«Зеленський хоче цим скористатися». Підсумки розслідування комісії парламенту Молдови

Спеціальна парламентська комісія Молдови, яка розслідувала на обставини викрадення в центрі Кишинева українського судді Миколи Чауса, 9 червня підвела підсумки своєї роботи. Молдовські парламентарії і місцеві журналісти стверджують, що до інциденту причетні українські спецслужби і навіть опублікували імена ймовірних викрадачів.

Але, головне питання, яке хвилювало ТСК – чи причетні до викрадення українського громадянина молдовські спецслужби і чи було це змовою між силовиками двох країн – залишається без відповіді.

Розслідування тривало два місяці. Версія про «український слід» залишалася головною навіть після того, як журналісти опублікували документ про можливу причетність до цієї спецоперації співробітників молдавської Держохорони.

Очевидно, що найціннішим свідком міг би стати сам екссуддя. Однак попри періодичні публікації його відео в телеграм-каналі, місцезнаходження Чауса досі невідоме.

І поки в Молдові набирає оберти передвиборна компанія, результати звіту навряд чи стануть приводом для нового витка напруженості між країнами. В інтерв’ю «Главкому» глава ТСК Василе Нестасе підбиває проміжні підсумки своєї роботи і каже, що крапку у цій справі ставити зарано.

Пане Нестасе, напередодні у ЗМІ з’явився звіт парламентської тимчасової комісії, яка розслідує викрадення українського судді Миколи Чауса. У цій справі поставлено крапку?

Звичайно ж, ні. Парламентом республіки ми були уповноважені на 60 днів. Ці 60 днів минули 9 червня, тому ми вже зареєстрували в секретаріаті проект рішення, і якщо до виборів буде парламентська сесія, ми відзвітуємо про роботу. Якщо ж ні, то вже наступний парламент заслухає цей звіт.

Але це ще не все. Тому що паралельно йде робота слідчих органів, і у них щодня з’являються нові факти, нові обставини. Тому я вважаю, що і наступний парламент повинен займатися цією справою. Бо це справа державної ваги, це справа, яка стосується безпеки громадян і безпеки держави.

Те, що сталося, це загроза національній безпеці Республіки Молдова. Група осіб з іншої країни зайшла і просто викрала людини. Це виявився український громадянин, але міг бути і громадянин Молдови.

Якщо говорити про звіт, то ми вийшли з висновками і пропозиціями до парламенту і до різних міністерств і відомств Республіки Молдова. Наприклад, ми вважаємо за потрібне сказати, що служба «112», яка зараз перебуває у віданні Міністерства економіки, була віддана під МВС або стала незалежною. Там взагалі багато рекомендацій щодо роботи МВС, Служби інформації та безпеки (СІБ), прикордонної служби та інших відомств та інститутів.

Під час нашої минулої розмови, ви говорили, що запропонували Верховній раді України обговорити ситуацію з Чаусом на рівні парламентських комітетів. Ви отримали відповідь від українських колег?

Я звертався тричі – написав голові Верховної Ради. Але після першого звернення у нас не було ніякої відповіді. Потім ми звернулися до деяких депутатів з різних фракцій через секретаріат парламенту. Іншого разу, коли ми звернулися до кількох депутатів, цей лист було опубліковано в пресі. І лише після цього нам вдалося поговорити з двома членами комітету з безпеки. Ми почали розмову, була веб-сесія, але ці депутати сказали, що у них немає повноважень поговорити з нами. Вони запропонували організувати спільну веб-сесію з комітетом з питань правоохоронної діяльності і комітетом із закордонних справ і комітетом з питань нацбезпеки - ось такий пропонувався формат. Вони запропонували нам написати офіційного листа, що ми і зробили. Ми написали лист англійською мовою і відправили.

Коли?

Це було три або чотири тижні тому. Але відповіді ми досі не отримали. В листі ми виклали перелік запитань, про що б ми хотіли поговорити. Жодної реакції на наш лист так і не надійшло. Я також ропонував поїхати до Києва, зустрітися на місці, але й на це не отримали ми згоди.

Нещодавно молдовське видання Newsmaker опублікували лист, в якому йшлося про те, що до історії з Чаусом могли бути причетні 29 працівників Державної безпеки. Це правда?

Кожен член комісії отримав цей документ. Це нібито внутрішній документ відділу внутрішньої безпеки. Але ми не знаємо, наскільки цей документ достовірний. Я, як тільки його побачив, відразу ж написав запит в СІБ (Служба інформації та безпеки Молдови) для того, щоб нам цей момент роз'яснили. До цього часу немає ніяких відповідей. Але я сподіваюсь на цю відповідь.

Там, правда, не написано, що представники державної безпеки «брали участь», там говориться, що ці люди могли бути причетні. Так що це ще не факт.

Більш того, ми запрошували на комісію представників Держохорони. Вони сказали, що вони до цієї історії непричетні, і у нас немає ніяких доказів про їх причетність. Тому про остаточні висновки ще говорити рано.

Але на одному з засідань ви розмовляли з директором СІБ Олександром Єсауленко. Які у вас були питання до цього відомства? Які пояснення він надав?

