Україна залишилася з двома варіантами захисту від балістики – The Economist
Запаси перехоплювачів PAC-3 для Patriot майже вичерпалися, тоді як Росія наростила виробництво балістичних ракет приблизно до сотні на місяць
На тлі гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot та збільшення російського виробництва балістичних ракет Україна фактично зосередилася на двох способах протидії загрозі. Один із них передбачає захист критичних об'єктів, інший – знищення російських ракет та їхніх пускових установок ще до запуску. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Economist.
За даними видання, запаси ракет PAC-3, які використовуються комплексами Patriot для перехоплення балістичних цілей, майже вичерпалися. Водночас Росія суттєво наростила виробництво балістичних ракет – приблизно до 100 одиниць на місяць.
Ситуацію ускладнює те, що перспективна система протиракетної оборони Freyja, на яку розраховує Україна, поки не готова до повноцінного застосування. За оцінками фахівців, навіть за сприятливого сценарію вона зможе отримати певні оперативні можливості лише у майбутньому. За таких умов The Economist виділив два основні напрямки, на яких наразі може зосередитися Україна.
Перший передбачає максимальне зміцнення та маскування критичної інфраструктури і промислових підприємств. Одночасно необхідно створювати достатні запаси комплектуючих, щоб пошкоджені внаслідок російських атак об'єкти можна було швидше ремонтувати та повертати до роботи.
Другий напрямок – стратегія «left-of-launch», тобто протидія російським ракетам ще до моменту їхнього запуску. Вона передбачає скорочення ракетного арсеналу РФ шляхом ударів по підприємствах, які виробляють балістичне озброєння, а також знищення мобільних пускових установок до того, як вони здійснять пуск.
Допомогти реалізувати такий підхід у перспективі повинні українські далекобійні ракети. За даними The Economist, протягом найближчих місяців Україна розраховує поповнити свій арсенал кількома новими типами балістичного озброєння.
Зокрема, йдеться про ракету «Сапсан», над якою працює «Південмаш», а також FP-7 і далекобійнішу FP-9 виробництва компанії Fire Point.
Їхня висока швидкість має дати Україні більше можливостей для полювання на російські мобільні пускові установки. На відміну від безпілотників, ракети здатні значно швидше досягати визначеної цілі, що особливо важливо у випадку з установками, які після пуску можуть оперативно змінювати позицію.
Водночас The Economist наголосив на складності такого завдання. Виявити мобільну пускову установку, передати координати та встигнути уразити її до запуску ракети або зміни позиції надзвичайно важко.
Проблема стає особливо гострою на тлі подальшого розвитку російського балістичного озброєння. Раніше заступник начальника Головного управління розвідки генерал-майор Вадим Скібіцький повідомив, що Росія працює над новим типом балістичної ракети з дальністю до 800 км.