Українські біженці рятують економіку Європи
Українці не є конкурентами європейцям щодо працевлаштування, але вже давно не обтяжують бюджети країн ЄС
Біженці з України вже давно перестали бути «тягарем» для Європи і, навіть, роблять внесок у її економічне благополуччя. Про це пише lsm.lv.
В Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оцінюють додатковий внесок українських біженців у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії в 1,2% на рік, а у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви та Румунії – майже в 0,8%. Навіть у Великій Британії він коливається на рівні 0,2%. А це мільярди євро грошей на рік.
«У Латвії, згідно з офіційними даними, близько 35% працездатних українців влаштувалися на роботу. Побічно це підтверджують і дані про зниження офіційно зареєстрованого безробіття, оскільки багато українців перебувають на державній біржі праці... Але зараз частка працевлаштованих ще вища», – зазначають журналісти видання.
Платячи податки, українці стали частиною європейської робочої сили і вже самі підтримують економіку країн, в яких живуть.
«Так, зараз я працюю за договором, податки, звичайно, високі, я їх плачу, але тепер знаю свої права. І зарплатню хотілося б вище, але не все одразу. У мене навіть виходить відправляти гроші в Україну та допомагати батькам та молодшій сестрі, які там залишилися. Головне, що мене не виженуть, не заплативши», – коментує Юля із Кривого Рогу, нічний адміністратор у невеликому готелі у центрі Риги.
Та ж Польща прийняла близько мільйона українців, і 80% із них зараз самі себе утримують.
«Мабуть, якби не біженці з України, економіка Польщі була б у рецесії. А сплачені податки у 2022 та 2023 роках українцями вже більш ніж компенсували витрати Польщі на надану допомогу», – робить висновок lsm.lv.
У Чехії близько 400 тисяч біженців із України. Працюють вже майже 90% працездатних, у першому кварталі 2024 року надходження від них до бюджету переважають над видатками майже вдвічі. За даними Міжнародного валютного фонду, ЄС витратив лише 0,2% від свого сукупного ВВП (або приблизно 30-37 мільярдів євро), щоб прийняти біженців з України.
З кожним роком війни прихисток українців стає все менш обтяжливим для економік європейських країн. Станом на листопад 2022 року виплати з бюджету країн, які надали притулок, отримували 73% українських біженців, а в січні 2024 року – лише близько 40%.
До того ж українці зі своїх вельми невеликих зарплат примудряються надсилати гроші додому, рідним та близьким. Ці кошти мають велике значення для збереження української економіки. Так, 2023 року сума грошових переказів з-за кордону в Україну досягла $11,3 млрд, а це понад 5% ВВП України.
При цьому, як стверджує видання, українці не конкуренти європейцям щодо працевлаштування – у них зовсім різні ніші. Перше покоління мігрантів у всі часи та у всіх країнах займає ті робочі місця, які їм дають. Вони не витісняють місцевих. Так, згодом з'являється деяка конкуренція і присутність біженців може сприяти переходу місцевих працівників до професій, які потребують більш високої кваліфікації.
Раніше стало відомо, що у Ризі з'явився будинок для українських біженців, де вони зможуть провести перші 120 днів перебування у Латвії, доки не знайдуть собі іншого житла. Там можуть розміститися до 125 осіб – на двох поверхах будівлі відремонтовано та мебльовано кімнати. Обладнана спільна кухня, де встановлені електричні плити та пральні машини.