Ми запросили його, запитали, як це могло статися. У нас є дуже великі претензії до цієї служби, оскільки вони повинні були передбачити подібну ситуацію. У нас є служба контрінформаціі - вони повинні були це передбачити і не допустити. 14 осіб протягом декількох тижнів стежать за Чаусом, пересуваються по місту, і у СІБ немає інформації! Вибачте, то ви хто, співучасники цього викрадення? Або у нас серйозні проблеми в цій організації.

Ви таким чином ставили це питання?

Звичайно. Вони заперечують (свою причетність – «Главком»). У них є внутрішнє розслідування - розслідування служби безпеки СІБ. Також у нас є розслідування МВС. Ці структури провели власне розслідування і не знайшли ніяких підтверджень причетності своїх колег до цієї операції.

Але ми знаємо, чим займалися люди, які сюди приїхали по Чауса, як вони міняли готелі. Знаємо, що вони навіть не допускали персонал для прибирання номерів. Вони ні з ким не контактували і вели себе дуже дивно в принципі. Всі про це знали, крім СІБ. І тому у нас до них – найголовніша претензія. Саме тому ми запропонували президенту зняти директора СІБ.

Ви не знайшли доказів їх причетності, але ви бачите проблеми в їх роботі?

Так, ми бачимо серйозні проблеми. Згідно із законом вони зобов’язані запобігати подібним ситуаціям.

Директор СІБ – пан Єсауленко - був призначений попередньою владою соціалістів, чи він прийшов на посаду вже за Санду?

Його призначили у 2019 році, коли був уряд Майї Санду і соціалістів. Я не можу сказати, що це людина соціалістів, або інших партій. Він там (в СІБ – «Главком») працював.

Багато хто говорить, що він професіонал, багато хто його навпаки критикує, але те, що сталося - це результат глибоких системних проблем. Тому треба, щоб президент вжила відповідних заходів, аж до його відставки.

Що на це відповіла вам пані Санду?

Поки нічого не відповіла, оскільки ми ще не відправили звіт.

Ви обговорювали ці пропозиції з її людьми? Який був зворотний зв'язок?

Така ж реакція була у пана Нантоу (депутат від пропрезидентської партії «Дія і солідарність» Оазу Нантой), члена комісії. І він згоден з цими висновками. Ми зареєстрували звіт і через парламент ми вже відправимо його і пані Санду, і СІБ, і в МВС.

З боку президентури був особливий інтерес до розслідування?

Не можу сказати, що був якийсь інтерес. Ми запрошували представників президентури три або чотири рази на комісію, але вони так і не прийшли.

На цьому фоні очікується реформа в силовому блоці або кадрові зміни?

Може бути. Зараз подивимося після виборів, що за влада буде. Якщо це буде влада правих партій, то це будуть величезні зміни і не тільки в СІБ, а й в МВС.

Щодо процесу розслідування, – всі наші органи і МВС, і прокуратура, діяли дуже чітко, злагоджено. За короткий час вони дізналися все, що трапилося: хто брав участь, які машини були орендовані, хто їм допомагав, двоє місцевих громадян були заарештовані.

Йдеться про місцевих, які допомагали у викраденні?

Вони допомагали. Один з них брав участь у війні на Донбасі на стороні української армії. І він, і його батько воювали на стороні української армії. Один з них арештований.

Також заарештований ще один чоловік, який постачав викрадачів автомобілями. Ще один допомагав селитися, показував дорогу – що, як діяти. Напевно, показав, де розташовані камери спостереження. Тому, що вони знали, як діяти, а для іноземців це серйозне завдання.

Я можу сказати, що наша прокуратура зажадала через міністерство внутрішніх справ зняти з військового аташе Посольства України в Молдові дипломатичний імунітет, щоб викликати його в прокуратуру не як свідка, а як учасника цього викрадення та провести огляд його автомобіля. Прокуратура звернулася в наш МЗС, МЗС заявив про це Послу, він переказав в український МЗС. Відповідь була негативною. І аташе швидко покинув Молдову через пропускний пункт Брічень. Це, явно робилося поспіхом. Бо його син навіть не закінчив рік школи, а це не властиво дипломатам, вони зазвичай, залишають своїх дітей до кінця навчального року.

На пропускному пункті виник навіть невеликий скандал. Це спільний пункт на Півночі. Наші хотіли з ним поговорити, але він забарикадувався і не виходив з машини дві години. Потім його відпустили.

Розкажіть докладно про підозрюваних, які заарештовані.

Коли епізоди будуть розслідувані повністю – справи будуть передані до суду. Тоді будуть призначені засідання щодо того, що вони створили.

Але, я хочу сказати, що наша прокуратура направила запит до Генеральної прокуратури України, щоб нам дали дані, хто ці люди. У нас же є договір про правову співпрацю щодо обміну даними, але Україна співпрацювати не захотіла. Нам сказали, що це персональні дані, і вони не можуть їх передати молдовській стороні.

Ви вважаєте, Україна повинна були це зробити за договором про правову співпрацю?

Так вони повинні були це зробити.

