Ворота для біженців. Як сирійська криза вдарить по Європі та Україні

Уперше за той час, що в Сирії триває війна «всіх проти всіх», турецькі війська відкрито зчепилися з росіянами. Аби попередити можливі протести й тиск «серйозно занепокоєних» європейців, турецький президент Реджеп Таїп Ердоган застосував найпотужнішу «демографічну зброю» – відкрив 3,7 мільйона сирійських біженців, які ось уже 5 років живуть у Туреччині, дорогу в Євросоюз...

Грецький похід, болгарський нуль

Греція панікує. Згідно з офіційними повідомленнями з Афін, грецькі прикордонники протягом одного лише дня – а саме минулої суботи, чотири тисячі разів протистояли «організованим, масовим і нелегальним» спробам арабських мігрантів перетнути турецько-грецький кордон. Про це повідомив прес-секретар уряду Греції Стеліос Петсас у своєму виступі на державному телеканалі ERT. З цього моменту грецький Кабмін не припиняє постійні кризові засідання під головуванням прем'єр-міністра Киріякоса Міцотакіса.

Керівник зовнішньополітичного відомства Греції Нікос Дендіас зажадав скликати позачергове засідання ради міністрів закордонних справ ЄС. Причина – офіційна заява турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана, яка розбурхала всю Європу. У суботу, 29 лютого, він заявив: «Учора ми відкрили ворота на кордоні». Міністр закордонних справ Туреччини Сулейман Сойлу в своєму мікроблозі в Twitter повідомив, що протягом одного лише суботнього дня через провінцію Едірне в бік грецького (й, відповідно, європейського) кордону пройшли 36 776 сирійських біженців, які рвонули до Євросоюзу. Спостерігачі Міжнародної організації з питань міграції (IOM) своєю чергою підтвердили, що на турецько-грецькому кордоні за один лише день зібралося близько 13 тисяч сирійців, які розподілилися по групах приблизно по 3 тисячі людей.

Причім усі ці люди попрямували в бік саме грецького кордону. Болгарські прикордонники так досі й не побачили жодного біженця. «На нашому кордоні (з Туреччиною. – «Главком») – нульова міграція», – заявив болгарський прем'єр-міністр Бойко Борисов. Його слова підтвердив командир прикордонної служби Болгарії Светлан Кичиков: на найбільшому турецько-болгарському КПП у селі Капітан-Андреєво ситуація не відрізняється від звичайної. Мігранти, хоча й рухаються зі Стамбула на захід, але не в бік болгарського, а винятково в бік грецького кордону.

Проте, лідер уряду Болгарії також стурбований: він зажадав організації зустрічі керівників європейських держав і урядів з Реджепом Ердоганом. «Я маю намір зв'язатися з турецьким президентом, щоб обговорити умови для довгострокового вирішення цієї проблеми», – підкреслив він.

Плата за війну

На сьогодні в Туреччині проживають приблизно 3,7 млн біженців із Сирії. Згідно з пактом, укладеним у 2016 році між Анкарою та Брюсселем, турецька влада зобов'язалася стримувати цих людей від «походу на Європу», за що Туреччина отримувала й отримує від Євросоюзу мільярди євро щороку.

Незважаючи на це, Реджеп Ердоган вже не вперше погрожує Європі «спустити біженців з ланцюга» й вказати їм шлях до Євросоюзу. Тож не дивно, що в Афінах нині справжня паніка. Речник уряду Петсас заявив, зокрема: «Ми поки що тримаємося, і наш кордон, а з ним і європейський – на замку. Було заарештовано 66 мігрантів, яким вдалося проникнути на грецьку територію».

