NYT: Китай виходить переможцем з кризи в Ормузькій протоці
Війна в Ірані вплинула на азійські економіки, але поставила Китай у більш вигідне становище
Військові дії в Ірані та фактичне блокування Ормузької протоки забезпечили Китаю значні глобальні конкурентні переваги. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.
Попри певні труднощі з ланцюгами поставок, Пекіну вдалося уникнути стрибка інфляції та руйнівних політичних наслідків, які охопили інші країни. Головними факторами стійкості КНР стали накопичені резерви нафти й газу, а також розвинена система постачання чистої енергії, що закріпило за країною статус стабільного виробничого центру.
Китай зумій ефективно поглинути зовнішні шоки через регулювання цін, субсидії, валютний контроль та експортні квоти на нафтопродукти. Зокрема, у травні імпорт нафти до КНР скоротився на понад 30% у річному обчисленні, що дозволило вивільнити додаткові обсяги сировини для інших покупців на світовому ринку.
Перебої, викликані кризою, дозволили Пекіну позиціонувати себе як надійного партнера та різко збільшили світовий попит на китайські технології чистої енергії – сонячні панелі, акумулятори та електромобілі. Водночас для решти Азії, яка отримує 80% нафти та 90% природного газу через Ормузьку протоку, тримісячне зростання вартості вуглеводнів мало важкі наслідки. Ситуація погіршилася дефіцитом супутніх критичних продуктів: нафти для хімпрому, гелію для напівпровідникових заводів і МРТ, а також сірки, необхідної для рафінування міді, нікелю та виробництва акумуляторів.
Навіть попри заяви адміністрації Трампа про досягнення мирної угоди та відновлення руху суден, нещодавні нові взаємні атаки та погрози між США та Іраном змушують компанії закладати вищі витрати на страхування та обирати довші й дорожчі обхідні маршрути.
Для інших азійських держав криза обернулася глибокими внутрішніми проблемами. В Індії подорожчання палива й добрив на тлі слабких мусонів поставило під загрозу понад 40% аграрної робочої сили та посилило політичну опозицію. У Японії стрибок цін на енергоносії збільшив фіскальний тиск на бюджет, який уже наполовину покриває паливні субсидії, а брак алюмінію та нафти змусив автовиробників скоротити випуск деталей. У Південно-Східній Азії, де країни є чистими імпортерами енергії, уряди вдалися до екстрених позик. На Філіппінах було оголошено надзвичайний стан в енергетиці, а в Індонезії через брак сірчаної кислоти впало виробництво нікелю.
В результаті регіон почав масово закуповувати китайські сонячні панелі та електромобілі, що уповільнило колишній тренд на виведення промислових потужностей з Китаю до інших азійських країн.
Як відомо, Сполучені Штати запропонували Європейському Союзу створити стратегічне партнерство у сфері штучного інтелекту. Ініціатива передбачає спільний захист ланцюгів постачання напівпровідників та поглиблення технологічної співпраці на тлі зростаючого протистояння з Китаєм.
За даними Bloomberg, американську пропозицію цього тижня представили послам країн-членів ЄС. У проєкті спільної заяви наголошується, що майбутнє штучного інтелекту має базуватися на довіреній співпраці, економічній безпеці, інноваціях і чесній конкуренції.