Данські військові літаки можуть заправляти авіапальним із російської нафти: розслідування
Майже 2 мільйони літрів авіаційного палива, закупленого для ВПС, могли надійти з Росії
Повітряні сили Данії використовують частину пального, яке ймовірно походить з РФ. Про це свідчить спільне розслідування Danwatch та Ekstra Bladet.
Журналістам дали підстави вважати, що майже 2 мільйони літрів авіаційного палива, закупленого для ВПС, могли надійти з Росії, хоча офіційно воно купувалося у інших продавців.
Кілька документів, отриманих виданнями, показують, що частина палива була закуплена у постачальника аеропорту Стамбула та турецької компанії BP.
Згідно з даними аналітичної фірми Datadesk, компанія веде бізнес з індійською Nayara Energy, у якій є частка власності «Роснєфті». Крім того, відомо, що понад 50% усього імпорту палива до Туреччини надходить з РФ.
BP відмовилася від коментарів, коли журналісти поставили конкретні запитання, але компанія не заперечувала ведення бізнесу з Nayara Energy у минулому.
Журналісти виявили, що військові не провели детального розслідування походження пального. З травня 2022 року закупівельні агентства FMI вимагають від постачальників подавати розписку, щоб забезпечити дотримання західних санкцій.
Формально FMI може просити у постачальників сертифікат про походження пального, але оскільки переважна більшість пального проходить через данський НПЗ, його можуть вказувати як джерело походження.
У FMI у відповіді на запит фактично визнали, що не можуть встановити, чи не проходила якась частка пального через підприємство в Індії, де має частку власності «Роснєфть», та порівняли купівлю пального з тим, як заправляють авто на АЗС.
Нагадаємо, що через антиросійські санкції Індія змушена скорочувати контрактні поставки російської нафти. Про це пише Bloomberg з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що російська державна нафтогазова компанія «Роснафта» не змогла укласти довгострокові контракти з найбільшими нафтопереробними заводами Індії на придбання близько 500 тис. барелів на добу. Це еквівалентно третині щоденного імпорту Індії, щоб спробувати зменшити залежність від разових закупівель, які часто можуть бути дорожчими.