Грецький прем'єр Кіріакос Міцотакіс підкреслив, що його країна «не має наміру платити за сирійську війну». Греція посилює прикордонний контроль не лише по всьому 212-кілометровому сухопутному кордону з Туреччиною, а й на островах Грецького архіпелагу в східній частині Егейського моря. Туди вирушили понад 50 патрульних кораблів берегової охорони й військового флоту Греції. На думку грецького Кабміну, президент Туреччини «інструменталізує мільйони біженців у своїй країні, щоб змусити ЄС заплатити йому більше грошей, аби він міг продовжувати свою політику та військові дії в Сирії».

Так це чи ні, але показово, що від самого початку «гарячого» конфлікту з військами Асада, коли російські літаки порушили умови перемир'я й розбомбили турецький конвой у сирійській провінції Ідліб (внаслідок чого загинули понад 30 й було поранено більш як 100 турецьких військовослужбовців), у країнах Європи справді піднялася ціла хвиля «стурбованості»: європейські політики й керівники наввипередки закликали Ердогана до стриманості, а також до нескінченних переговорів і поступок Путіну. Тепер же, коли президент Туреччини продемонстрував, що готовий використовувати свій найпотужніший важіль тиску на європейських союзників – тон Європи різко змінився, й ось уже французький президент Еммануель Макрон виступив з відкритою підтримкою турецьких бойових дій...

Щодо греків, то вони почуваються найбільш скривдженими й усіма покинутими. «Греція не має нічого спільного з війною у Сирії й не має наміру за неї платити», – заявив прем'єр Міцотакіс. Він віддав розпорядження про те, що в Греції на місяць скасовується право подавати прохання про політичний притулок.

Війна війною, а біженці біженцями

Тим часом Туреччина продовжує широкомасштабні бойові дії в Сирії. За офіційними даними, знищено принаймні три сирійські літаки Су-24 (чи сирійські вони насправді, ніхто не каже, але цьому випадку турки змогли повернути путінську брехню проти нього самого: «Ах, вас у Сирії немає? Чудово – отже, ми знищуємо невідомих терористів, із якими в нас немає жодних домовленостей!»), один гелікоптер, понад сотню танків і БТРів, рахунок убитих солдатів невідомо якої армії перевалив уже за три сотні. Було бомбардовано кілька військових баз – зокрема авіабазу Хмеймім, надану Асадом Росії, знищено кілька зенітно-ракетних комплексів «Панцир» та «Бук», а також, за заявою Ердогана, – комплекси з виробництва хімічної зброї та військово-дослідницька база під Алеппо.

Збадьорені сирійські повстанці відвоювали у сирійсько-ірансько-російських військ досить великі території в провінції Ідліб і навіть з криками «Аллаху Акбар!» збили ударний безпілотник... Щоправда, безпілотник згодом виявився турецьким «Байрактаром», але станом на 2 березня він став єдиною збитою турецькою повітряною машиною.

Взагалі, масове застосування Туреччиною ударних безпілотників, схоже, стало для військ Асада та Путіна в Сирії великим і вкрай неприємним сюрпризом. Такої техніки у них самих просто немає, а турки можуть дозволити собі втратити навіть десяток дронів за один сирійський або російський літак чи вертоліт – однаково це набагато дешевше і не тягне за собою втрат особового складу.

Чим гарячішою стає війна в Сирії – тим більше загострюється ситуація на турецько-грецькому кордоні. На КПП Кастаніес/Пазаркуле грецька поліція була змушена застосувати сльозогінний газ і світлошумові гранати проти натовпу з кількох тисяч сирійських біженців, які спробували штурмувати прикордонні дротяні загородження. При цьому, на відміну від таких же подій чотирирічної давнини, цього разу греків не зупинила звичайна тактика сирійців – штовхати попереду себе на колючий дріт жінок і дітей, прикриваючись ними. Грецька поліція просто відкрила стрілянину.

Швидше за все, це демонструє, наскільки у поліцейських натягнуті нерви... До речі – коли не вийшло з жінками і дітьми, з-за їхніх спин вискочили сотні цілком боєздатних молодих «здобувачів політичного притулку», які спробували закидати грецьку поліцію камінням і «коктейлями Молотова» – ці кадри записало грецьке телебачення. Взагалі, на думку грецьких прикордонників, дії сирійців є вельми злагодженими й мають організований характер.

