Цифровий зашморг для бізнесу: Путін терміново збирає уряд
Кремль посилює контроль за товарами та бізнесом на тлі стрімкого зростання дефіциту бюджету Росії
Президент Росії Володимир Путін 10 вересня проведе термінову нараду з урядом, присвячену розширенню використання системи цифрового маркування «Честный знак». Кремль планує використовувати її для «вибілювання економіки» та спроби наповнити бюджет країни з критичним дефіцитом. Про це повідомляють російські ЗМІ, пише «Главком».
Посилення цифрового контролю відбувається на тлі погіршення стану російських державних фінансів. За перші сім місяців 2026 року дефіцит федерального бюджету Росії зріс до 6,46 трлн рублів, або близько 2,8% ВВП. Це на 40% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як офіційний план на весь 2026 рік передбачав, що дефіцит буде майже вдвічі меншим.
Однією з головних причин проблем із бюджетом є стрімке зростання витрат на війну проти України. Російська влада змушена збільшувати податки та запозичення, щоб фінансувати військові потреби, тоді як економічне зростання сповільнюється. Сам Путін визнав зростання дефіциту, але назвав його «некритичним».
У таких умовах Кремль намагається збільшити надходження до бюджету та скоротити тіньовий сектор. Система «Честный знак» дозволяє відстежувати рух товарів від виробника до покупця та контролювати їхній продаж.
Наразі система охоплює 51 категорію товарів, зокрема ліки, молочну продукцію, питну воду, дитячі товари та побутову хімію. Окрему увагу влада приділяє інтернет-торгівлі, яку чиновники країни-агресора вважають одним із сегментів, де залишається значний обсяг нелегального обороту.
У Кремлі та уряді РФ заявляють про економічний ефект від системи. Зокрема, за оцінкою «Ростеху», частка нелегального обороту нібито скоротилася з 26% до 9%, а додаткові бюджетні надходження становили близько 1,7 трлн рублів.
Маркування стає для російської влади не лише інструментом боротьби з контрафактом, а й способом посилити контроль за бізнесом та збільшити податкові надходження. Для Кремля це особливо актуально на тлі зростання військових витрат і дефіциту бюджету.
Водночас Путін не відмовляється від високих витрат на війну. Тому пошук додаткових доходів фактично переноситься на економіку та бізнес, які вже працюють в умовах високих ставок, податкового тиску та сповільнення економіки.
Варто нагадати, що українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах, логістичних центрах, експортних терміналах та інших об'єктах створюють дедалі більший економічний тиск на Росію.
Найбільш руйнівним напрямком української кампанії стали удари по нафтопереробних заводах: вони спричинили дефіцит пального та запровадження нормування постачань улітку. За даними аналітичної компанії Energy Aspects, у серпні російська нафтопереробна галузь обробляла 3,8 млн барелів нафти на добу – проти 5 млн барелів роком раніше.