Ваші колеги по комісії розповіли «Главкому», що глава СІБ (Служби інформації та безпеки Молдови) Єсауленко підтвердив участь його українських колег в цій історії. Питання ось у чому: якщо він підтвердив, значить, він знав про це заздалегідь?

Кілька разів був глава СІБ, Глава МВС і вони озвучили нам те, що можна нам було говорити, оскільки там є багато засекречених матеріалів. Але тепер, коли і молдовська прокуратура звернулася до України, коли ми зажадали зняти імунітет (з військового аташе українського посольства – «Главком»), у нас немає ніяких сумнівів щодо того, що це зробили українські громадяни. Наші органи говорять, що в цьому брала участь українська розвідка. Україна це заперечує, але у нас є факти і деталі.

Ось ви просите у Генпрокуратури України інформацію, посилаючись на договір про правову співпрацю. Такі договори передбачають обмін матеріалами справи або, принаймні, відкриття її деталей, але у вас все засекречено. Українська Генпрокуратура просила у вас інформацію по ситуації з Чаусом в рамках вашого запиту?

Звернення до Генеральної прокуратури готувалося правоохоронними органами, це не наша робота. Ми хотіли співпрацювати з парламентарями. Але, як я вже сказав, вони не пішли на контакт.

Розумієте, єдиний слідчий орган, який цим займається, складається з представників прокуратури, МВС, а СІБ дає їм інформацію. Так що СІБ не має повноважень розслідувати справи. Вони отримують інформацію і дають комітету, який займається Чаусом.

Вони підтвердили те, що встановило слідство: в яких машинах були знайдені записки українською мовою. Або, наприклад, охоронець Чауса (його ж теж схопили спершу з Чаусом), так він бачив якесь військове взуття, вироблене в Україні. Я вам кажу те, що він говорив нам на комісії.

Це деталі, але слідчі органи знають набагато більше. І коли ці люди заїхали в Республіку Молдова, і коли вони покинули нашу територію - через годину після виїзду дипломатичної машини. Машина, яка була орендована тут, була оснащена gps-навігацією. І це деталі, які ми дізналися на комісії. Була також дружина Чауса – Світлана...

Дружина Чауса ще в Молдові?

Так, вона в Молдові, і вона підтримує цю версію. Ми, до речі, хотіли б, щоб документи були розсекречені після того, як слідство завершиться. Ми хочемо, щоб громадяни і в Україні, і в Молдові знали про це.

Світлана, до речі, цікава жінка: вона дуже відверта, особисто на мене вона справила дуже хороші враження. Коли показували відео - ми її запросили, щоб вона підтвердила, чи на відео можна розгледіти побої. Розумієте, вона дуже хоче назад додому. Але, вона боїться.

Хтось ще із України приїжджав на засідання вашої комісії?

У нас була веб-сесія з адвокатами Чауса в Україні. Адвокати підтримують нашу версію. Більш того, вони нам сказали, що Чаус знаходиться на військовій базі і вони туди ходили. Один з них навіть сказав, що підійшов до охорони там і попросив, чи можна поговорити з Чаусом. А той йому відповів: «Зараз запитаю».

Ви будете ініціювати продовження роботи комісії?

Ми вже запропонували це. У цьому звіті ми маємо посилання на багато засекречених документів і людей, які мають доступ до секретних матеріалів, депутати наступного складу парламенту вже продовжать цю роботу. Там, напевно, частково будуть інші люди. Складнощі роботи нашої комісії полягають в тому, що дії розгортаються в реальному часі і ситуація змінюється щодня.

А що змінюється кожен день? Версія та ж.

Версія то та ж, але з'являється нова інформація тому, що слідство працює.

Ви особисто, як думаєте, чому викрали Чауса?

Я вважаю, що це політична гра, це політичний мотив. Я вважаю, що це саме реальне пояснення. Я вважаю, що між Порошенком і Зеленським є якесь політичне змагання. У одного падає рейтинг, у іншого зростає, і в цій політичній грі хочуть використати Чауса, оскільки він може розповісти багато про судову владу, яка була за часів Порошенка.

Я думаю, що Зеленський хоче цим скористатися. До речі я не вірю в цю байку з закопаною банкою з грошима, яку ніби знайшли у городі Чауса. Ну, про що ви говорите у 21-му столітті?! Це абсолютна байка.

Ви дійсно думаєте, що Порошенко заховав Чауса в Молдові? Чи не забагато честі навіть для судді?

Є дві версії як Чаус сюди потрапив. Офіційно, він здався поліції 28 лютого 2017 року, а насправді він приїхав сюди в кінці 2016 року. Він жив тут півмісяця і йому допомагала команда Плахотнюка. Він прилетів сюди на чартерному рейсі під іншим прізвищем.

Його дружина підтверджує це?

Так, підтверджує, але вона приїхала пізніше. А офіційна версія, це – нібито він потрапив до Кишинева з Одеси на таксі. І потрапив саме на того таксиста, який зміг об'їхати прикордонний контроль.

Цю версію в інтерв'ю «Главкому» повідомив і адвокат Чауса в Кишиневі Юліан Балан.

Це не правда.

Маріанна Присяжнюк, «Главком»