Представник Путіна попередив, що економіка РФ не витримає затяжної війни
У Кремлі дедалі частіше говорять про проблеми, які виникають через надмірну концентрацію ресурсів на військових потребах.
Спеціальний представник президента Росії з питань міжнародного розвитку Борис Титов попередив про ризики для економіки РФ у разі її повної переорієнтації на потреби війни. За його словами, така модель може існувати лише обмежений час. Про це представник російського президента повідомив під час спілкування зз російськими ЗМІ, пише «Главком».
Титов заявив, що військова та цивільна економіки можуть співіснувати, однак ключовим є збереження між ними балансу. Якщо ж держава спрямовує практично всі ресурси на військово-промисловий комплекс, економіка, на його думку, переходить у своєрідний «режим берсерка».
«Це взагалі не економіка, це такий "режим берсерка", який може існувати лише вкрай обмежений час», – сказав представник Путіна. За словами Титова, військова і цивільна частини економіки історично розвивалися паралельно та взаємодіяли між собою. Він зазначив, що чимало технологій, які згодом знайшли застосування у цивільному житті, виникли у військово-промисловому комплексі. Проблемою, за його оцінкою, стає саме надмірне зміщення ресурсів на військові потреби.
Заява Титова пролунала на тлі уповільнення російської економіки. За прогнозом російської влади, зростання ВВП РФ у 2026 році становитиме лише 0,4%. Водночас значна частина цивільних секторів економіки демонструє стагнацію або скорочення виробництва.
Від початку повномасштабної війни Росія суттєво збільшила військові витрати, підвищила податки та посилила тиск на бізнес, залучаючи приватні компанії до фінансування потреб війни. Водночас українські удари по російських нафтопереробних підприємствах та іншій економічній інфраструктурі створюють додатковий тиск на економіку РФ.
Попередження Титова стало одним із рідкісних публічних сигналів із російських владних кіл про обмеженість нинішньої моделі воєнної економіки. Раніше мер Москви Сергій Собянін також заявляв, що руйнування нормальної цивільної економіки може мати серйозні наслідки для всієї країни.
Водночас російська влада продовжує підтримувати високий рівень державних витрат на оборонний сектор. Це дозволяє Кремлю зберігати значні ресурси для продовження війни, однак водночас посилює дисбаланс між військовою та цивільною економікою.
Варто нагадати, що удари українських безпілотників та спричинені ними проблеми з пальним призвели до суттєвого подорожчання автомобільних вантажних перевезень у Росії. Зростання логістичних витрат посилює інфляційний тиск, а учасники ринку не очікують повернення цін до попередніх рівнів.