне та дороге озброєння.