Прем‘єр Греції Міцотакіс вже попросив допомоги у сусідів по Євросоюзу. Він встиг провести телефонні переговори з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель, президентом Франції Еммануелем Макроном і з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн – усіх їх він запевнив у тому, що «Греція не терпітиме нелегальних порушень європейських кордонів», і зажадав підмоги. На сьогодні відгукнулася лише Франція: Еммануель Макрон пообіцяв фінансову підтримку. Очікується, що найближчими днями до французів приєднається і Німеччина.

«Ситуація 2015 року не повинна повторитися»

Сусіди Греції по Євросоюзу стривожилися не на жарт. Це виразилося не тільки у скупих, сказаних явно неохоче словах підтримки військовим діям Туреччини в Сирії. Набагато емоційніше європейські лідери реагують на можливість отримати новий «фронт біженців» на свої голови, як це сталося в 2015–2016 роках. Наприклад, Австрія, зважаючи на загрозу нової міграційної кризи, заявила про намір посилити охорону власних кордонів. «Якщо захист зовнішніх кордонів ЄС буде прорвано, Австрія захистить свої власні кордони самостійно. Ситуація, схожа на ту, яка склалася в 2015 році, не повинна в жодному разі повторитися», – заявив австрійський канцлер Себастіан Курц. З його слів, Австрія готова скерувати на допомогу грекам, болгарам й італійцям власних прикордонників, щоб посилити контроль і зупинити хвилю біженців на зовнішніх кордонах Євросоюзу.

Водночас голова зовнішньополітичного комітету німецького Бундестагу Норберт Реттген застеріг країни Євросоюзу від «національних рішень». «Грати кожному за себе означало б зазнати поразки», – написав він у своєму мікроблозі в Twitter. «Рішення може бути лише загальноєвропейським, а не національним. Якщо ми бажаємо безпеки й стабільності наших кордонів – Європа має діяти, як єдине ціле, за межами власної території – там, де перебувають причини наших проблем». Які саме дії і які саме території він має на увазі – Туреччину, Сирію чи, можливо, Росію – Реттген не уточнив.

Цікаво також, що, з огляду на ситуацію та, певно, через спогади про «біженську хвилю» 2015 року, Німеччиною знову поповзли чутки, що чи то федеральний уряд, чи то уряд однієї з федеральних земель ФРН (зокрема, називаються уряди Баварії, Баден-Вюртембергу та Гессену) провів переговори та досяг домовленості з... Україною. А саме – що Україна за німецькі гроші має збудувати на своїй території центри прийому арабських біженців та забрати з Німеччини принаймні 20 тисяч «гостей» із Сирії. Відверто кажучи, навряд чи в 2020 році за цими чутками є більше правдивої інформації, аніж це було в 2015 та 2016 роках. Тим більше, що, судячи з того, як активно сирійські біженці посунули до Греції та Італії, оминаючи та уникаючи шляху на найбіднішу країну ЄС Болгарію, – вони чудово знають, де саме їм хотілося б сховатися від війни й куди вони аж ніяк не хочуть. До України їх і калачами не заманиш, тож українські страхополохи можуть бути спокійними: «арабське нашестя» нам не загрожує...

Ну і, звичайно ж, з висловлюваннями «глибокої стурбованості ситуацією» виступили європейські керівники: президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Ради Європи Шарль Мішель. «Наш основний пріоритет – надати Греції та Болгарії всебічну підтримку», – написала в Twitter фон дер Ляєн, пообіцявши грекам додаткові сили зі складу європейського прикордонного агентства Frontex. Щоправда, ці загальноєвропейські прикордонники наразі наділені виключно спостережними повноваженнями, та все-таки – навіть зайва пара очей у такій ситуації не завадить, чи не так?

Борис Немировський, для «Главкома»